Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Горпинич В.О. -> "Современный украинский язык" -> 24

Современный украинский язык - Горпинич В.О.

Горпинич В.О. Современный украинский язык — Высшая школа, 1999. — 207 c.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка): suchasnaukrlitmova1999.djvu
Предыдущая << 1 .. 18 19 20 21 22 23 < 24 > 25 26 27 28 29 30 .. 92 >> Следующая


52
На морфемному рівні семантика слова (словоформи) розпадається на дві частини — лексичну і граматичну. Граматичне значення виражається флексією (частково — суфіксами). Лексичне ж значення формується на базі кореня за допомогою словотвірних і формотвірних морфем і навіть за допомогою асемантичних відрізків (інтерфіксів).

Пейоративність (зневажливість), аугментативність (збільшеність), демінутивність (зменшеність), гіпокористичність (пестливість), елативність (найвищий ступінь порівняння), компаративність (вищий ступінь порівняння), неозначеність дії, додатковість дії, ознака ознаки, ступінь вияву її та інші так звані форми становлять або денотативні, або конотативні елементи слова і репрезентують його лексичне значення. Тому всі морфеми, і словотвірні і формотвірні, крім словозмінних, на морфемному рівні входять до складу лексичної основи слова (словоформи), оскільки вони формують індивідуальне лексичне значення певного слова.

Будова лексичної основи збігається з будовою невідмінюваного слова, але вона нетотожна з ним (пор. швидко- і швидко, завтра- і завтра). Лексична основа відмінюваного слова — це його частина без закінчення (предобр-ий, найдобріш-ий). Існує дві чітко протиставлені групи лексичних основ — непохідні і похідні. Між цими полярними групами існують перехідні випадки, які свідчать про різні ступені похідності.

Проблема похідності/непохідності основ тісно пов’язана з проблемою похідності/непохідності слів. Дехто з мовознавців вважає, що ці поняття тотожні. Насправді це не так. Усі слова мови — явища похідні. Кожне слово утворилося на базі свого попередника — етимона, який може бути його внутрішньою формою. He буває слів, утворених з нічого: слово акати утворилося на базі а, яке й є його твірною основою, внутрішньою формою, етимоном (пор. якати, окати, викати, роздумувати; грішити, хреститися тощо). Це слова похідні. Інша справа, що слово з часом може втрачати свій етимон, свої витоки. Первісно експліцитний етимон стає імпліцитним (прихованим). Людство за давністю забуло, від чого утворилися слова ліс, дуб, небо, бог, вода, хліб, рука, нога, голова. І тепер вони умовно називаються непохідними. Насправді ж вони похідні, мали свої етимони, які по-рівняльно-історичним методом відшуковує, реконструює наука етимологія. Що ж до основ, то вони бувають непохідними і похідними, причому похідне слово може мати непохідну основу, пор. непохідні основи у таких похідних словах: ляп (смислова помилка у тексті), морж (людина, що купається взимку), бронза і золото (медалі), бур (пристрій

53
для буріння), кібер (робот), лавсан (тканина), лаб (лабораторія), мопед (педальний мотоцикл).

Ознаки похідності лексичної основи: 1) наявність внутрішньої форми, етимона: в основі передплужник етимоном є слово плуг (корінь плуж-); 2) здатність основи до подільності на морфеми: в основі передплужник чітко виділяються префікс перед-, корінь плуж-, прикметниковий суфікс -н- та іменниковий суфікс -ик-; 3) наявність в основі вільного кореня, який може вживатися у складі слова без суфіксів і префіксів (пор. плуг). Якщо лексичній основі притаманні ці три ознаки, то вона, без сумніву, є похідною: визволительк-а (іви-з-вол-и-тель-к-а), реформувати (реформ-ува-ти), гостро-зубц-і (гостр-о-зуб-ц-і).

Ознаки непохідності лексичної основи: 1) відсутність внутрішньої форми, тобто імпліцитний характер етимона: береза, земля, трава, зелений, холод, зима; 2) відсутність в основі службових морфем, тобто нерозкладний характер її: дощ-, берег-, туман-, стіл-. Якщо в основі наявні ці дві ознаки, то така основа непохідна: дорог-a, пол-е, верб-а, сосн-а, сестр-а. Основи слів ліс-и, біл-ий, пиш-у, нес-у втратили внутрішню форму, не мають службових морфем, тому вони непохідні. Непохідні основи повністю збігаються з коренем.

Проте не всі слова мови поділяються на ці дві групи. Є велика кількість слів, основи яких мають лише частину ознак похідності, тому вони вже відірвалися від непохідних, але ще не стали похідними (або вже втратили частину ознак похідності, проте повністю ще не перетворилися в непохідні).

У морфеміці української мови діє дві взаємопротилежні тенденції розвитку: 1) від похідності до непохідності і 2) від непохідності до похідності. У межах першої тенденції на осі перехідності виявляються численні проміжні явища. До них належать: зв’язані основи і субморфні основи.

Зв’язані основи — це такі подільні основи з відносно прозорою або й стертою внутрішньою формою, корінь яких утратив ознаки вільної морфеми, тобто втратив здатність вживатися самостійно без службових морфем. Основа платок є зв’язаною, бо хоч і поділяється на морфеми плат-і -ок-, але корінь її самостійно без службових морфем не вживається. Лише зовні подібні основи у словах водиця, птиця, свинина, ожина. Подібність тут у тому, що всі вони поділяються на морфеми (вод-иц-я, пт-иц-я, свин-ин-а, ож-ин-а), але є й істотна відмінність. У основах водиця, свинина корені вод-, свин- вільні, а в лексемах птиця, ожина корені пт-, ож- зв’язані, тому що вільно без суфіксів не вживаються. Тому основи в них теж зв’язані. Пор. слова із зв’язаними основами:
Предыдущая << 1 .. 18 19 20 21 22 23 < 24 > 25 26 27 28 29 30 .. 92 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed