Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
префікс ви---про недоконаний; нарощення морфа -ер- (-ір-)
між коренем мат-и і закінченням свідчить про форму непрямих відмінків та множини (мати—матері, матір, матерям).
Такі явища виникають: 1) при словозміні: рука — руці (к : ц перед морфом -і), нога — нозі (г : з перед морфом -/);
2) при формотворенні: грати — зіграти (при творенні форм доконаного виду дієслова зіграти у префіксі з- перед коренем на два приголосних [гр] нарощується звук [і], без якого неможлива сполука з+грати через збіг трьох приголосних, не типовий для української мови); солодкий — найсолодший, легкий — легший (при творенні форми вищого ступеня порівняння за допомогою суфікса -ш-ий у прикметниках легкий, солодкий усікається сегмент -к-, щоб уникнути збігу трьох приголосних [гкш-ий], [дкш-ий], що нетипові для української мови); 3) при словотворенні: кіно — кіношник (при творенні похідного слова від іменника кіно між основою на -о і твірним суфіксом -ник з’являється інтерфікс, оскільки без нього не з’єднуються твірні морфи); Чернівці — чернівецький (при творенні прикметника між суфіксами -ів- і -ц-і відбулося чергування 0 з [е], щоб уникнути збігу чотирьох приголосних черніївц'с'к], не характерних для української мови). Вони одержали назву морфонологічних, оскільки за своєю природою є фонологічними* а з’являються між морфами.
Перший на це звернув увагу І. О. Бодуен де Куртене. Він вважав відношення між різними морфами однієї морфеми за таке альтернативне відношення фонем, при якому з фонетичними відмінностями буває пов’язана (асоціюється) будь-яка психічна відмінність форм і слів, тобто будь-яка морфологічна чи семасіологічна відмінність.
Отже, морфонологічними явищами називаються такі фонологічні зміни, які виникають між морфами, служать для їх взаємопристосування, сполучуваності і розмежування, а також маркують морфологічні і семантичні явища. Вони уможливлюють словозміну, формотворення і словотворення.
Морфонологічні явища відрізняються від фонологічних тим, що вони: 1) виникають між морфами (а не всередині
11*9-320
163
морфа); 2) крім конститутивної функції виконують функцію сполучуваності та розрізнення морфів; 3) є маркерами морфологічних чи семантичних відмінностей морфів у межах однієї морфеми.
§ 105. МОРФОНОЛОГІЧНІ ЯВИЩА
До морфонологічних в українській мові належать такі явища:
1) усічення твірної основи перед твірним суфіксом: Bap-варівка — варварівський (усікся морф -к-), синтаксис — синтаксичний (усікається -UC-), довгий — довший (усікається звук
[г]), Суботці — суботський (усікається сегмент -ц-), пелена-ти — пелюшка (усікається сегмент -енати)\
2) прирощення звуків до твірних суфіксів, твірних префіксів або твірних основ: театр — театральний (прирощено -аль- до суфікса -н-ий), Тараща — таращанці (прирощено -ан- до суфікса -ц-ї), рвати—зірвати (прирощено -і- до префікса з-), петеу — петеушник (прирощено -ги- до основи пе-теу перед суфіксом -ник)', це прирощення називають інтерфіксацією;
3) суміщення (накладання) морфем: козацький {козак+ський), паризький (Париж+ський), Полтавщина (полтавський+ина), одеський (Одеса+ський)',
4) морфологічні чергування: ручний (к : ч перед суфіксом -н-ий, з давньорус. -ьн-), ніжка (г: ж перед суфіксом -к-а, з давньорус. -ьк-), перекручення (т : ч перед суфіксом -енн-я, в якому е з давнього ?)\ суміщення (накладання) морфем і морфологічні чергування називаються фузією (або дифузією);
5) переміщення наголосу, пов’язане з процесами словозміни, формотворення і словотворення: вода — води, пшениця — пшениці; виносити (недокон. вид) — виносити (докон. вид); кобзар — кобзарський, але кобзарі — кобзарівський, заробіток — заробітчанський.
§ 106. СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР МОРФОНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ
Морфонологічні явища становлять певну систему. Частина з них знаходиться між собою в парних альтернативних відношеннях: усічення і нарощення, суміщення і чергування. Наприклад: 1) якщо з якихось причин неможливе усічення твірного слова, тоді актуалізується нарощення суфікса (інтерфіксація): Ялта—ялт-инський, бійці — бійц-івський;
164
2) якщо реалізується суміщення морфів, то це спричинює здебільшого чергування: Галич — галицький (ч+с'к-ц'к), Вороніж — воронізький (ж+с'к-з'к'); 3) якщо реалізується усічення, то це, як правило, виключає інтерфіксацію: таксі — таксист (с(ї)+ист), Березівка — березівський (ів(ка)+ський).
Отже, системна сукупність морфонологічних явищ мови, правила їх використання називаються морфонемікою, а вчення про неї — морфонологією.
§ 107. ФУНКЦІЇ МОРФОНОЛОГІЧНИХ явищ
Функції морфонологічних явищ — бути засобом сполучуваності і взаємопристосування твірних морфів у слові, словоформі, тексті та позначення морфологічних ознак слова. Більшість дериватологів і морфонологістів вважає, що морфонологічні явища супроводжують словозміну, формотворення і словотворення, що вони є лише додатковим засобом, супроводжувальним (О. М. Тихонов, О. А. Земська, В. В. JIo-патін, І. Г. Милославський). Вони дійсно є супроводжувальними, але це не означає, що вони факультативні, додаткові, другорядні. Морфонологічні явища справді не породжують похідних слів чи словоформ, як формотвірні та словотвірні морфи, тому що це не їхня функція. Морфонологічні явища виконують свою функцію — уможливлюють утворення слова або словоформи. Вона так само важлива й обов’язкова, як і в словотвірних чи формотвірних морфах. Слово чи словоформа породжується спільною дією морфонологічних явищ та формотвірних і словотвірних морфів, у якій кожний виконує свою функцію. Тому морфонологічні явища входять до складу форманта і виконують розрізнювальну і сполучувальну функції: викидати (докон. вид) — викидати (недокон. вид), волзький (від Волга-ріка) — волгівський (від “Волга ” — марка автомашини). Взагалі морфонологічні явища належать до форманта настільки, наскільки входять до складу формальних засобів, що відрізняють похідне від твірного, тобто виконують дистинктивну функцію.
