Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Горпинич В.О. -> "Современный украинский язык" -> 31

Современный украинский язык - Горпинич В.О.

Горпинич В.О. Современный украинский язык — Высшая школа, 1999. — 207 c.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка): suchasnaukrlitmova1999.djvu
Предыдущая << 1 .. 25 26 27 28 29 30 < 31 > 32 33 34 35 36 37 .. 92 >> Следующая


При частковому (неповному) опрощенні залишки колишньої подільності певною мірою зберігаються. Приклади неповного опрощення: косинка, подушка, чорнило, порошок, мішок, вулиця, птиця, платок, цікавий, кондовий, миршавий. При неповному опрощенні в основі виділяються не повноцінні морфи, а субморфи. У слові косинка можна виділити сегменти кос- {косий), -ин- {кос-ин-очка), -инк-а {хуст-инк-а). У слові подушка виділяються сегменти по-, душ-, -к-a, а у слові чорнило — сегменти чорн-, -ил-о (пор. чорний, білило). Але все це проблематично, оскільки іменник косинка семантично вже не пов’язується зі словами коса (волосся) і косий, а подушка і чорнило — з дух і чорний.

Причини опрощення: 1. Втрата певними словами семантичних зв’язків з колись спорідненими словами: мішок (пор. рос. мех), черепок (пор. череп — “уламок”), вікно (пор. око), лапоть (пор. лапа), околіти (пор. кіл, кілок), задубіти (пор. дуб), білка (пор. білий), крило (пор. накривати), копито (пор. копати) та ін. 2. Архаїзація, а то й повне випадання з лексичного складу мови чи вихід з ужитку тих слів, від яких первісно утворилися опрощені слова, внаслідок чого зник семантичний зв’язок між твірним і похідним словами: балка (пор. лит. bala — “болото”, латис. bala — “долина”), батіг (пор. діал. бат — “жердина, палка”, сербо-хорв. бат — “молоток, язик дзвона”), загашник (пор. діал. гані — “штаті”), кондовий (пор. конда — “сосна”). 3. Звукові зміни в будові слова, внаслідок чого опрощене слово втрачає зв’язок з твірним словом: у слові сон первісно виділявся корінь соп-(аломорф сп-, пор. спати) і суфікс -н. Після випадіння звука [п] відбулося опрощення, і слово сон перестало членуватися на морфи. He виділяється нині префікс об- у слові область після випадіння кореневого звука [в] (пор. володіти, рос. владеть, власть), суфікс -сл-о у слові весло після випадіння звука [з] у слові *везсло (від везти).

69
Наслідком опрощення є поява в мові нових кореневих морфем, на базі яких формуються нові словотвірні похідні: сон (сонний, сонливий), жир (жирний, жировий), пир (пирувати), мир (мирний, помиритися, примирення), дар (дарунок, дарувати), шум (шуміти, шумовиння), гам (гамір, вгамуватися), народ (народний, народність, принародно).

Отже, опрощення на шкалі перехідності репрезентує напрямок розвитку морфемної будови слова від похідності до непохідності (за принципом від складного до простого).

Ускладнення. У мові в прямо протилежному напрямку до опрощення діє інший процес розвитку морфемної структури слова — ускладнення. На шкалі перехідності він репрезентує напрямок від неподільності до подільності (за принципом від простого до складного). Ускладнення — це процес перетворення непохідної основи в похідну, тобто в здатну членуватися на морфеми.

Найчастіше ускладненню піддаються іншомовні слова, оскільки вони, будучи подільними в материнській мові, стають неподільними: іменник єхидна запозичено як неподільний з грецької мови, де він був подільним: єхібуа — “змія”, nop. SXis — “змій”. В українській мові він на фоні слова єхидна сприймається як подільна: єхид-н-а.

Причини ускладнення: 1) подібність фінальних сегментів запозичених слів до службових морфем української мови і дія на цій основі аналогії, яка викликає процес фонетичних видозмін на зразок українських структур: грецьке exiSva перетворилося в українське єхид-н-а під впливом українських прикметників жіночого роду з суфіксом -H-; голландське zonnedek (“тент від сонця”) за аналогією до зменшуваль-но-пестливих форм на -ик (котик, столик, хрестик) перетворилося в зонт-ик (у голландській мові zonne-dek)\ неподільне польське слово flaszka (“фляга”) за аналогією до іменників зі зменшувально-пестливим суфіксом -к-a (ручка, ніжка, книжка, трубка) перетворилося в подільне фляж-к-а; 2) наявність або поява поряд з неподільним запозиченим словом споріднених, спільнокореневих слів, між якими встановлюються або реальні, або уявні словотвірні відношення. Наприклад: а) слово пленум (лат. plenum, -ит — закінчення середнього роду) запозичене з латинської мови як неподільне, але на фоні прикметника.пленарний сегмент -ум набуває ознак морфеми, і слово стає подільним (плен-ум); б) слова глобус, радіус (лат. globus — “куля”, radius — “спиця”; -us — закінчення чоловічого роду) запозичені як неподільні, але на фоні прикметників глобальний, радіальний сегмент -ус набуває ознак морфеми і спричиняє подільність (глоб-ус, раді-ус). Так

70
само набули подільності слова: а) з французької мови гравюра (грав-юра, бо є грав-ір-ува-ти, грав-ер); б) з німецької мови патронташ (патрон-таш, бо є патрон); в) з грецької мови попадя — грец. popadia (поп-ад-я, бо є пігі)\ г) з французької мови поетеса — фр. poetesse (поет-ес-а, бо є поет).

Отже, процес ускладнення сприяє розвитку морфемної системи української мови, яка набуває можливості засвоєння іншомовних морфемних ресурсів, що збагачує власну дериваційну систему за рахунок запозичених словотвірних засобів.

Перерозклад — це процес переміщення меж між морфемами в похідній основі, внаслідок чого формуються нові (вторинні) основи і нові афікси, які можуть втрачати прямий структурно-значеннєвий зв’язок з первинними формами. Наприклад: у слові годувальник межа первісно була між твірною основою годувальн- (ад’єктивною і консонантною) і твірним суфіксом -ик (неприкритим), а потім вона перемістилася і стала проходити між твірною основою году-ва- і твірним суфіксом -льник. Це перерозклад. Він сформував: 1) нову, вторинну твірну основу годува- (дієслівну замість первісної ад’єктивної, пор. годува-ти); 2) нову структуру твірної основи — вокалічну замість первісної консонантної (пор. годува- і годувальн-); 3) новий твірний суфікс -льник (прикритий з іншою валентністю), який утратив зна-ченнєво-граматичний зв’язок з ад’єктивністю. Отже, при пе-рерозкладі зберігається подільний характер лексичної основи, але змінюються структурно-граматичний характер твірної основи і структура та валентність нового суфікса.
Предыдущая << 1 .. 25 26 27 28 29 30 < 31 > 32 33 34 35 36 37 .. 92 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed