Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
5) якщо в дериваційній парі при рівнозначності семантики один із компонентів стилістично навантажений, то він є похідним, а стилістично нейтральний — твірний: стіна — стінка (розмовне), діва — дівиця (книжне, поетичне), корабельник — корабел (розмовне і поетичне). При цьому структурно похідний компонент може бути рівнозначним або й складнішим від твірного: корабель-ник — корабел-о, завідуючий — зав-0; куна — кун-иця, діва — дів-иця;
6) якщо похідне слово є назвою особи жіночої статі за національністю (естонка) або за походженням (кавказка), то
94
твірним до нього може бути як чоловіча назва (москвичка < москвич), так і географічна (естонка < Естонія, швед-ка < Швеція, кавказка < Кавказ). Щодо цього питання існує й інша думка. О. А. Земська стверджує, що жіночі назви цієї семантики не утворюються від іменників-неістот (див.: Совре-менный русский язык. — М., 1981. —С. 197). Проте, по-пер-ше, жіночі назви типу шведка, естонка, кавказка, європейка, італійка, китаянка, навіть москвичка, семантично співвідносяться безпосередньо з географічними назвами (як, до речі, і чоловічі назви): шведка — “жителька Швеції”, естонка — “жителька Естонії”, кавказка — “жителька Кавказу”, москвичка — “жителька Москви” і т. ін. По-друге, жіночі назви в українській мові утворюються, хоч і не дуже часто, від іменників-неістот, не маючи відповідної чоловічої назви: інститутка (М. Вовчок) від “інститут”, берегиня від “оберіг”, пор. рос. машинистка (укр. друкарка) від “машинка” (пишущая).
§ 42. РОЗБІЖНІСТЬ МІЖ СТРУКТУРНОЮ І СЕМАНТИЧНОЮ ПОХІДНІСТЮ
У більшості випадків у дериваційних парах між компонентами існує і семантична і структурна залежність — значення похідного мотивується семантикою і структурою твірного: лісник < чіс (той, хто охороняє ліс), приазовці < Приазовя (ті, що живуть у Приазов’ї). Однак бувають випадки, коли похідне слово семантично мотивується основою однієї частини мови, а утворюється від іншої, наприклад назва ялтинці: семантично вона мотивується іменником Ялта (ялтинці— жителі Ялти), а структурно утворена від основи прикметника ялтинський — ялтинський)+ці. Пор. інші приклади: Борзна, борзнянський — борзнянці, Ковпак, ковпаків-ський — ковпаківці, Шевченко, шевченківський — шевченківці. Таке явище називається розбіжністю між семантичною і структурною похідністю. Вона трапляється при творенні: 1) назв жителів від деяких топонімів: Тараща, таращан-ський — таращанці, Алушта, алуштинський — алуїитинці, Сміла, смілянський — смілянці, Близнюки, близнюків ський — близнюківці; 2) назв осіб від деяких прізвищ: Франко, фран-ківський — франківці, Толстой, толстовський — толстовці, Мазепа — мазепинський — мазепинці; 3) прислівників з префіксом по-: по-турецькому (по-турецьки), по-варшавському іпо-варіиавськи), по-весняному, по-театральному. Ці прислівники утворилися структурно від відповідних прикметників (варшавський — по-варшавському, по-варіиавськи; весняний — по-весняному; театральний — по-театральному),
95
а семантично вони співвідносяться з відповідними іменниками (по-варшавському — “як у Варшаві”, по-батьківському — “як батько”, по-театральному — “як у театрГ, по-весняному — “як весною”); 4) деяких відіменникових прислівників на -но: зимно, димно, безмежно, безумовно, принагідно, принародно, приземлено. Ці прислівники структурно також утворилися від прикметників на -н-ий за допомогою суфікса -о, а семантично вони співвідносяться з відповідними іменниками (зимно — “як зимою”, димно — “багато диму\ безмежно — “без меж”, безумовно — “без умови”, принародно — “при народі”, іскряно — “подібно до іскор” тощо).
§ 43. ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИЧНОЇ МОТИВАЦІЇ
Значення однозначного твірного слова повністю входить до значення похідного. На базі однозначного слова (тобто слова з однією семемою) утворюються похідні однозначні (з однією семемою) і багатозначні (з кількома семемами): а) кисень — кисневий, іменник —¦ іменниковий; б) сталь — стальний ніж (матеріал), стальні очі (колір), стальний характер (сильний); малина — малинове варення (з малини), малинова блуза (колір), малиновий дзвін (приємний, м’який, ніжний).
Семантика багатозначного твірного слова не завжди входить повністю в семантику похідного. Поширені такі випадки:
1. Похідне слово формується на базі одного основного значення багатозначного твірного слова (на базі однієї основної семеми): лексема плече має сім значень, але прикметник плечистий утворився лише від одного, основного значення — семеми “частина тулуба від шиї до руки”; лексема ікра має два значення (дві семеми), але похідний прикметник ікристий утворився лише від основної семеми — “яєчка риб”.
2. Похідне слово формується на базі кількох семем — основної і переносної: лексема іскра має чотири семеми (основну і три переносні: 1) осн. “найдрібніша світла частинка тіла, що горить”; 2) перен. “блискуча цятка”; 3) пе-рен. “яскравий вияв почуття, здібності”; 4) перен. “газета “Іскра”), похідний від неї прикметник іскристий із значенням “який сяє іскрами” утворився на базі основної і першої переносної семи.
