Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
2. Українські, російські й іншомовні жіночі прізвища, що закінчуються на приголосний, та жіночі українські прізвища на -ко, -ло, напр.: Клара Цеткін, Маргарита Алігер, Майя Усенок, Ольга Москаленко, Світлана Бондаренко, Надія Іванунь, Олена Жумайло (але Марко Вовчок відмінюється, бо це псевдонім).
3. Російські прізвища на -ово, -аго, -их(-іх), напр.: Дурново, Живаго, Чернйх, Чуткїх.
4. Складноскорочені слова ініціального утворення: КПРС, ООН, МДУ, КДПІ (але вуз, вузу, вузолі, яея, яеяу, непом).
При визначенні роду іменників іншомовного походження для узгодження з ними присудків і означень слід керуватися такими правилами:
1) Невідмінювані слова, що означають осіб чоловічої статі, належать до іменників чоловічого роду, а слова, що означають осіб жіночої статі,— до жіночого роду, напр.: військовий аташе, японський кулі, невтомний маестро, мосьє Б опре; стара леді, увійшла міс; Мадам його гляділа дбало, а там мосьє узяв до рук (Пушк.).
251^ 2) Невідмінювані слова, що означають тварин, належать до чоловічого роду (крім іменника цеце (муха), який належить до жіночого роду), напр.: строкатий какаду, малесенький колібрі, побіг поні, сидів шимпанзе. Коли ж маємо на увазі самиць, вказані слова належать до жіночого роду, напр.: Шимпанзе годувала своїх дітей. Кенгуру несла в сумці кенгуреня.
3) Невідмінювані слова, що означають назви неживих предметів, належать до іменників середнього роду, напр.: залізничне депо, шовкове кашне.
4) Рід невідмінюваних іменників, що означають власні географічні назви, визначається за родовою назвою, яку вони замінюють (місто, річка, озеро, гора і т. nj, напр.: розкішне Туапсе (місто); сонячне Сочі (місто) і чудовий Сочі (курорт); повноводна Янцзи (ріка); широко розлилося Ері (озеро); виднілася Юнг-фрау (гора); Перу (держава) брала участь у конференції; п'ята авеню (вулиця); ліберальна „Ньюс-кронікл" (газета).
5) Рід незмінюваних абревіатур (ініціальних) відповідає роду опорного слова, що входить до складного найменування, позна-чуваного скороченням, напр.: жін. роду PTC—ремонтно-технічна станція; чол. роду MTC — Московський театр сатири; чол. роду ЦК — Центральний Комітет (але дот — довгочасна огнева точка).
СЛОВОТВІР B ІМЕННИКАХ
§ 86. Вступні уваги
Іменники утворюються за допомогою всіх відомих способів словотворення, серед яких найбільш продуктивними у словотворі іменників є суфіксація і сполучення основ; менш продуктивними — префіксація і безафіксний спосіб.
За допомогою суфіксів та сполучення основ іменники утворюються від різноманітних за своєю семантикою і морфологічною будовою слів, найчастіше від дієслів і прикметників.
Процес відіменникового творення іменників іде в двох напрямках: по-перше, творяться іменники, що означають нові поняття, тобто слова з новим значенням, напр.: ліс — лісник, колгосп — колгоспник, актив — активіст; по-друге, іменники, що означають ті самі предмети, але з новим відтінком у значенні, напр.: ліс — лісок, ріка — річенька.
Від дієслів і прикметників утворюються іменники тільки з новим значенням, напр.: читати — читанка, перекладати — перекладач, темний — темнота.
252^ § 87. Творення іменників за допомогою суфіксів
Суфікси у словотворі іменників за функцією поділяються на дві групи:
1) суфікси, за допомогою яких творяться іменники з новим значенням;
2) суфікси, що утворюють іменники з новим відтінком у значенні.
При визначенні ролі суфікса в слові треба зважити на те, що багато суфіксів може виступати в першій і другій функції: за допомогою того самого суфікса можна творити нові слова з новим значенням і надавати нових відтінків значення, не змінюючи основного значення іменника. Одним з таких многознач-них суфіксів є суфікс -ин-. Наприклад, у словах зернина, стеблина суфікс -ин- позначає одиничність; у словах низина, верховина — простір у відношенні до загального рельєфу поверхні; у словах баранина, свинина — сорт м'яса; у слові хатина — здрібнілість або зневажливість; у словах болгарин, татарин — означає національну приналежність особи.
Суфікс з такою многозначністю можна назвати омонім і ч-н и м. Часто один і той же суфікс становить засіб творення іменника з новим значенням і разом з цим більш або менш різко виражає в слові певний емоційний відтінок, напр.: балакайло, хтокало, гакало; гидота, мерзота і ін.
Поруч з многозначністю (омонімічністю) суфікси мають і синонімічну функцію. Синонімічність суфіксів полягає в тому, що за допомогою різних суфіксів творяться однотипні іменники. Наприклад, назви осіб за місцем їх мешкання, походження творяться за допомогою суфіксів -ець (іполтавець), -янин (киянин), -як (сибіряк), -ич (москвич).
§ 88. Суфікси для творення іменників з новим значенням
За семантичними ознаками суфікси, за допомогою яких творяться іменники з новим значенням, поділяються на такі групи:
1. Суфікси на означення осіб.
2. Суфікси на означення назв абстрактних понять.
3. Суфікси на означення предметів та місця, засобів і наслідків праці людини.
4. Суфікси на означення збірності.
