Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
3. Похідне слово формується на базі всіх значень (семем) твірного: лексема молочарка утворилася від слова молочар і ввібрала в себе обидві його семеми: 1) той, хто приймає або возить молоко; 2) той, хто продає молоко і молочні продукти.
96
4. Похідне слово формується на базі однієї переносної семеми: архаїчна лексема іскрівець із значенням “той, що належав до групи газети itIcKpant утворилася від переносної семеми iiIcKpant що входить до складу лексеми іскра.
Розмовна лексема ішачити (важко і багато працювати) утворилася не від прямого значення слова ішак (назва віслюка у тюркських народів), а від переносної семеми ішак — “людина, яка важко і багато працює”. Вона включає в себе семантичний компонент “подібно до того, кого чи що названо дієсловом з переносним значенням”. Такий тип називається метафоричною мотивацією (термін В. В. Лопатіна). Наприклад: наїжачитися, проьиляпити, проворонити, проґавити, присобачити, насобачитися, динамівці, спартаківці (футбольні команди “Динамо”, “Спартак”) тощо.
Лексеми можуть включати в себе компонент семантичний і метонімічного змісту (перенесення за суміжністю): пор. р .Дніпро, футбольна команда 'Дніпро” (Дніпропетровськ) — дніпровці (члени команди); Чорне море, футбольна команда “Чорноморець” (Одеса) — чорноморський (воротар). Тут похідні слова дніпровці, чорноморський утворені від твірних метонімічного походження “Дніпро”, “Чорноморець”. Такий тип називається метонімічною мотивацією.
Похідні слова мови з погляду семантики поділяються на дві групи: а) слова, значення яких складається із значень морфем, що є в них: співець — особа чоловічої статі (морф -ець), яка співає (морф спів-)’, плигун — особа чоловічої статі (морф -ун), що плигає (морф ігпиг-); чернігівчанка — особа жіночої статі (морф -чанка), що походить із Чернігова (морф Чернігів-)', житомирець — особа чоловічої статі (морф -ець) із Житомира (морф Житомир-)’, дубок — маленький (морф -ок), дуб (морф дуб-); б) слова, значення яких не є звичайною сумою значень наявних морфем: читач, слухач, жовток, білок, письменник, читець і т. ін. Значення цих слів, подібно до значень фразеологізмів, не випливає із значення морфів, з яких вони складаються: білок — це не будь-який предмет, що має білий колір, а біла частина яйця, в якій знаходиться жовток; читач — це не кожна людина, що читає, а людина, яка читає твори, та людина, яка відвідує бібліотеку; письменник — це не кожний, хто пише, а той, хто пише художні твори; читець — це не той, хто читає, а людина, яка читає кому-небудь вголос. Кожне з цих слів має додаткові семи, додаткові елементи значення, які не пов’язані з морфемною будовою (це семи “частина яйця”, “твори”, “відвідує бібліотеку”, “художні твори”, “кому-небудь вголос”) і які звужують те широке значення, що формується твірними морфами. Ці частини значення не мож-
7 0-320
97
на вивести із морфемної будови слів, не можна передбачити, їх треба знати, тому що вони зумовлені позамовними чинниками. Такий тип мотивації базується не на основних семах слова, що виражені морфами, а на периферійних, що не виражені морфами. Він належить до периферійної мотивації із звуженням змісту слова.
Серед похідних слів виокремлюється група периферійної мотивації з розширенням змісту слова: білизна, чорнило, олівець, кашовар, столяр; столяр — насамперед той, хто виготовляв столи, потім — й інші речі з дерева; кашовар — первісно той, хто варив кашу, пізніше — й інші страви; білизна — спідня білизна білого кольору, пізніше — різнокольорова; чорнило — первісно рідина чорного кольору для писання, пізніше — різного кольору; олівець — первісно предмет з олова для писання, пізніше — предмет з інших матеріалів для писання.
Властивість похідного слова виражати ті компоненти значення, які не випливають з морфемної будови, називається фразеологічністю (або ідіоматичністю) семантики. Отже, фразеологічну (або ідіоматичну) мотивацію мають ті похідні, в яких одна частина семантики мотивована значенням складових морфем, а друга, прирощена, — позамовними чинниками. Похідні слова, як відомо, утворюються в певному словесному середовищі. Тому похідне слово опосередковано формується під впливом багатьох лексем. А безпосередньо воно мотивується здебільшого одним словом. Наприклад: синець < синій, домра > домрист, степовик < степовий. Проте є слова, які можуть перебувати у відношеннях похідності не з одним, а з двома твірними: перескладання — і від перескладати і від складання; довоєнний — і від воєнний, і від до війни, лісник — і від лісний, і від ліс. Такий тип відношень називається неєдиною мотивацією.
Неєдину мотивацію можуть мати: 1) прислівники на -о з префіксами пре-, архі-, понад-: пречудово — і від чудово (пре+чудово), і від чудовий (пре+чудов+о), і від пречудовий (пречудов+о)\ архімодно — і від модно (архі+модно), і від ар-хімодний (архімодн+о), і від модний (архі+модн+о); понадпланово — і від планово (понад+планово), і від понадплановий (іпонадпланов+о), і від плановий (понад+планов+о); 2) прикметники з префіксами прийменникового характеру (до-, по-, після-): дописемний (період) — і від писемний, і від до писемності; повоєнний — і від воєнний, і від по війні; післязавтрашній — і від завтрашній, і від після завтра; 3) іменники на -ість з префіксом не-, що походить від частки не: неграмотність — і від грамотність, і від неграмотний, небезпечність — і від безпечність, і від небезпечний.
