Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Прикметники можуть переходити в іменник (субстантивуватись). У таких випадках їх лексичне значення звужується, конкретизується. Називаючи не ознаку, а предмет, вони вже виконують іншу функцію в реченні: виступають підметом, додатком, можуть мати при собі означення. Напр.: 1. На ноги скочивши, хвилястим бистрим цепом передні рушили (Б.)- 2. Смілого куля боїться, смілого штик не бере (Леб.-Кум.). 3. Міномети стояли на вогневій (Гонч.). 4. Третій подорожній... дивився вдумливими очима на широкий краєвид (Коцюб.).
266^Розряди прикметників за значенням
Залежно від того, що саме означають прикметники — якість предмета, його відношення до інших предметів чи приналежність його комусь, — всі прикметники поділяються на два основні розряди: якісні і відносні.
Якісними називаються прикметники, що вказують на ознаку, яка сприймається безпосередньо і яка при порівнянні з ознакою іншого предмета може виявлятися в більшій чи меншій мірі, напр.: добрий — добріший; важкий — важчий, найважчий.
Відносними називаються прикметники, які виражають ознаки опосередковано — через відношення одного предмета (або поняття) до другого — і не містять у собі якісної характеристики предмета, напр.: шкіряні рукавиці (із шкіри), сибірські ліси (ліси Сибіру).
Якісні й відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке?
Серед відносних прикметників виділяється група присвійних прикметників.
Присвійними називаються прикметники, які означають приналежність предмета в її різноманітних відтінках, напр.: сестрина книга, батькова шапка, білчин хвіст, зозулине гніздо.
Присвійні прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє?
Кожний з цих розрядів прикметників поділяється на окремі семантичні групи, і кожний з них має свої граматичні особливості, зв'язані із значенням прикметників. Але межі якісних, відносних і присвійних прикметників умовні: в сучасній українській літературній мові, як і в інших мовах, відбуваються живі процеси переходу прикметників з одного розряду в інший. Це спричиняється до того, що з межах названих розрядів виявляються так звані проміжні розряди: відносно-якісні, присвійно-відносні, присвійно-якісні.
§ 94. Якісні прикметники, їх семантичні групи і граматичні особливості
Якісні прикметники означають:
1) такі властивості і якості предметів, які сприймаються органами чуття безпосередньо:
а) зором: жовтий, синій, зелений, жовтогарячий; буланий, гнідий, вороний; світлий, яскравий, сонцеликий;
б) слухом: голосний, дзвінкий;
в) с м а к о м: солодкий, гіркий, солоний;
267^г) нюхом: запашний, смердючий;
д) дотиком: колючий, гострий, тупий;
е) зовнішніми органами (ознака ваги, температурні ознаки тощо): легкий, важкий, холодний, теплий, гарячий;
2) просторові ознаки (обсяг, розмір, відстань тощо): широкий, вузький; великий, малий; далекий, близький; довгий, короткийJ
3) часові ознаки: давній, короткий, тривалий;
4) вікові ознаки: молодий, старий;
5) якості людського характеру, розумового складу: добрий* злий, гордий, хитрий, хоробрий, щедрий, веселий, сумний; розумний, дурний, мудрий;
6) фізичні якості (і вади) істот, властивості предметів: здоровий, хворий, худий, босий, лисий, сліпий, кривий; плавкий, жалкий;
7) зовнішню форму: круглий, опуклий;
8) загальну оцінку: поганий, гарний, передовий.
Якісні прикметники характеризуються такими специфічними тільки для них граматичними особливостями:
1. Ознаки, якості, властивості, що передаються якісними прикметниками, при порівнянні можуть виявлятися в предметі в різній мірі. Наслідки такого порівняння ознак передаються особливими граматичними формами, типовими саме для якісних прикметників, тобто ступенями порівняння: бадьорий — бадьоріший> найбадьоріший; білий — біліший, найбіліший. Це є одна із характерних граматичних особливостей якісних прикметників.
2. Деякі якісні прикметники можуть мати коротку форму: дрібен, зелен, повен, годен.
3. Від більшої частини якісних прикметників можна утворити співвідносні якісно-означальні прислівники на о> ?: близько, сміливо, добре, рішуче, гаряче.
4. Від якісних прикметників, що мають якісно-оціночне значення, за допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки можна утворити збільшені, згрубілі, зменшені й пестливі форми прикметників, тобто прикметники з різною мірою вияву ознаки безвідносно до наявності цієї ознаки в інших предметах, напр.: довжелезнийу старезний; загребущий, жирнющий; здоровенний, височенний; мокрісінький, тонісінький, гарненький, біленький, малесенький, стесенький.
5. Чимало якісних прикметників утворюють антонімічні пари: великий— малий, довгий — короткий, старий — молодий, добрий— зліш, багатий — бідний, тупий — гострий.
6. З якісними прикметниками можуть сполучатися прислівники міри і ступеня якості, напр.: цілком доступний, досить обережний, надзвичайно щедрий.
7. Майже від усіх якісних прикметників творяться іменники з абстрактним значенням за допомогою суфіксів -ість, -от(а), -ин(а), -изн(а), -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -яв(а), напр.: