Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
5. Суфікси на означення місця.
Суфікси на означення осіб
Іменники на означення осіб творяться від дієслів, іменників і прикметників за допомогою таких суфіксів:
1) -ар (-яр) — вказує назву за характером дії і місцем роботи:
253^ лікар, токар, столяр, іиахтйр; за приналежністю до організації: комунар (наголос найчастіше на суфіксі);
2) -а** — вказує назву за характером дії: викладач, дописувач, відвідувач, ткач, сіяч; з різко презирливим значенням — рвач; суфікси -а** ^-я^ також вказують назви за професією або за прикметою, яка впадає в очі: циркач, бородач, вушц. Наголос переважно ставиться на суфіксі, якщо іменник без префікса; якщо ж іменник з префіксом, в якому є голосний, наголос найчастіше на корені: підбрехач, попйхач, іноді з обома наголосами: оглядач, поклйкйч. В іменниках на -(ува)ч наголос на корені: дописувач, переписувач, завідувач;
3) -ець(-єць) — досить продуктивний суфікс; при відмінюванні слова звук е випадає. Цей суфікс вживається в іменниках на означення осіб за такими ознаками: а) за приналежністю до партії, до громадських організацій: партієць, комсомолець; або за ідейно-політичними поглядами, переконаннями: ленінець; б) за характером діяльності: стрілець, боєць, борець, жнець, cnj-в^б, промовець, виконавець; в) на означення носія прикмети: старе^, мудрець, піхотйнець; г) за походженням чи місцем проживання: полтйвець, криворожець, черніговець, а також за національною приналежністю: італієць, англієць. Наголос у двоскладових словах, як правило, стоїть на суфіксі, якщо вони безпрефік-сальні: співець, купець. У словах з префіксальними основами і в тих, що мають більше двох складів, наголос здебільшого пересувається на корінь або ближче до кореня: промовець, піхотйнець, полтавець, виконавець;
4) -ал: (часто перед -йас стоять суфікси -ів-н-, -аль-н -иль-н-) — дуже продуктивний суфікс в іменниках; вживається на означення осіб за характером діяльності: робітник, вугільник, багатоверстатник, будівник, керівник, рахівник, вартівник; подавальник, в'язальник, иітампувйльник; волочильник, бурильник, лш-стйльник. Наголос або на суфіксі -»ас, або на складі, що стоїть перед ним, а в словах на -альник, -ильник — завжди на -алб->
-ЙЛ6-;
5) -чик\ льотчик;
6) -ик, -ік— на означення осіб за ознакою дії чи стану: жасо-вшс, кадровик, передовик; за ознакою місця перебування: лісовик (живе в лісі), степовйк (наголос на суфіксі); в словах іншомовного походження — назвах осіб за ознакою психічного складу людини, назвах хворих на певну хворобу (іпохондрик, сангвінік, меланхолік, флегматик, діабетик — наголос на складі перед суфіксом); також у назвах осіб за приналежністю до наукової діяльності чи за фахом (академік, фізик, хімік, електрик, мехйнік);
7) -»cm (-іст,-їст) — на означення осіб: а) за фахом або за родом чи характером занять: радист, тракторист, моторйст, юрист, артйст, фольклорист, геодезист, бандурист, флейтист,
254^ альпініст, футболіст; б) за приналежністю до партії, до ідейно-політичних напрямів, за поглядами і переконаннями та за спеціальністю: комуніст, марксист, матеріаліст, атеїст, лінгвіст, дантист, романіст, новеліст; в) за участю в суспільному житті: активіст, пропагандист; г) за якостями особи, що виражаються в її настрої і ставленні до оточуючих явищ: оптиміст, песиміст, альтруїст, егоїст (наголос на суфіксі);
8) -атор — на означення осіб за фахом чи родом занять: авіатор, адміністратор, акомпаніатор, агітатор, раціоналізатор, «сш-/иор (наголос на першому складі даного суфікса);
9) -яр — на означення осіб за фахом чи родом занять: бригадир, командйр (наголос на суфіксі);
10) -ер (близький значенням до -up) — у запозичених словах — назвах професій: монтер, контролер, комбайнер, режисер, шофер (наголос найчастіше на суфіксі);
11) -тель— означає особу за фахом чи певною дією: визволитель, учитель, вихователь, засідатель. Цей суфікс малопродуктивний, запозичений із старослов'янської мови. Наголос на складі перед -тель;
12) -ш — утворює назви осіб від дієслівних коренів:
а) за характером дії: водш, яосш, возш, /галш (наголос на суфіксі);
б) за нахилом особи, її властивостями (з іронічним, зневажливим відтінком): тюхтій, передій, крутій, багатій (наголос на суфіксі);
13) -уя — на означення осіб за їх ознаками і властивостями: балакун, свистун, літун, брехун, шептун. Суфікс переважно виражає відтінок зневаги, але в деяких словах, наприклад, в слові бігун (що займається бігом як видом спорту), цей відтінок відсутній (наголос завжди на суфіксі);
14) -к від інфінітивних основ, -ал; (-як) від іменникових і прикметникових основ на означення осіб за родом їх діяльності, рисою характера: співак, ашя/с; чудак, дивак, простак, чужак. Відтінок значення позитивного чи негативного виявляється в основній частині слова (наголос завжди на суфіксі);
15) -анин (-янин) — виступає в творенні іменників — назв, осіб (наголос завжди на першому або другому складі суфікса):
а) за соціальним станом: громадянин, селянин, міщанин;
б) за характером діяльності чи стану: подорожйнин, заробітчанин;
