Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "Курс современного украинского литературного языка, часть 1" -> 101

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс современного украинского литературного языка, часть 1 — Совецкая школа, 1965. — 424 c.
Скачать (прямая ссылка): kurssovremennogoukryazika1965.djvu
Предыдущая << 1 .. 95 96 97 98 99 100 < 101 > 102 103 104 105 106 107 .. 199 >> Следующая


§ 69. Частини мови

Частина мови — це такий лексико-граматичний розряд слів, який відрізняється від іншого розряду своїм значенням, властивими йому граматичними категоріями, основними синтаксичними функціями та засобами словотвору.

Так, наприклад, іменники як частина мови характеризуються спільним для них значенням предметності, наявністю самостійних граматичних категорій роду, числа і відмінка, вживанням у реченні, головним чином, у функції підмета і додатка, а також словотворчими афіксами, невластивими іншим частинам мови. Прикметники як частина мови характеризуються спільним для них значенням предметної ознаки (атрибута), несамостійними граматичними категоріями роду, числа і відмінка, вживанням, головним чином, у синтаксичній функції означення, власними засобами словотвору. Дієслово як частина мови означає назву дії в широкому розумінні (тобто дії, стану або іншої ознаки, що оформляється як процес), йому властиві граматичні категорії особи,

210^ способу, часу, стану, виду, в реченні воно виконує синтаксичну функцію присудка, твориться за допомогою префіксів та суфіксів, специфічних саме для нього, і т. д.

Лексико-граматичні розряди слів в українській і російській мовах подібні, а тому й класифікація частин мови в них спільна. За традиційною системою частин мови, вживаною в шкільних підручниках з граматики української мови та в окремих наукових працях, в українській мові нараховується десять частин мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник, прийменник, сполучник, частка і вигук.

Частини мови діляться на повнозначні і неповнозначні. До повнозначних відносяться іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник; до неповнозначних — прийменник, сполучник і частка. Окремо виділяється вигук, який не відноситься ні до повнозначних, ні до неповнозначних частин мови.

Традиційна система частин мови має свою давню історію. У вітчизняних слов'янських граматиках, що виходили друком у кінці XVI і на початку XVII століття, наслідується антична традиція і розглядається вісім самостійних частин мови: ім'я, дієслово, прислівник, дієприкметник, займенник, прийменник, сполучник і артикль («различие»). М. В. Ломоносов у своїй «Российской-грамматике» (1755 р.) не включає до системи частин мови артикля, зовсім невластивого російській мові, а закріплює в ній вигук. Він виділяє основні частини мови— ім'я та дієслово і протиставляє їм всі інші, вважаючи їх допоміжг ними.

О. X. Востоков із складу частин мови вилучає дієприкметник і розподіляє імена за їх значенням та формами, виділивши прикметник в окрему частину мови, а Ф. І. Буслаєв відокремлює від імені також і числівник. Дев'ять частин мови розглядалися в шкільних граматиках аж до радянського періоду.

Ще О. О. Потебня виділяє окремий розряд слів— частки, але автори шкільних граматик ввели їх до системи частин мови тільки після Жовтнево* революції.

Починаючи з другої половини XIX століття, традиційна система частин мови зазнає серйозної критики. Основним и недоліком є те, що в ній всі граматичні розряди слів розглядаються в одному плані, не встановлюється взаємовідношення між ними, їх зв'язок і взаємозалежність. Ще Буслаєв розподілив частини мови на повнозначні і службові. До повнозначних він зачислив іменник, прикметник, дієслово і прислівник, а до службових—займенник, числівник, прийменник і сполучник. Окремо в нього розглядався вигук. Та подібне трактування взаємозв'язків між частинами мови не розв'язувало питання про зв'язок між ними.

З гострою критикою традиційної системи частин мови виступив Потебня у праці «Из записок по русской грамматике». Він усі слова поділяє на дві групи— слова лексичні і слова формальні. На думку Потебні, не всі слова можна вважати частинами мови. Лише ті з них, які вживаються в функції членів речення, тобто слова з лексичним значенням (іменники, прикметники, числівники, дієслова, займенники, прислівники), є частини мови, а формальні слова (прийменники, сполучники, частки і допоміжні дієслова), які функціонують у моеі-як елементи аналітичних граматичних форм і не вживаються в функції членів речення, не можуть вважатися частинами мови. Потебня виходив з положення, що частини мови формуються і пізнаються тільки в оеченні, що вони співвідносні з членами речення.

13*

211 Ідеї Потебні розвивали його учні і послідовники (Д. М. Овсяника Куликовський, Д. М. Кудрявський), а частково і представники інших лінгвістичних напрямків (П. Ф. Фортунатов, О. М. Пеш-ковський та ін.), причому останні вирішального значення в поділі слів на частини мови надавали граматичним формам, характерові змінювання, слів за тими чи іншими ознаками. Та питання про частини мови в дореволюційній мовознавчій науці не знайшло свого остаточного розв'язання. Деякі видатні мовознавці, як О. О. Шахматов, В. О. Богородицький, не відмовлялися від традиційної класифікації частин мови, а лише намагалися її поліпшити. Акад. Шахматов, наприклад, довів кількість частин мови до чотирнадцяти, включивши до їх складу зв'язки і навіть префікси. Серед частин мови він виділяв три основних розряди слів: повнозначні (іменник, прикметник, дієслово, прислівник), неповнозначні (займенник, числівник і займенникові прислівники) та службові (прийменник, зв'язка, сполучник, префікс, частка). А проф. Богородицький всі слова поділяв на такі групи: а) повнозначні з самостійним значенням, б) повнозначні з меншою самостійністю значення, в) частки, або слівця відношень і г) вигуки. До першої групи він відносив іменники, дієслова і особові займенники; до другої— прикметники, числівники і означально-вказівні займенники, що залежать від іменників, та прислівники і дієприслівники, підпорядковані дієсловам; до часток зачислялися прийменники та сполучники (часток у власному розумінні проф. Богородицький в окремий розряд слів не виділяв).
Предыдущая << 1 .. 95 96 97 98 99 100 < 101 > 102 103 104 105 106 107 .. 199 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed