Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
6. Прикметники жіночого роду в орудному однини мають закінчення -ою: крутою горою, бистрою рікою, майбутньою мандрівкою; безкрайою долиною.
7. Прикметники жіночого роду в місцевому відмінку однини мають закінчення -ій, як і в давальному відмінку.
8. У називному множини прикметники всіх трьох родів твердої і м'якої груп мають закінчення -і, у словах з основою на
j--ї: білі сніги, поля, сині тумани, моря, ріки; безкраї степи,
озера. У нестягнених формах — закінчення -ії: білії сніги, синії ріки; у прикметниках з основою на j—(орфогр. -її, фонет. jiji) безкраїї поля.
9. У непрямих відмінках множини прикметники твердої групи мають в закінченні -и-: сильних, сильним, сильними, на сильних;
м'якої групи після приголосних основи--і-: літніх, літнім,
літніми, на літніх; у словах з основою на J — орфогр. -ї: безкраїх, короткошиїх, безкраїм і т. д.
10. У знахідному множини прикметники усіх трьох родів залежно від іменників, з якими вони узгоджуються, можуть мати форму, спільну з називним відмінком, або форму, спільну з родовим. Напр.: Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки, буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гіркі (JI. Укр.). У республіках народів, братніх нам, письменники народжуються від пролетаріату, а на прикладі нашої країни ми бачимо, яких талановитих дітей створив пролетаріат за короткий строк і як безперервно він створює їх (Горьк.).
28 Ь Відмінювання субстантивованих прикметників
Субстантивовані прикметники зберігають прикметникову систему відмінювання за відмінками, причому вони не відмінюються за родами, а зберігають тільки той рід, у значенні якого субстантивувались, напр.: вартовий, вартового, вартовому і т. д.; хвора, хворої у хворій, хворою і т. д.; майбутнє, майбутнього, майбутньому і т. д. Так само зберігають систему прикметникових закінчень у множині ті субстантивовані прикметники, які можуть виступати не тільки в формах однини (напр.: черговий, чергова), a й множини (напр.: чергові, чергових, черговим і т. д.).
Чоловічі прізвища та власні географічні назви з прикметниковими суфіксами -/в -ов, -ев, -ин, -ін (-ін), -ськ-(Власів, Чебииіев, Гариіин, Лебедин, Разін, Захар'їн; Харків, Гур'їв, Київ, Дзержинеький) відмінюються в однині, як звичайні іменники, причому в орудному відмінку однини прізвища (чоловічого роду) мають закінчення -им, а географічні назви — -ом:
Прізвища: Географічні назви:
М. Ростовим — містом Ростовом
С. M. Кіровим — » Кіровом
B. Гариіиним — » Пирятином
M. /. Калініним — » Калініном
C. Разіним — » Калязіном
0. Радіщевим — » Кричевом
Ф. Дзержинським — » Дніпродзержинськом
Прізвища (чоловічі і жіночі) та власні географічні назви на -ий (-ій, -ой), -а (-я), -е (-є) (Котляревський, Горький, Завго-родній, Оленій (острів), Ловськой, Коцюбинська, Городня, Лозова, Берегове, Дубове, Покровське, Сватове, Братнє) відмінюються, як лрикметни ки.
У множині всі прізвища з прикметниковими суфіксами відмінюються, як прикметники, причому в називному множини прізвища з суфіксами присвійних прикметників (-ов, -ев, -ин та ін.) мають закінчення -и (брати Карамазови, сестри Ларіни), а прізвища на -ий, -а (-я) мають закінчення -і (Любо рацькі, Загородні, Г о рові).
СЛОВОТВІР У ПРИКМЕТНИКАХ
§ 103. Вступні уваги
Нові прикметники утворюються за допомогою афіксів від прикметників і від інших частин мови, найчастіше від іменників і дієслів, рідше від прислівників.
282^ Від якісних прикметників з невивідними основами за допомогою афіксів утворюються прикметники з новим відтінком у значенні, напр.: білий (папір) — білуватий, білесенький; добрий — предобрий.
Від відносних прикметників за допомогою афіксів утворюються прикметники з новим значенням, напр.: морський — приморський, дієслівний — віддієслівний, волзький — заволзький. Від інших частин мови за допомогою суфіксів утворюються як відносні, так і якісні прикметники. Наприклад, від іменників жила, кучері за допомогою суфікса -as- (-яв-) утворюються якісні прикметники жилавий, кучерявий, від яких можна утворити ступені порівняння: жилавіший, кучерявіший. Від іменників наука, криця, група, кільце, служба, 3*/б, ашл і ін. за допомогою суфіксів -ое-, -ее- утворюються відносні прикметники крицевий, грушевий, кільцевий, науковий, службовий, дубовий. Так само творяться якісні прикметники і від дієслів, наприклад, за допомогою суфіксів -лив-і -/с-: балакати — балакливий, гнути — гнучкий. Від цих прикметників можна утворити ступені порівняння: балакливіший, гнучкіший; за допомогою суфікса -альн- від дієслів (напр. пояснювати, запитати) утворюються відносні прикметники пояснювальний, запитальний.
Від одного і того ж кореня слова за допомогою різних суфіксів утворюються іноді якісні, іноді відносні прикметники, напр.: о*ша (ставка) і очкастий, окатий; лісовий, лісний і лісистий; черевна (артерія) і череватий. Проте не завжди утворення відносних і якісних прикметників зв'язане з системою різних суфіксів. Часто сприймання значення якості чи відносності в прикметнику залежить від змісту основи тієї частини мови, від якої утворено прикметник, тому одні новоутворені прикметники означають відносність, а інші, утворені за допомогою того ж самого суфікса, можуть бути і якісними. Наприклад, від іменників край, гай, поле маємо відносні прикметники крайовий, гайовий, польовий, а від іменників життя, воля — якісні прикметники життьовий, вольовий. Так само, наприклад, і від дієслова відповідати утворено якісний прикметник в/д-повідальний.
