Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
в) за походженням з якоїсь місцевості: подолянин, киянин, харків'янин;
г) за національністю: росіянин, датчанин.
Примітка. Назви осіб за національністю й походженням з, якоїсь місцевості утворюються за допомогою різних суфіксів: -ець— черніговець, д«*'-пропетровець, українець, бессарабець, англієць; -анець — американець; -«я —
255^ грузин, татарин, болгарин; -ич—москвич: -ак (-як) — пермяк, сибіряк; окремо стоять такі утворення, як одесит, француз, індус, азіат.
За допомогою окремих суфіксів паралельно до багатьох іменників, що означають назви осіб чоловічої статі, утворюються назви осіб жіночої статі (місце наголосу зберігається те саме, що й в іменнику чоловічого роду). Найчастіше використовується суфікс -к(а). Так, серед суфіксів-відповідників слід назвати найбільш уживані такі суфікси:
1) -н--нк (а): відвідувач — відвідувачка, дописувач — допйсу-
вачка. Але паралельно слову ткач — ткаля;
2) -льник--льниц (я): штампувальник — штампувальниця;
3) -ник--ниц (я): льотчик — льотчиця;
4) -ист, -іст--истк (а), -істк (а): артист— артистка;
телеграфіст — телеграфістка;
5) -ер--ерк(а): комбййнер— комбайнерка;
6) -анин, -янин--анк(а), -янк(а): киянин — киянка,
селянин — селянка, але від француз — француженка, від німець — німкеня, турок — туркеня;
7) -тель--тельк(а): учитель — учителька, вихователь —
вихователька.
Суфікси -их (a), -Ui (а), -аториі(а) в мові вживаються з подвійним значенням: деякі означають осіб за професією чи діяльністю, напр.: акомпаніаториіа, а деякі означають дружину тієї особи, що має певну професію, напр.: дикторша, генеральша; деякі можуть означати і дружину особи, що має певну професію, і саму особу за її професією: ткачйха, сторожиха, шевчйха (наголос на суфіксі), директорша.
Багато назв осіб за професією чи діяльністю однаково означають осіб і чоловічого, і жіночого роду, хоч граматично в них розпізнається чоловічий рід, напр.: слюсар, токар, шофёр, професор, доктор, директор, технік, механік, штурман, капітан, лей-тенант, льотчик.
Власні імена — назви людей (прізвища, імена по батькові) утворюються від власних імен за допомогою суфіксів -овин, -ин: Михайлович, Прокопович, Дмитрович, Микитович; від слів Яків, Са'ва, Холш, Лука, /ллл, Кузьма вивідні імена по батькові такі: Якович (і Яковлевич), Савич, Кузьмйч, Холійч, Лукйч, /лл/Ч. (Місце наголосу здебільшого зберігається те саме, що й в іменнику, від якого утворена назва по батькові).
Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів: -ів+н(а), -їв+н(а): Михайлівна, Іванівна, Сергіївна, Луківна, Хомівна, Caeiena1 Кузьмівна, Яковлівна (Яківна).
256^ Найуживаніші суфікси на означення назв абстрактних понять
1. Від дієслів на означення дії, процесу, стану, почуттів, розумових понять утворюються іменники з такими суфіксами:
1) -нн(я), -енн(я), -єнн(я), -тпг(я) — досить поширені суфікси: питання, завдання, знання, переконання, терпіння; буття, життя (наголос несталий);
2) -к(а) — означає опредмечену дію, результат процесу: розробка, перевозка (наголос на корені);
3) -б(а), -от(а) — також означають процеси, дії (наголос переважно на закінченні): боротьбау молотьба, лічба; німотй, сліпота (вади), але німота (німці) і сліпота (сліпі) — збірні назви, — отже, наголос диференціює значення слова; -otn(a) може означати також процес і стан: турбота, глуMomai дрімота; процес і наслідок: робота (наголос на суфіксі);
4) -ин(а) — на означення метушливих, безладних дій: біганина, хапанина, тяганина, мішанина (наголос на суфіксі);
5) -тв(а) — непродуктивний суфікс, називає дію: битва, клятва, гонитва; деякі із слів цього типу можуть означати наслідок дії, напр.: жертва (жертви війни) (наголос на корені);
6) -ізаці(я), -изаці(я) — означає дію, заходи: машинізація, індустріалізація, механізація (наголос на другому складі суфікса).
2. Від прикметників на вираження ознак утворюються іменники з такими суфіксами:
1) -ість: радість, певність, мужність, молодість, жвйвість, сміливість (наголос на корені);
2) -ощі: радощі, хитрощі, гордощі (наголос на корені);
3) -ин(а) — на означення загальних понять щодо часу, простору і якості: новина, старовина, глибина, величина, височина, ширинй (наголос на закінченні);
4) -інь — в іменниках із значенням простору: височінь, ыш-рочінь, глибочінь (наголос на суфіксі);
5) -изн(а) — вказує ознаку: жовтизна, сивизнй (наголос на закінченні);
6) -от(а) — означає якість, властивість: чистота, доброта, теплота (наголос переважно на закінченні).
3. Від іменників утворюються іменники за допомогою суфіксів:
1) -ств(о), -цтв(о) — означає властивість: геройство, ліоло-дёцтво; стан: материнство, дитинство; суспільні поняття: громадянство, суспільство (наголос несталий);
2) -ізм(-изм) — означає:
а) вчення й ідеологічні напрями: матеріалізм, комунізм, марксизм, ленінізм (наголос на суфіксі);
17 5-1476
257 б) напрями в науці й мистецтві: реалізм, класицйзм, натуралізм (наголос на суфіксі);
в) поняття, що означають почуття, ставлення до оточуючих явищ: патріотизм, оптимізм, гуманізм (наголос на суфіксі);
