Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
4. Суфіксоїдів (як перехідного явища від повнозначних постпозиційних кореневих частин складних слів до службових суфіксальних морфем) у сучасній українській мові небагато. “Інверсійний словник” подає їх лише п’ятнадцять: ...активний, ...актовий, ...валентний, ...водний, ...госп, ...манка, ...поверховий, ...подібний, ...терапія, ...томний, ...торг, ...фазний, ...фиі, ...фон, ...фор.Тому суфіксоїди не становлять зараз активнодіючого джерела розвитку суфіксів.
5. Недавно сформувалися такі поодинокі морфеми з дуже обмеженою сферою функціонування: 1) суфікс -он із значенням штучної тканини (волокна): капрон, нейлон, дедерон;
2) суфікс -дром із значенням “місце, простір”: мотодром, ракетодром, автодром, аеродром, іподром, космодром, велодром, танкодром; 3) суфікс -бус (частина закінчення родового відмінка латинського займенника omnis — “весь”, omnibus — “для всіх” із значенням “засіб для перевезення пасажирів”): автобус, тролейбус, аеробус, гіробус (або жиробус), омнібус (попередник автобуса); 4) префікс де- з неозначеним кількісно-вибірковим значенням, сфера вживан-
73
ня якого обмежена займенниками і прислівниками: дещо, дехто, декотрий, декуди, декілька, деінде, деколи, дечий, деяк, деякий; 5) інтерфікс -с- у назвах жителів перед суфіксом -ец-ь (-ц-і) після кінцевого звука в іншомовних топонімах, що є частиною суфікса -ськ-ий: Тарту — тартуський — тартусці, тартусець; Kapacy — карасуський — карасусці, карасусець; Кизилсу — кизилсуський — кизилсусці, кизилсусець.
Отже, основна закономірність у розвитку морфеміки виявляється в тому, що суфіксальний морфемікон розвивається в напрямку структурно-семантичного ускладнення вже функціонуючих суфіксів шляхом перерозкладання твірних основ, а префіксальний — через поступову деетимологізацію препозиційних компонентів складних слів у префіксоїди, а відтак — у префікси.
§31. МОРФЕМНІ СЛОВНИКИ
Морфемний словник — це словник, який містить повну комплексну інформацію про всі морфеми української мови (кореневі, суфіксальні, префіксальні, флексійні): 1) значення, 2) категоріальна належність, 3) функції, 4) структура, 5) варіанти й аломорфи, 6) морфонологічні властивості, 7) словотвірні властивості, 8) продуктивність і регулярність, 9) валентність кожної морфеми. Такого словника ще немає. Є словники, які розкривають якийсь один аспект морфеміки, а тому розглядаються як пропедевтичні на шляху до створення справжнього словника морфем.
Нині існуючі морфемні словники можна поділити на три групи: 1) алфавітні списки слів, поділених на морфеми;
2) списки службових морфем з відповідними коментарями;
3) словники сполучуваності морфем. До першої групи належать такі словники:
1. Яценко I. T., Морфемний аналіз. Словник-довідник: У 2 т. Т. I (А—Н). — K., 1980. Понад 57 000 слів, 356 с.; Т. 2 (О—Я). — K., 1981. Понад 60 000 слів, 352 с. Це алфавітний список слів, поділених на морфи на синхронному зрізі: аба-жур/н/ий, абат/ств/о, а/бі/о/ген/ез, абреві/ац/у/а, авіа-ескадр/ wi'j/a і под.
2. ПолюгаЛ. М. Морфемний словник. —K., 1983. Близько 36 000 слів, 464 с. Це також алфавітний список слів, поділених на морфи синхронно: абажур/чик, агент/ур/а, адрес/а і т. ін. На відміну від словника І. Т. Яценка, в ньому подається така додаткова інформація: 1) після реєстрового слова — повне або часткове накладання морфем: пйс/а/р (~с/а <-» ар);
) після реєстрового слова — варіанти морфем при відміню-
74
ванні іменників і дієслів: кіне'ць (~я/|у/я']), рейк/а (~йцЧі, ~йок), любій/ти (лю[блЧу’])\ 3) в кінці словника подано списки префіксів і суфіксів (з їхньою значеннєвою і граматичною характеристикою) та кореневих морфем.
3. ПотихаЗ. А. Школьный словообразовательный словарь. — М., 1964. Близько 25 ООО слів, 392 с. Абзац/н/ый, абсурд/н/ый, аварий/н/ый та ін. з історичними коментарями деяких фонетичних явищ та списком російських і греко-латинських префіксів і суфіксів.
До другої групи належать такі словники, в яких наводяться списки службових морфем (суфіксів, префіксів та флексій) з коментарями про їхнє значення, частиномовну належність, варіанти й аломорфи, словотвірні властивості і продуктивність.
1. Потиха 3. А. Как сделаны слова в русском языке. Cnpa-вочник служебных морфем. — JI., 1974. — 126 с. У книзі дається тлумачення префіксів, суфіксів, закінчень, що активно використовуються у словотворенні. Наприклад: -тв(а) виділяється в іменниках, що позначають знаряддя або процеси дії й утворені від дієслівних основ: битва (ср. биться), бритва, жатва, молитва.
2. Словарь словообразовательных элементов немецкого языка / Под ред. М. Д. Степановой. — М., 1979. — 536 с. У словнику аналізуються префікси, префіксоїди, суфікси, су-фіксоїди, перші і другі частотні компоненти складних слів. Подана повна їхня характеристика: назва морфеми, частиномовна належність, продуктивність, частотність, функції у складі похідних слів.
До третьої групи належить "Словарь морфем русского языка” А. І. Кузнецовой і Т. Ф. Сфремової (М., 1986. Близько 52 000 слів, 1134 с.). Словник уперше в східнослов’янській лексикографії подає відомості про структуру слова і характеризує валентність (сполучуваність) кореневих, суфіксальних і префіксальних морфем. Складається з трьох частин — кореневої, префіксальної і суфіксальної. Зразки словникових статей:
