Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
До д р у г о ї відміни належать іменники чоловічого і середнього роду, а саме: іменники чоловічого роду, що в називному однини мають чисту основу на твердий або м'який приголосний та на J: комітет, інститут, день, кінь, розвій, бій; іменники чоловічого роду в називному однини з закінченням -о: батько, Михайло; іменники середнього роду в називному однини з закін^ ченнями -о, -є: вікно, море — та з закінченням -а (орфогр.—
236^ -я), крім іменників з суфіксами -am-, -єн- при відмінюванні: знання, знаряддя, почуття, обличчя, листя.
До т р е т ь о ї відміни належать іменники жіночого роду, що в називному відмінку однини мають чисту основу на твердий або м'який приголосний (щ'ч, розкіш, любов, вість, алб), а також іменник мати.
До четвертої відміни належать іменники середнього роду з закінченням -а і -я у називному відмінку однини (з суфіксами -am-, -ят-, -єн- при відмінюванні): лоша (лошати), гуся (гусяти), ім'я (імені).
Іменники першої і другої відмін за системою відмінкових форм поділяються на три групи: тверду, м'яку і мішану.
Перша відміна об'єднує:
а) іменники твердої групи, тобто з кінцевими твердими приголосними, крім шиплячих, в основі та з закінченням -а: газета, маса, економіка;
б) іменники м'я кої групи, тобто з кінцевими м'якими приголосними основи або кінцевим J та закінченням -а: праця, історія, партія (фонет. прац'а, icmopHja, napm'ija).
в) іменники мішаної групи, тобто з кінцевим шиплячим в основі та з закінченням -а: гуща, круча, тиша, сажа.
Для першої відміни характерні такі відмінкові закінчення
в непрямих відмінках однини: для твердої групи--и, -у, -ою,
-І', ДЛЯ м'якої групи--1(-1)9 'Ю, -ею(-єю)', для мішаної групи —
-і, -у, -ею.
Мішана група має закінчення, частина яких характерна для твердої групи, напр.: круча, кручу, кручам, кручами, а частина — для м'якої, напр.: кручею, кручі.
Іменники другої відміни за групами поділяються так:
а) до твердої групи належать іменники чоловічого роду, що мають чисту основу на твердий приголосний (крім шиплячих): комбайн, ударник, а також чоловічого і середнього роду з закінченням -о: Павло, село, вікно, дерево; частина іменників з чистою основою на р, а саме: іменники на -op, -ір, -ур- декламатор, авіатор, вихор, явір, ятір, вимір, ящур; незначна частина на -яр, -юр, наприклад: футляр, алюр; іменники на -ар, -up, -ір, -ер, що при відмінюванні мають сталий наголос на кінцевому голосному основи, наприклад: амбйр, базйр, семінйр, бригадйр, командир, папір, інженер, боксер; деякі іменники на р, особливо односкладові, які при відмінюванні у множині мають наголос на закінченні: двір, тхір, жар, жир, щур та іменники муляр, столяр з наголосом на корені;
б) до м'я кої групи належать іменники чоловічого роду, що мають чисту основу на м'який приголосний або j: учитель, ленінець, комсомолець, урожай, носій, гай, трамвай; іменники середнього роду з закінченням -е (крім іменників з основою на шипля-
237^ чий): поле, місце, лице та з закінченням -а (орфогр. -я): засідання, обличчя (фонет. зас'ідан'а, облич'а); частина іменників на р (на -ар, -up) з сталим наголосом на закінченні в непрямих відмінках, наприклад: вівчар (вівчаря, вівчареві, вівчарем, вівчарі і т. д.), воротар, книгар, кобзар, орендар, нотар, плугатар, поштар, пролетар, секретар, календар, тягар, інвентар, сухар, проводир, пухир, гузир (але: токар, слюсар, кухар, лікар, пекар, бондар);
в) до мішаної групи належать іменники чоловічого роду, що мають чисту основу на шиплячий приголосний: товариш, m/ccw, багаж; іменники середнього роду з кінцевим шиплячим в основі та закінченням -е: лле^е, середовище; частина іменників на р, а саме: іменники, що означають назви осіб за професією або за характером діяльності з наголошеним суфіксом -яр і з сталим наголосом на закінченні: вапняр (вапняра, вапняреві, вапнярем, вапнярі і т. д.), вугляр, газетяр, гусляр.
Іменники іншомовного походження на -о, -е, -в, -у: кшо, манто, рад/о, кашне, /софе, турне, ательє (фонет. ательє), боа, колібрі, поні, какаду, рагг/, інтерв'ю (фонет. іHmepejу) при відмінюванні не змінюються, але пальто змінюється (пальта, пальтом). (Про це див. § 85).
§ 80. Відмінкові закінчення іменників першої відміни
Однина
1. У родовому відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -я, -/. Закінчення -я мають всі іменники твердої групи: начальник авіабази, простори Балтики, степи України, досвід роботи, учасник виставки; закінчення -/ мають іменники м'якої і мішаної груп: частина статті, готуйтесь до праці, m'd-готування дільниці, схили кручі, окреслення межі; після основи на у вживається орфографічне -f: вивчення історії, географії; підійшов до Софії, поїхав до сім'ї (фонет. icmop'iji, географ'і j і, Соф'ііі, с'ім}і); канцелярії, Марії, резолюції (фонет. канцел'а-p4ji9 Map'iji, резол'уц'і\ї)\ іменники твердої групи, що означають імена по батькові, в родовому відмінку мають закінчення -я: звернутись до (Олени) Олексіївни, (Марії) Михайлівни.
2. У давальному відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -і: країні, сестрі Олені Михайлівні, воді, зелш*, вишні, груші; іменники з основою на у — орфогр. кля-целярії, Марії, резолюції, сім'ї (фонет. канцел'ар'ці, Map'iji, резол'С/цЧ/і, C'iMjl).
