Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Чол. рід Середи, рід Жін. рід Для всіх родів
Н. Р. д. 3. О. М. міцн-ий міцн-е міцн-а міцн-ого міцн-ої міцн-ому міцн-ій = Н. або Р. міцн-е міцн-у міцн-им міцн-ою (на) міцн-ому (-ім) (на) міцн-ій міцн-і міцн-их міцн-им =H. або P. міцн-ими (на) міцн-их
Відмінки М'яка група
Однина Множина
Чол. рід Середи, рід Жін. рід Для всіх родів
Н. Р. д. 3. о. м. могутн-ій могутн-е могутн-я могутнь-ого могутнь-ої могутнь-ому могутн-ій = Н. або Р. могутн-е могутн-ю могутн-ім могутнь-ою (на) могутнь-ому (-ім) (на) могутн-ій могутн-і могутн-іх могутн-ім = Н. або P. могутн-іми (на) могутн-іх
§ 101. Відмінювання присвійних прикметників
1. Присвійні прикметники з суфіксами -ів (-їв), -ин (-ін) відмінюються за зразком твердої групи прикметників: братів — братового, братовому і т. д.; сестрин.— сестриного, сестриному і т. д.;.Маріїна — Маріїної, Маріїній, Маріїну і т. д.
2. Присвійні прикметники з суфіксом -ів, утворені від іменників чоловічого роду твердої групи, при відмінюванні змінюють і (в закритому складі) на о (у відкритому складі): батько — бать-ків, батькового; брат — братів, братового; прикметники, утворені від іменників м'якої і мішаної груп, в тих же умовах змінюють і на е, і на є: ковалів — ковалевого, слюсарів — слюса-ревогя, Гайдаїв — Гайдаєвого, Олексіїв — Олексієвого.
§ 102. Відмінкові закінчення прикметників
1. У називному однини прикметники твердої групи чоловічого роду мають закінчення -ий: міцний, стальний; середнього—е: міцне, стальне; жіночого—а: міцна, стальна.
279^ Прикметники м'якої групи в тому ж відмінку мають такі закінчення: чоловічого роду--ій, а в словах з основою на j —
орфогр. -їй: внутрішній, зовнішній, безкраїй (фонет. безкра\іі)\ середнього роду--е (орфогр. -є): внутрішнє, зовнішнє, безкрає (фонет. безкрще)\ жіночого роду--а (орфогр. -я): внутрішня, зовнішня, безкрая (фонет. безкрй]'а).
2. В родовому, давальному і місцевому відмінках однини прикметники м'якої групи всіх трьох родів мають відмінкові закінчення, однакові з прикметниками відповідних родів твердої групи: доброго— доброму, крайнього — крайньому. На відміну ж від твердої групи в прикметниках м'якої групи в кінці основи, яка закінчується на м'який приголосний, перед закінченням пишемо м'який знак: переднього, передньому, передньої і т. д.; в прикметниках, основа яких закінчується на j, пишемо: безкрайого, безкрайої, безкрайому, безкраїй, на безкрайому, на безкраїй; довгошийого, довгошийої, довгошийому, довгошиїй, на довгошийому, на довгошиїй.
Примітка. Треба відрізняти називний відмінок множини присвійних прикметників, утворених від іменників чоловічого роду, від давального відмінка однини іменників, напр.: батькові чоботи, братові книжки — це присвійні прикметники (чиї чоботи, книжки?). У реченнях—Я передав батькові газету. Він приніс братові книжку — виділені слова є іменниками.
У місцевий відмінок закінчення -ому перенесене з давального; крім закінчення -ому, прикметники чоловічого й середнього роду ще можуть мати в місцевому відмінку закінчення--ім (коли в основі j — орфогр. -їм): на широкім полі, на синім морі; Десь немов садок розкішний, в нім квіток рядок утішний в тихім сяеві весни (Н. тв.); на безкраїм просторі (фонет. на безкра\ім).
3. У давальному і місцевому однини прикметники жіночого роду твердої і м'якої груп мають закінчення -ій (у словах з основою на j—орфогр. -їй): на зеленій траві, при вечірній зорі; у безкраїй долині (фонет. 6e3Kpajij).
Примітка. Закінчення -ій прикметників м'якої групи жіночого роду давального й місцевого однини спільне із закінченням називного однини чоловічого роду: справжній мисливець, справжній відмінниці і при справжній роботі. Різні відмінки прикметника розпізнаються за відмінком іменника,, з яким прикметник узгоджується.
4. У знахідному однини прикметник чоловічого роду може мати форму, спільну з називним або родовим відмінком, залежно від форми того іменника, з яким прикметник узгоджується, напр.: зустрів колишнього товариша, але купиа червоний олівець. Прикметники середнього роду в знахідному
280^ однини мають форму, спільну з називним: Бушує сине море. Люблю я сине море. Прикметники жіночого роду у знахідному однини мають закінчення -у (-ю): вражу силу, пізню ніч. Нестягнені форми прикметників у твердій і м'якій групах мають закінчення -ую, -юю: веселую пісню, давнюю казку (фонет. дйв-
n'yjy)-
5. В орудному однини прикметники чоловічого й середнього роду твердої групи мають закінчення -им: зеленим степом, тихим словом; м'якої--ім (у словах з основою на j —
орфогр. -їм): синім морем, безкраїм простором (фонет. без-Kpdj ім).
Закінчення -им, -ім орудного відмінка не слід змішувати із закінченням -ім місцевого відмінка однини і давального множини. Прикметник, узгоджуючись з іменником, в орудному має: захопився інтересним оповіданням, безкраїм степом, мужнім вчинком; у місцевому — зупинився на інтересному (і інтереснім) місці; у безкрайому (і безкраїм) степу; на синьому (і на синім) морі; у давальному відмінку множини прикметник відрізняється від названих форм за допомогою іменника, з яким узгоджується даний прикметник.
