Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
10 9-320 1 45
§ 77. ВІДАД’ЄКТИВНІ СУФІКСАЛЬНІ ІМЕННИКИ
Відад’єктивні суфіксальні іменники утворюються здебільшого від основ відносних і рідше від якісних прикметників (заочник, весельчак). Вони з’єднуються зі значно меншою кількістю твірних суфіксів, ніж основи відсубстантив-них іменників. Відад’єктивні іменники виражають ті самі типи словотвірних значень, що й відсубстантивні: назви осіб, предметів, місця, назви опредметнених абстрактних ознак.
Назви осіб утворюються за допомогою таких формантів: -ик (іправовик), -ець (сміливець), -ак (чужак), -іст/-ист (україніст, болгарист), -ач (багач), -ень (дурень), -ун (дикун), -ил-о (здоровило), -ук (малюк), -ул-я (кривуля), -уг-а (жаднюга), -аг-а (бідняга).
Назви конкретних предметів: -к-a (вишнівка), -ак (кисляк), -ик (чистовик), -ин-а (мішковина), -ець (сіянець), -иц-я (кислиця), -ил-о (біличо), -ок (жовток).
Назви місця: -ин-а (порожнина), -иц-я (теплиця), -к-a (підсобка).
Назви опредметнених абстрактних ознак: -ість (блідість), -от-a (пустота), -изн-а (крутизна), -щин-а (банальщина), -ізмАизм (оптимізм, прагматизм), -інь (височінь), -0 (вись, зелень, міць), -ств-о (лукавство), -ин-я (святиня).
§ 78. ПРЕФІКСАЛЬНЕ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ
Іменники утворюються з давніх (праслов’янських), нових співвідносних з прийменниками та іншомовних (запозичених) префіксів.
Утворюють іменники праслов’янські префікси: 1) па- із значенням “подібний” (пагорб, пакіл, пагілля)', 2) пра- із значенням “первісний” (прабатьківщина, прамова, праісторія) та значенням “далека спорідненість” (прадід, правнук, прародич)', 3) су- із значенням неповноти вияву чогось (супісок, сукровиця) та зближення (сусід, сузір'я)', 4) у- (-уз) із значенням крайньої частини чогось (узлісся, узгір'я, удвірок).
Нові східнослов’янські префікси прийменникового походження актуалізують в похідних іменниках значення, співвідносне із значенням відповідних прийменників: без-(ібезкрай), від- (відгомін), до- (досвіт), за- (закордон, затакт), при- (призвук, присмак), при- (пригород, Придніпров'я), над-(надпотужність, надвартість), перед- (переддень, передісторія), під- (підтема, підзаголовок, підмайстер), спів- (співавтор, співвласник), не- (неправда, непровідник).
Запозичені префікси: анти- (антивірус, антициклон), архі-(архіреакціонер, архієпископ), віце- (віце-президент), дис- (дис-
146
гармонія), екс- (екс-президент), екстра- (екстраклас), контр-(контрудар), прото- (протодиякон), ре- (ревакцинація), суб-(субконтинент), супер- (суперцемент), ультра- (ультраструктура).
Префіксальний словотвір української мови активізувався у зв’язку із застосуванням іншомовних префіксів. Арсенал запозичених твірних префіксів постійно поповнюється префіксоїдами: аван- (авансцена), авіа- (авіабаза), авто- (автозавод), агро- (агрозахід), аеро- (аеросани), бі- (біквадрат), біо- (біохімія), ізо- (ізоглоса), інтра- (інтралінгвістика),мега-(мегатонна), мікро- (мікроавтобус), нео- (неокласики), полі-(,полівітаміни), псевдо- (псевдонаука).
§ 79. СУФІКСАЛЬНО-ПРЕФІКСАЛЬНЕ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ
Суфіксально-префіксальне творення іменників має два різновиди: 1) власне префіксально-суфіксальні утворення на базі граматичних слів (видолинок) і 2) префіксально-суфіксальні утворення на базі прийменниково-іменникових сполук, тобто на базі фонетичних слів (пор. без людей — безлюддя). Обидва різновиди називаються конфіксальними утвореннями (див. конфікси).
Префіксально-суфіксальні іменники на базі граматичних слів утворюються за допомогою таких конфіксів: ви-...-ок (виярок), пере-...-ок (перешийок), спів-...-ник (співрозмовник), су-...-й-а (суцвіття), су-...-ок (суглинок).
Префіксально-суфіксальні іменники на базі прийменни-ково-іменникових форм: без-...-й-а (бездоріжжя < без дороги), без-...-ств-о (бездумство < без думки), без-...-к-а (безрукавка < без рукавів), за-...-й-а (загір'я < за горою), між-...-й-а (міжгір’я < між горою), на-...-ик (нарукавник < на рукава), над-..-й-a, -ник-, -ок (надбрів’я < над бровами, надгортанник < над гортанню, надгробок < над гробом), під-...-й-a, -ник, -ок (підґрунтя < під ґрунтом, підфарник < під фарою, підкрилок < під крилом), при-...-й-а, -ок (прибережжя < при березі, придолинок < при долині).
§ 80. СЛОВО- І ОСНОВОСКЛАДАННЯ
При словоскладанні іменники утворюються поєднанням двох повноцінних іменників в один складений за допомогою сполучних звуків або без них: лісостеп, лісотундра; інже-нер-механік, хата-читальня. При основоскладанні іменники утворюються на базі синтаксичних словосполучень,
10*9-320
147
з компонентів яких виділяються твірні основи, що поєднуються в складне слово здебільшого за допомогою сполучних морфем: снігопад (сніг падає), чисте тіло (чистотіл). Такі складні іменники утворюються на базі таких синтаксичних словосполучень: а) іменникових (новотвір < нове утворення); б) дієслівних (землемір < міряти землю).
§81. СЛОВОТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Відносні і якісні прикметники розрізняються між собою словотвірною структурою. Відносні мають лише похідну основу, яка складається з твірної основи і твірного суфікса (сталь+ний). Основи ж якісних прикметників поділяються на дві групи: а) прикметники з непохідною основою (синій, жовтий), б) прикметники з похідною основою (холодний, мирний). Прикметники утворюються найчастіше суфіксальним, префіксальним або префіксально-суфіксальним способами, рідше — способом складання.
