Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
19 5-1476
289 При творенні прикметників на -ий від іменників приголосний к змінюється на ч (вовк — вовчий), д на ж (ведмідь — ведмежий), ц на ч (заєць — зйячий).
Всі ці прикметники виступають то як присвійні (означають приналежність), то як якісні (означають якість, властивість), то як відносні (означають матеріал). (Про це див. ще § 98, «Проміжні розряди прикметників», стор. 275—276).
§ 109. Творення прикметників за допомогою префіксів
Найчастіше в творенні прикметників виступають такі префікси:
1) пре--на означення збільшеної якості: прегарний, предобрий, премудрий, презлйй, тобто «дуже гарний», «дуже добрий»;
2) най--вживається для утворення прикметників найвищого ступеня: найрозумніший, наймудріший, найгірший;
3) перед--означає час: передвечірній, передвесняний, перед-
збиральний, передсвятковий; порядок: передостйнній;
4) без--означає відсутність ознаки, вираженої прикметником:
безголосий, безбородий, безпалий, безрукий;
5) за--а) означає ознаку, що перевищила потрібну міру:
завеликий, зависокий, заширокий; б) означає у відносних прикметниках ознаку місця і простору («існує або знаходиться за чимсь»): загірний (за горою), зарічний (за рікою), загородній (за городом), задвірний (за двором);
6) префікси анти-, ультра- вживаються з таким же значенням, як і в іменниках: антивоєнний, антисанітйрний, ультрачервоний, ультрафіолетовий. (Див. § 90, «Творення іменників за допомогою префіксів», стор. 263).
§ 110. Прикметники, утворені сполученням основ.
(Складні прикметники)
Морфологічна будова складних прикметників в українській (як і в російській) мові досить різноманітна. Найбільш поширеними в українській літературній мові є двокомпонентні складні прикметники (життєздатний, лексико-граматичний, двоповерховий, високоосвічений); рідше — трикомпонентні прикметники (всесвітньо-історичний, напівгрубошерстий, староцерковнослов'янська).
Компоненти наведених складних прикметників виражаються основами або коренями різних повнозначних частин, а поєднуються вони, вступаючи між собою в різні синтаксичні зв'язки, за допомогою сполучних звуків о, е, є (хіміко-біологічний, мореплавний, життєдайний) або без сполучних звуків (п'ятиствольний, багатолюдний, Переяслав-Хмельницький район).
При творенні прикметників за допомогою основоскладання так само, як і при аналогічному творенні іменників, необхідно
290^ розрізняти не ускладнену суфіксами (непохідну) основу (наприклад, прикметники сивобородий, чорнобровий, білобрисий утворились внаслідок сполучення непохідних основ) і ускладнену (наприклад, прикметник водонепроникний утворився шляхом сполучення двох основ — непохідної й похідної).
За структурно-морфологічними ознаками розрізняють групи прикметників, утворені сполученням таких основ:
1) двох або трьох прикметникових основ: блідо-рожевий, суспільно-політичний, давньоверхньонімецький; червоно-синій, робітничо-селянський, мовно-літературний;
2) основ прикметника й іменника: блакитноокий, сизокрилий;
3) основ іменника і прикметника: працездатний, боєздатний, життєрадісний, цукроносний, горезвісний;
4) основ прислівника і прикметника: вічнорожевий, малописьменний;
5) основ прислівника і дієприкметника: маловживаний, густо-населений;
6) числівника (або основи числівника) й іменника: чотирьох-окий, двоглавий, семиструнний, трипроцентний;
7) займенника (або основи займенника) і прикметника: всебічний, всевидющий;
8) займенника (або основи займенника) і дієприкметника: шжо-закоханий, всезнаючий, самодіючий;
9) прийменника, основ займенника та іменника: потойбічний, повсякденний;
10) основ іменника і дієслова: болезаспокійливий, водонепроникнийL
Примітка. До сполучення основ як одного із способів творення прикметників не можна відносити:
а) спосіб суфіксального творення прикметників від скла д н и х іменників, напр.: хлібозаготовчий від хлібозаготівля, листопадний від листопад (наведені складні прикметники утворені тільки за допомогою суфіксів від складних іменників);
б) лексико-синтаксичний спосіб творення слів, тобто слів, які виникли внаслідок зрощення в одне складне ціле двох нарізно вживаних слів, напр.: вищезгаданий від вище згаданий, нижчепідписаний від нижче підписаний.
Близькими до складних прикметників є слова з опорними основами -видний, -подібний (напр.: кулевидний, променевидний, куполоподібний, яйцевидний, яйцеподібний)> які за своєю функцією і значенням являють собою своєрідну суфіксальну морфему.
Наведені структурно-морфологічні групи складних прикметників охоплюють два типи синтаксичних сполучень: сурядний, коли основи сполучаються як рівноправні, напр.: мовно-літера-шурний, робітничо-селянський, темно-синій, жовто-зелений; п і д-рядний, при якому одна основа синтаксично залежить від другої, напр.: вагоноремонтний, сизокрилий, малопомітний,
19*
291 густонаселений, шестикутний, всезнаючий, потойбічний. Як перший, так і другий способи поєднання основ у складне ціле оформляються за допомогою сполучних звуків о, е, є (якщо першою частиною складного прикметника є іменникова або прикметникова основа). Без сполучного звука основи поєднуються тоді, коли перша з них є прислівник, числівник, займенник або прийменник.
