Русско-украинский словарь - Иваницкий С.
Скачать (прямая ссылка):
Смута — заколот, колотнёча, баламутство, розрух, чвара, чвари Смутитель, ница — баламута, баламутка, ко-лбтник, ця г
Смутки, смутни — брёхш, пл1тки, поговори Смутничать — каламутити, баламутити, ко-лотйти
28 5-228
Смутный — 1) неспокшний, тр1вбжливий; 2) бунт1влйвий, бурхливий; 3) не-ясний, невиразний Смутность — неспбгкш, тртбжливють Смутно— 1) неспокшно, тр1вбжливо; 2) неясно, невйразно, з зам1шанням, без ладу
Смутьянь, смутьянка — д. Смутитель Смучить, ся — змучити, змордувати, ся Смущать, смутить, ся — 1) каламутити, скалам^тити, колотйти, сколотйти; бентёжити, збентёжити, тр1вбжи-ти, затр1вбжити; 2) м1шатися, 3Mi-шатися, бентёжитись, збентёжитись, тр1вбжитись, стр1вбжитись Смущение — 1) зам1шання; 2) сум’ятня, колотнёча, розрух Смывальный — змивальний Смываше — змивання Смывать, смыть, ся — змивати, змйти, ся Смыкать, сомкнуть, ся — 1) злучати, злу-чйти, ся; 2) звбдити, склепляти, склепйти,стуляти, стулйти,ся Смыслить — тямити, розум1ти, кмё(*1)тити Смыслящш—тямучий, ткущий, тямуватий Смыслъ — рбзум, розумшня, значшня, тя-ма, глузд, рашя, товк, рахуба. — Въ какомъ смысл!» вы говорите? — прбти чого се ви кажете? — Прямой, собственный смыслъ — властйве розумшня.—Здравый смыслъ — здоровий рбзум. — По смыслу закона — по рб-зуму закона. — Природный смыслъ— прбстий, прирождёний рбзум. — Въ этомъ нЬть смысла—в ciM не мае глузду Смычёкъ — 1) лучок, смичбк; 2) брунька (у шаповал1в)
Смышлённость — тямучють Смышлённый — тямкйи, тямовйтий, 1мклй-вий
См1лёшенько — с(ь)мшрвкпнько СмЬло — с(ь)мшо,г с(ь)мшиво г Смелость — с(ь)мипсть, с;(ь)м1ливють Смелый—с(ь)мший, с(ь)мшивий. — CM^iie делаться, сделаться — с(ь)мшти, с(ь)мшшати, пос(ь)мш1шати См!»льчакъ — с(ь)^шёць, нёбу*
СмкпЬть—,с(ь)м1Л1ти, с(ь)мшшати t
СмЬна—змша. — СмЬна земли — рука, змша Сманивать, сменять, сменить, ся — 1) Mi-няти, помшяти. — Сменяемся—давай помшяймося; 2) змшяти, перемшя-ти, скидати, змшйти, перемшйти, скйнути; заступати, заступйти Сменный — змшний ,
См1рива,ть, см!»рят)>, ся — мфяти, зм1ряти, зм1ряти, пом1ряти, ся Смесимость — м1шальшсть См1снмый — м1шальний t СмЬсь — м1шанйна, нам1ш, М1шанка, м1ша-нйця, (р1жного зерна) — суржик, (бо-рошна з глиною) — шспа, (хим.) —ху-Mim, амальгама. — С. механическая
— скупшсть СмЬта — обрахунок, рбспис; вйл1чення, кошторйс Смутить — д. СмЬчать Сметливость — вгадлив1сть, догадлив1сть,
СмЬтливый
434
Снисходить
спрйтшсть Сметливый, смЬтчнвый — вгадливий, до-гадливий, спрйтний, тямкйй, по-кмшшвий , t
СмЬть, поесть — с(ь)мгги, нас(ь)м1ти, по-. с(ь)м1ти, важитись, наважитись СмЬхотворъ — с(ь)м1шко, с(ь)м1хун См!>хъ — с(ь)м1х, пос(ъ)м1х, с(ь)м1шки, с(ь)\пх6вище, (сильний) — рёпт, ре-готання, (тихенький) — хихйкання, хихйчки, (кшькох) — с(ь)м1хотня, реготня. — Безъ смЬху — без жарт1в, справдк — Поднимать на смЬхъ — на глум пщшмати, на кпй брати СмЬчать, смЬтиуь — 1) рахувати, вйраху-вати, вшпчувати, вйл1чити, роспй-сувати, росписати; 2) догадувати-ся, догадатися, домислятись, до-мйслитись, ;мкати, 1мк;нути См^шацный — м1шаний, зм1шаний, пере-мшаний ,
См1шеше — 1) зм1шання, зм1шка; 2) Miuia-нйна
Смешивать, смешать, ся — зм1щувати, 3Mi-шати, пом1шатц, ся, позм1шувати. — Смешанно — мнима, noMim Смешить — с(ь)м!шйти Смешливый, ая — с(ь)м1шлйвий; с(ь)м1хун, с(ь)м1хуха,г(надто) — дурнос(ь)м1Х Смешно — с(ь)м1шно, кумёдно ,
Смешной— с(ь)мшшйй, пос(ь)м1шний; ку-мёдний чуднйй, чудернацький Смещать, смьстить — змщати, змютйти, скидати, скйнути, зсажувати, зса-дйти, вщеуавляти, вщетавити СмЬщеше — зм1щення, вщетавлення, вщ-става, (якого органу) — поруха Смеяться — 1) с(ь)мштися, (дуже) — регота-тися, (потихенько) — хихйкати. — См1ясь — с(ь)м1шком, с(ь)м1ючйсъ;
2) д. Издаваться Смягнуть, засмягнуть — смагнути, посмаг-нути
Смягчать, смягчить, ся — м’якшйти, мняк-шйти, м’якшати, мнякшати, ся, змягчйти, пом’якшйти, пом’якшати Смягчение — зм’якшення, зм’ягчення Смягчительный — м’якшучий г
Смятение— 1) зампиання, сум’ятня, верем1Я, сполох, переполох; 2) колот, колот-нёча, розрух. — Приводить въ смяте-nie — колотйти, верем1ю пщшмати Смятка, угвиразк яйца въ смятку — яйця на рщко
Снабд^вать, снабжать, снабдить — постача-ти, постачити, надати i д. Доставить Снабжатель, ница—доставник, доставниця Снабжеше — постачання Снадобиться—знадобйтися i д. Понадобиться Снадобье — 1) начинка, приправа; 2) зшля, лжи, заправа лжарсъка Снаружи — зверху, знадвору, з’окола Снарядъ— 1) наряддя, начицня; прйстрш, прилад, приладдя; набш (р. набою), ладунок; 2) риштунок; 3) справа, справйлля (у ремюника)
Снаряжать, снарядить, ся — наряжати, зря-жати, споряжати, ри(с)хтувати, реш-
тувати, лаштувати, лагодити, зна-рядйти, зрядйти, спорядйти, вйрех-тувати, налаштувати, налагодити, ся, (у дорогу) — виправляти, ви-ряжати, вйправити, вйрядити Снаряжеше — лаштування; виправа Снасть — снасть, справа, знаряддя; посуд.
— Рыболовная снасти — рибальська снасть: 1) ciTi; 2) вудка, реп’яшок, реп’яшкй (шнур довгий з скшькома гачками на B3ip якор1в), перемёт (товстий шнур до 100 саж. завдовж-ки), (в ньому через 2—3 аршини) — юски (i на кожшй), гачок (з жив-цем), самолови (як перемети, але гачки част1ше i найшлыие без живця); 3) загороди: а) кота, коти (або) 1 котщ, (робиться з очерету або з дерева, складаеться найголов-Hiuie з двох частин): гарда (тин) i коти (клггки), (шлии ряд 1*х) — лава; б) вёрцн, (а на ДшстрО — кубопл (з TOHKOi лози); 4) р1зна справа: а) сандол1 (довп жердини з зал1зними трезубцями); б) блёшш (заметь живця, робляться з олива, на B3ip рибки, з гачком у рот1); в) козулька (гачок на B3ip якоря)
