Современный украинский язык - Горпинич В.О.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка):
§ 19. ПОХОДЖЕННЯ ПРЕФІКСІВ
На думку А. Мейє, спільноіндоєвропейська мова, як і спільнослов’янська (праслов’янська), не знала префіксації. Ця думка в принципі правильна, але потребує уточнення. На ранньому етапі праслов’янської епохи префікси вже були. Н. П. Романова, наприклад, вважає, що “префіксація виникла в глибокій праслов’янській давнині, а може, й раніше, оскільки давні префікси є спільними для слов’янських і балтійських мов” (Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. — K., 1966. — С. 178). He підлягає сумніву, що префікси виникли на базі прийменників і часток. Чим молодший префікс, тим виразніший зв’язок його з прийменником (досвіт — до світу, закордон — за кордоном, переддень — перед днем). Лише найдавніші префікси втратили повністю зв’язок своєї семантики із службовими словами (убогий). Інші його зберігають.
Усі префікси за характером функції поділяються на три типи: 1) найдавніші іменні: па-, пра-, су-, у-; 2) спільні для іменників і прикметників: не-, недо-, без-, між-; 3) спільні для іменників і дієслів: до-, за-, на-, над-, о-, од-, про-, пре-, раз-, пере-, при-, під-.
Найдавніші іменні (ка-, па-, пра-, су-, у-): 1) виникли в праслов’янський (ранній) період; усі інші виникли пізніше — у конкретних слов’янських мовах, у тому числі і в українській; 2) мали деяку продуктивність; 3) були наголошені;
4) найдавніші іменні впродовж своєї історії втрачали продуктивність, витіснялися уживанішими (із-, под-, от-, прі-)\
44
5) найбільше залишилося слів з префіксами су-, па-, вони й зазнали найсуттєвіших змін.
Серед праслов’янських префіксів, які повністю втратили своє значення і злилися з коренем, виділяється “префікс” KCl-J укр. ка-діб; каліка, кавалок; рос. калека; польськ. kaleka, чеськ. kaluz (укр. калюжа, рос. лужа).
Префікс па- має значення: 1) схожий на предмет, названий радиксоїдом: пагорб (схожий на горб, але похилий), паділ (невелика долина), пазелень (молода зелень), пагілля (молоде гілля); 2) вторинний стосовно предмета, названого радиксоїдом: парій (друге покоління рою бджіл в одне літо), пасмуиі, памолодь, павітер (слабкий вітер). Точніше його значення можна визначити як неповний вияв змісту, вказаного радиксоїдом: пагін, пагорок, пагуба, падчерка, паморозь, парость, пасинок, паводок, паволок, пасерб, парубок, пасіка, патока і под. У багатьох словах префікс па- можна виділити лише етимологічно.
Префікс пра- має такі значення: 1) ступінь давньої спорідненості: прабаба, прадід, пращур, прародич, правнук;
2) давність, споконвічність: прабатьківщина, прамова, праісторія, праслов'янський, праліс; 3) первісний, першозапочат-кований, первинний: праобраз (первинний носій ідей, закладених в образі). Може редуплікуватися: прапрадід, праправнук.
Префікс су- (*sq-, *son-) має такі значення: 1) неповний вияв змісту, названого коренем: супісок, суглинок, сутінь, сукровиця, супокій; 2) зближення, близькість, поруч, разом: сусід, сузір'я, супряга, сукупність. У багатьох словах на су-відбулося спрощення і префікс виділяється лише етимологічно: сумнів, суглоб, суперник, супостат, сусід тощо. В російській мові: собрат, соратник, созвездие, суглинок, суземье.
Префікс у- (Q-, и-, оу-), сучасне уз-: укр. удвірок (пор. діал. одвірок), Україна, узгір’я, узлісся, рос. ущелье, взморье.
Має значення крайня частина предмета чи простору, названого радиксоїдом: узбіччя, узбережжя (пор. убогий).
Слова з цими префіксами трапляються і в інших слов’янських мовах. Тому немає сумніву, що вони праслов’янські.
Іменникові префікси. 1. Іменникові префікси сучасної української мови поділяються на власні (питомі) і запозичені (див. далі). 2. Переважна більшість питомих префіксів співвідносна з прийменниками або з частками (пор. префікси с-, не-). 3. Виділяється група префіксів, які вживаються в прикметниках і дієсловах (див. далі).
Питомі префікси: без- (безнадія), від- (відбудова), до-(досвіт), за- (закордон), над- (надбудова), пере- (перехід),
45
перед- (переддень), під- (підгрупа), по- (повія), при- (призвук), при- (прилісок), спів- (співавтор), пре- (Пречиста), не- (небіж, небога). Запозичені (їх понад 20): 1) ана- (гр. ava-) — “рух угору, підсилення, повтор”: анастрофа, анафаза; 2) екто-(гр. exxos) — “поза”, “зовні”: ектогенез, ектодерма, ектопаразит; 3) іт-, in- (лат. “заперечення”, “відсутність”): іммігрант, інваріант; 4) інтер- (лат. inter-) — “між”: інтервал,
інтервалюта; 5) ко- (ком-) (лат. со-, сот-----“спільність”):
кооптація, компатріот; 6) кон- (лат. со-, соп-) — “сумісність”: контекст; 1) про- (лат. pro-) — “для”, “замість”: прогімназія, проконсул
До продуктивних запозичених префіксів належать: анти— протилежний значенню кореня (антитеза, антивірус, антициклон)', архі--“старший” (архієпископ, архіпастор, архі-
тектор)', високий ступінь якості, названої коренем (архіїиах-рай, архіреакціонер)', де-, дез- (компресія — декомпресія, інформація— дезінформація) протилежне тому, що назване коренем; віце- у назвах осіб, що мають високі пости, чини, —
