Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
§ 3. АЛОМОРФИ І ВАРІАНТИ МОРФЕМ
В одних морфемах морфи перебувають між собою у відношеннях взаємозамінності, в інших — у відношеннях взає-мовиключення (взаємовиштовхування).
Ti морфи, які у складі словоформи можуть вільно заміняти один одного в тій самій позиції без зміни значення, називаються варіантами морфеми. Варіанти морфеми перебувають між собою у відношеннях вільної взаємозамінності. До варіантів морфем (або до варіантних морфів) належать: 1) дієслівні флексійні морфи в 3-й особі однини теперішнього часу -а/-ає‘ співа — співає; -е/-ить: гуля — гуляє, носе —носить; 2) флексійні морфи прикметників жіночого роду в називному відмінку -а/-ая: чорнява — чорнявая, біля-
11
ва — білявая; 3) пестливі прикметникові суфіксальні морфи — есеньк-ий/-юсіньк-ий: тонесенький — тонюсінький;
4) займенникові флексійні морфи -е/-еє, -а/-ая, -І/-ЇЇ: те — теє лихо, та — тая дівчинонька, ті — тії вороженьки. Морфи цих морфем можуть взаємозамінятися в тій самій позиції.
Варіанти поділяються на повні й часткові. Повними варіантами називаються морфи, які вільно заміняють одні одних в оточенні будь-яких морфів, тобто в будь-яких позиціях:
1) -есеньк-ий/-юсі-ньк-ий (тонесенький — тонюсінький, малесенький — малюсінький); 2) -а/-ая: мила — милая, дорога — дорогая, золота — золотая.
Частковими варіантами називаються морфи, які в одних позиціях взаємозамінюються, а в інших — не взаємозамі-нюються: 1) постфікси -ся і -сь взаємозамінні в позиції після голосного морфа: купай-у-сь і купай-у-ся (тут вони перебувають у відношеннях вільного варіювання); але в позиції після приголосного морфа постфікс -ся виключає можливість застосування постфікса -сь: купай-еш-ся, купай-еть-ся (тут вони є аломорфами і перебувають у відношеннях додаткової дистрибуції. — Див. далі); 2) інфінітивні морфи -ти і -ть у позиції після тематичного голосного морфа взаємозамінні (крич-а-ти і крич-а-ть, гол-и-ти і гол-и-ть), алев позиції після морфа з кінцевим приголосним морф -ти виключає можливість морфа -ть: нес-mu, вез-mu (тут вони є аломорфами і перебувають у відношеннях додаткової дистрибуції). Отже, часткові варіанти в одних позиціях є аломорфами, а в інших — варіантами. Ti морфи, які в складі словоформи в тій самій позиції не можуть взаємозамінятися, а взаємовиключають (взаємовиштовхують) один одного, називаються аломорфами морфеми. Аломорфами є, наприклад, суфіксальні морфи -ств-о — еств-о, тому що в позиції після морфів з кінцевими шиплячими /ж/, /«//, Iiul вони не можуть заміняти один одного; після морфів з кінцевими /ж/, NI, Iiul вживається лише морф -еств-о і не може вживатися морф -ств-о: язичество, торгашество; після морфів з кінцевими /м/, IhI, Ipl вживається лише морф -ств-о і не може вживатися морф -еств-о: лакейство, християнство, крамарство. Такий розподіл морфів за позиціями називається додатковим розподілом, або позиційним розподілом, або додатковою дистрибуцією. Під позиційним розподілом морфів розуміється зумовленість того чи іншого морфа сусідніми морфами. У відношеннях додаткової дистрибуції (або аломорфами) є компоненти: 1) інфінітивної морфеми -ти/-ть (морф -ти вживається після голосних: чита-ти, писа-ти і після приголосних кореня: нес-ти,
12
вез-mu, а морф -ть тільки після голосних: чита-ть, писа-ть)\ 2) дієслівної постфіксальної морфеми -ся/-сь (морф -ся вживається і після голосних і після приголосних: посміхати-ся, посміхають-ся, а морф -сь — тільки після голосних: посміхаюсь, цілуюсь); 3) іменникової суфіксальної морфеми -ець/-ц-і (морф -ець вживається перед нульовим морфом або перед
приголосними, а морф -ц-----перед голосними: половець, по-
ловець-кий, але половці; 4) іменникової кореневої морфеми рук-/руц'-/руч-: морф рук- вживається перед флексійними голосними а, о, и, у, але не вживається перед і, е, а також перед приголосними; морф руц'- вживається перед флексією -і, але не вживається перед приголосними; морф руч* вживається перед суфіксальними голосними и (ручище), е (рученята), перед суфіксальними приголосними -н- (з давнього -ьн---ручний), -к- (з давнього -ьк---ручка), але не вживає-
ться перед голосними Ial, Iol9 Iyl, Iil', 5) префіксальних морфем зі-/з-, віді-/від-, піді-/під- (морфи зі-, віді-, піді- вживаються перед кореневими морфами з кількома початковими приголосними: зіграти, відіграти, підіграти, а морфи з-, від-, під-вживаються перед кореневими морфами з одним початковим приголосним або початковим голосним: злити, відлити, підлити, загітувати, відображати, підобідати). Аломор-фи і варіанти морфем можуть виступати як у формах одного слова (бандурист-и/бандур-ист-ів), так і в різних словах (фуга-нок/руба-нок/дода-нок), але входити до складу тієї самої морфеми: дубок, нігтик, слинявчик (-ок/-ик/-чик) — у різних словах; дубок, дубка, дубків (-ок/-к-/-к*-) — у формах одного слова. Отже, з погляду здатності до взаємозаміни морфи поділяються на три групи: 1) морфи взаємонезамінні (ало-морфи); 2) морфи взаємозамінні у всіх позиціях (повні варіанти); 3) морфи взаємозамінні в певних позиціях (часткові варіанти).
