Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Горпинич В.О. -> "Современный украинский язык" -> 18

Современный украинский язык - Горпинич В.О.

Горпинич В.О. Современный украинский язык — Высшая школа, 1999. — 207 c.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка): suchasnaukrlitmova1999.djvu
Предыдущая << 1 .. 12 13 14 15 16 17 < 18 > 19 20 21 22 23 24 .. 92 >> Следующая


39
родільниця, топильник (опалювач) — топильниця, щепіль-ник — щепільниця;

4) іменниковий суфікс -илн-о, -алн-о із значенням конкретних предметів: батожилно, грабилно, істичилно, кочер-жилно, пужално, держално;

5) іменниковий суфікс -me-о із збірним значенням: їство, питво, литво;

6) іменниковий суфікс -ук- (-юк), -чук із значенням особи: сиротюк, бондарчук, ковальчук, токарчук, писарчук, ско-тарчук;

7) іменниковий суфікс -енк-о: Шевченко, Грінченко, Панченко, Степаненко, Іваненко, Слюсаренко;

8) іменниковий суфікс -ань із значенням особи: горбань, горлань, губань, черевань, лобань, пузань;

9) іменниковий суфікс -еп-а із згрубілим значенням: дурепа, халепа;

10) іменниковий суфікс -омах-а із значенням згрубілості та збільшення: костомаха, грудомаха;

11) іменниковий суфікс -еч-а (-неч-а): малеча, ворожнеча, колотнеча;

12) віддієслівно-іменникові суфікси -анн-я (-янн-я), -енн-я, -інн-я (-їнн-я) із значенням дії, стану, процесу: малювання, читання, поневіряння, звільнення, горіння, доїння;

13) дієслівний суфікс -ону-ти із значенням інтенсивної дії: стуконути, гуконути, скаконути, мазонути, шкрябонути, тупонути;

14) дієслівний суфікс -ува-ти (-юва-ти) із значенням постійної дії: учителювати, токарювати, веслувати, телефонувати;

15) дієслівний суфікс -ота-ти, -оті-ти: гоготати, блискотіти, бурмотіти, грохотіти, миготіти, торохтіти, торохкотіти;

16) прислівниковий суфікс -ічі, -ичі: двічі, тричі (пор. рос. дважды, трижды);

17) прислівниковий конфікс по-...-чи: по-бабячи, по-жа-бячи;

18) прислівниковий конфікс зав-. иіки: завбільшки, заввишки, завдовжки, завширшки, завглибшки;

19) прислівниковий конфікс з-...-а: згорда, згуста, здавна;

20) прислівниковий суфікс -цем: бігцем, прямцем, назирцем, поступцем, прихапцем, похапцем тощо.

Отже: 1. У сучасній українській мові ^живуть” суфіксальні морфеми індоєвропейського, праслов’янського, східнослов’янського і власне українського походження. 2. Індоєвропейські суфікси зазнали значних змін: а) вони майже всі (за

40
винятком морфеми -ан-) втратили продуктивність; б) частина з них злилася з кореневими морфемами, а тому зникла і нині виявляється лише шляхом етимологічних досліджень;

в) інша частина стала основою формування похідних фонетично поширених суфіксів, що виявилися активними у праслов’янський період. 3. Нині зникла індоєвропейська особливість іменних суфіксів поділятися на вокалічні і консонантні, ця риса притаманна лише дієслівним і прислівниковим суфіксам. 4. У сучасній українській мові функціонують в основному ті суфікси, що сформувалися в праслов’янський період. 5. Власне українські суфікси становлять невелику групу, яка кількісно набагато менша праслов’янської групи. 6. Кінець праслов’янської, східнослов’янська і нинішня епохи характеризуються не появою нових суфіксів, а інтенсивним розширенням значень суфіксальних морфем і зростанням ускладнених суфіксів.

§ 18. ПРЕФІКСИ

Префікс — це службова передкоренева морфема, що виконує словотворчу функцію: дід — прадід, воля — неволя. З питання про граматичну функцію префікса існує кілька поглядів. Одні мовознавці вважають, що префікси виконують і словотворчу і формотворчу функції, оскільки вони використовуються при творенні слів і при творенні форм доконаного виду дієслів (читати — прочитати) та найвищого ступеня порівняння прикметників (найсильніїиий, прегарний). Цей погляд Грунтується на визнанні виду дієслова і найвищого ступеня порівняння прикметників категоріями словозмінними (граматичними). Інші мовознавці у категоріях виду і найвищого ступеня порівняння вбачають явища словотворчі. Для них доконаний та недоконаний вид і ступені порівняння не різні грамеми, а різні лексеми. Тому префікси, які їх утворюють, є словотворчими. О. А. Земська однозначно стверджує, що префікси не несуть інформації про граматичні властивості слова, оскільки зони стоять далеко від флексій і тому не піддаються їхньому впливу.

Традиційно префіксом називають частину граматичного слова (підписати). Проте в 40-і роки В. В. Виноградов префіксами (приставками) називав слова более, самый у прикметниках вищого і найвищого ступенів порівняння {более жаркий, самый удобный), а також особові займенники я, ти при дієслівних формах типу я вижу, ты видиіиь, тобто службові елементи аналітичних форм, оскільки вони є граматично нерозкладними (О. О. Потебня). Лексико-гра-

41
матична нерозкладність є достатньою підставою розглядати препозиційні службові компоненти в таких роздільно оформлених словах, як без угаву, в разі, до загину, за віщо, з переляку, на зло і под., як префіксальні морфеми. Отже, префікси відрізняються від суфіксів насамперед позицією в слові і функцією. Однак існують й інші відмінності.

Префікси утворюють похідні слова самостійно, без участі флексій, суфікси ж — спільно з флексіями відмінюваних слів. У префіксів, на відміну від суфіксів, відсутня транспозиційна функція, тому за допомогою префікса можна утворити похідне слово тільки тієї частини мови, яку має твірне слово; іншої частини мови за допомогою префікса утворити не можна: орати — переорати, розділ — підрозділ, вчора — позавчора, алz орати — ораний, оранка. Вони виконують лише мутаційну (ховати — приховати) і модифікаційну функції (мудрий — премудрий).
Предыдущая << 1 .. 12 13 14 15 16 17 < 18 > 19 20 21 22 23 24 .. 92 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed