Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
2O. М. Пархоменко, Українська мова, ч. I, K-, 1956, стор. 203.
3 Див.: С. Г. Бархударов и С. Е. Крючков, Русский язык, ч. I, Фонетика и морфология; Б. М. Кулик, А. М. Кулик, Українська мова, частина перша, Фонетика і морфологія, 1961, стор. 113.
270^ Суфікс -іш- походить з старого суфікса -*їайщ- через спрощення останнього; спрощення старого суфікса -ьш- (в зв'язку із занепадом зредукованого б) дало ш.
Деякі прикметники вищого ступеня мають суплетивні форми (утворюються від інших основ): гарний — кращий, великий — більший, малий — менший, поганий — гірший.
У прикметниках з суфіксами -к-, -ок-ек- при ступенюванні суфікс зникає: короткий — коротший, рідкий — рідший, солодкий — солодший, тонкий — тонший, швидкий — швидший, гладкий — гладший (і гладкіший), глибокий — глибший, широкий— ширший, далекий — дальший, легкий — легший.
При ступенюванні прикметників відбуваються зміни приголосних звуків. У вищому ступені прикметників, в тому числі в прикметниках, що при ступенюванні втрачають суфікси -(ь)к-, -0/с- перед суфіксом -ш-, звукосполучення з + ш(ий), г + ш(ий) та ж + иі(ий) змінюються на жч(ий), ас + ш(ий) — на щ(ий), напр.: низький — нижчий, вузький — вужчий, дорогий —- до-рожчий, дужий — дужчий, високий — вищий, але легкий — легший (від красивий — кращий, від товстий — товщий).
При зміні звукосполучень з + ш, 2 + ш, ж jT ш на жч відбувається подвійний фонетичний процес: з, г уподібнюються до передньопіднебінного ш, тобто змінюються на ж (асиміляція за місцем творення), і після цього відбувається прогресивна дисиміляція фрикативного ш на африкату ч.
Прикметники вищий і нижчий вживаються в сучасній українській мові однсіасно і як форми вищого ступеня, і як форми, що втратили значення вищого ступеня і закріпилися в стійких фразеологічних сполученнях, напр.: вищий орган, вища міра покарання, нижча освіта, нижчий сорт.
Прикметники старший і молодший майже повністю втратили значення вищого ступеня і теж закріпилися в нерозкладних фра^-зеологічних сполученнях, напр.: старший викладач, старший інспектор, старший лейтенант, молодший лейтенант, старший науковий працівник і молодший науковий працівник, діти старшого і молодшого віку.
Складена форма вищого ступеня утворюється аналітично— сполученням слова більш із звичайним прикметником, напр.: більш відповідальний.
За допомогою слова менш утворюється складена форма вищого ступеня на означення порівняння спадаючого вияву ознаки, напр.: менш здатний.
Примітка. Словосполучення, утворене із складного слова більш-менш і звичайного прикметника, не утворює вищого ступеня, а підкреслює лише помірний вияв ознаки, напр.: більш-менш досвідчений. Словосполучення, складене із слів багато, далеко, значно, ще та форми вищого ступеня порівняння,
271^ не утворює нового ступеня порівняння, а тільки підкреслює, виділяє, підсилює значення цієї прикметникової форми, напр.: багато кращий, значно ближчий, далеко більший, ще вищий.
Словом трохи послаблюється значення вищого ступеня, напр.: трохи сильніший, трохи дорожчий.
Найвищий ступінь порівняння
Найвищий ступінь вказує, що даному предмету (або предметам в ряді однорідних) властива в найбільшій мірі якість, позначувана прикметником, напр.: Орден Леніна — то найвища з найдорожчих в житті нагород (Т.).
Найвищий ступінь порівняння має три форми: просту, складну і складену.
Проста і складна форми найвищого ступеня утворюються синтетично: проста форма — додаванням префікса най- до форми вищого ступеня, напр.: найдешевший, найсильніший, найглибший, найвужчий; складна форма — додаванням частки як або що до простої форми найвищого ступеня, напр.: якнайкращий, щонайрозумніший.
Складена форма найвищого ступеня утворюється аналітично — додаванням до звичайного прикметника слова н&йбільщ, напр.: найбільш передовий, найбільш ідейний, найбільш вдалий.
За допомогою слова найменш утворюється складена форма найвищого ступеня на означення порівняння спадаючого вияву ознаки, напр.: найменш цікавий.
Рідше складена форма найвищого ступеня утворюється додаванням займенника самий до звичайного прикметника або до прикметника вищого ступеня, напр.: Треба вести саму рішучу боротьбу з порушниками трудової дисципліни. Фашизм — самий щонайлютіший ворог людства. (Див. ще в зауваженнях до займенника самий, стор. 316).
Вищий і найвищий ступені порівняння можуть виражатись описовим зворотом: сполученням займенника усіх, усе з прикметником у формі вищого або найвищого ступеня, напр.: Всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого й найгіршого над усе сільське поле (Стеф.).
Складену форму вищого та найвищого ступенів порівняння, утворену за допомогою слова більш та найбільш, можуть мати відносні прикметники, вжиті з якісним значенням (відносно-якісні), напр.: більш промисловий район, найбільш населена місцевість.
Складені форми вищого і найвищого ступенів найбільш поширені в книжному стилі мови, зокрема в науковій мові.
Не всі якісні прикметники мають ступені порівняння. Так, наприклад, не мають ступенів порівняння якісні прикметники, що означають масть тварин, та ті прикметники на означення кольору, які утворено за кольоровою схожістю
