Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Горпинич В.О. -> "Современный украинский язык" -> 2

Современный украинский язык - Горпинич В.О.

Горпинич В.О. Современный украинский язык — Высшая школа, 1999. — 207 c.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка): suchasnaukrlitmova1999.djvu
Предыдущая << 1 < 2 > 3 4 5 6 7 8 .. 92 >> Следующая

МОРФЕМІКА І МОРФЕМОЛОГІЯ

§ 1. ПОНЯТТЯ ПРО МОРФЕМІКУ І МОРФЕМОЛОГЇЮ

лово є значеннєвою одиницею мови, яка формує-шС/ ться на основі іншого слова за участю значеннє-

^---" вих одиниць нижчого рівня (коренів, суфіксів,

префіксів, флексій) і існує або як постійна єдність звуків {завтра), або як система словоформ: слово бандурист становить систему чотирнадцяти словоформ (бандуриста, бандуристові і т. ін.).

Кожна словоформа, будучи “представником” слова, виявляється в мовленнєвому потоці як лінійна одиниця; слово ж — як узагальнююча, нелінійна одиниця мови, цілісна система словоформ (парадигма). Тому словоформа як лінійна одиниця складається з морфів, а слово як узагальнююча, нелінійна одиниця — з морфем.

Морфи і морфеми існують лише у словоформах і словах, внаслідок чого в мові формується певна їх системна сукупність: а) кожна частина мови має свої суфіксальні морфеми

(в іменниках----ець, -анин, -ізм\ у прикметниках---н-ий,

-ськ-ий, -уват-ий, -ов-ий тощо); б) кожна лексико-семантич-на група слів має набір своїх морфем (суфікси у назвах осіб, суфікси у назвах предметів і т. ін.). Отже, системно організована сукупність морфів і морфем мови, морфемний устрій її називається морфемікою, або морфеміко-н о м.

Морфеміка як сукупність морфів тісно пов’язана з іншими одиницями мови — звуковими, лексичними, словотвірними і морфологічними.

Зв’язок морфеміки із звуковим складом мови виявляється в тому, що: а) звуки є будівельним матеріалом для морфів; б) значення морфів розрізняється за допомогою фонем — якщо у твірному суфіксі -ин із значенням особи за національністю (грузин) фонему [н] замінити на фонему [т], то сформується інший морф -ит із значенням особи за місцем про-

5
живання (одесит). Зв’язок морфеміки з лексикою виявляється в тому, що: 1) морфеми існують лише в слові; 2) формування нової морфеми зумовлене формуванням нових лексем (морф -он із значенням “штучне волокно” міг виділитися лише в новоутворених словах типу нейлон); 3) значення морфеми визначається лише в слові (наприклад, значення суфікса -ець)\ 4) значення похідних слів формується за допомогою морфем (пор. трактор — тракторист). Зв’язок морфеміки із словотворенням виявляється в тому, що морфи є і продуктом, результатом словотворення (наприклад, корінь лавсан- у мові є результатом процесу творення нового слова), і засобом словотворення (слово сінаж утворилося за допомогою морфа -аж). Крім того, твірні морфеми є носіями словотвірного значення, на основі службових морфем сформувалися деякі способи словотворення (суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний).

Зв’язок морфеміки з граматичним устроєм мови виявляється в тому, що морфи — це: 1) носії граматичного (морфологічного) значення (флексії); 2) засоби вираження категоріального значення групи слів; 3) диференціальні ознаки частин мови, наприклад суфікси (суфікс -тель є ознакою іменника, суфікс -альн-ий — ознакою прикметника, суфікс -ничати — ознакою дієслова).

Учення про морфеміку, про системну сукупність морфів і морфем мови називається морфемологією. (Цей термін належить О. І. Моісеєру.)

Поряд з терміном “морфемологія” на означення цього розділу мовознавства вживається також термін “морфеміка”. Оскільки це призводить до змішування морфеміки як мовного явища з морфемікою як розділом мовознавства, то логічніше і доцільніше вчення про морфи і морфеми називати морфемологією (пор. лексикологія, фразеологія, фонологія, морфонологія, морфологія, дериватологія), а термін “морфеміка” залишити за поняттям сукупності морфів і морфем мови.

Окремі мовознавці морфемологію розглядають в розділі “Словотвір” або “Морфологія” як похідну, залежну, допоміжну частину дериватології чи морфології. Проте існують усі підстави вбачати в морфемології самостійний розділ мовознавства, паритетний з морфологією і дериватологією. Основою для цього є: 1) наявність у структурі мови таких одиниць (морфи, морфеми), які суттєво відрізняються від морфологічних, словотвірних і морфонологічних одиниць значенням (планом змісту), структурою (планом вираження) і функцією; 2) наявність самодостатнього об’єкта дослі-

6
дження (морф, морфема); 3) чітко окреслена наукова і практична проблематика; 4) зібраний значний фактичний матеріал; 5) розвинений понятійно-термінологічний апарат; 6) значні наукові результати в галузі морфемології; 7) розроблена методика й апробовані методи морфемологічних досліджень.

Морфемологія вивчає: 1) види морфем за їхнім значенням, будовою і функцією (корінь, префікс, постфікс, флексія, інтерфікс, інфікс, конфікс); 2) типи значень морфем (лексичне, граматичне, лексико-граматичне, словотвірне); 3) лінійні (синтагматичні) значеннєві одиниці (словоформи, основи словоформ, морфи); 4) нелінійні (парадигматичні) значеннєві одиниці слова (основи слів, морфеми); 5) фонологічну будову морфем; 6) типологію морфем і їх інвентаризацію; 7) принципи виділення морфів і правила об’єднання їх (аломорфів і варіантів) у парадигматичні одиниці — морфеми; 8) історичні зміни в морфеміці; 9) морфемну лексикографію.
Предыдущая << 1 < 2 > 3 4 5 6 7 8 .. 92 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed