Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Горпинич В.О. -> "Современный украинский язык" -> 12

Современный украинский язык - Горпинич В.О.

Горпинич В.О. Современный украинский язык — Высшая школа, 1999. — 207 c.
ISBN 5-11-004832-0
Скачать (прямая ссылка): suchasnaukrlitmova1999.djvu
Предыдущая << 1 .. 6 7 8 9 10 11 < 12 > 13 14 15 16 17 18 .. 92 >> Следующая


Кожний суфікс у слові відображає колишній процес творення відповідної лексеми і є носієм її словотвірного значення: у слові початковість суфікс -к- як аломорф суфікса -ок- відображає процес творення іменника початок, суфікс

-ов- відносного відіменникового прикметника початковий, -ість — абстрактного відприкметникового іменника.

Якщо у слові кілька суфіксів, то останній із них несе на собі нове словотвірне значення і виражає нове лексичне значення, тому його називають дериватором або формантом слова чи основи: у слові цвіркунець три суфікси (-к-, -ун-, -ець), з яких формантом (дериватором) є суфікс -ець, тому що він виражає нове словотвірне і лексичне значення цього слова (маленький цвіркун).

За характером словотвірного значення і функції суфікси поділяються на мутаційні (від лат. miltatio — зміна), транспозиційні і модифікаційні.

26
Мутаційні — це такі суфікси, які змінюють лексичне значення твірного слова незалежно від його частиномовної належності: -тель (виховувати — вихователь), -ниц-я (телята — телятниця).

Транспозиційні — це такі суфікси, які змінюють частиномовну приналежність твірного слова при збереженні його основного лексичного значення: -ість (ніжний — ніжність), -изн-а (голубий — голубизна), -анн-я (малювати — малювання), -к-a (обмотати — обмотка).

Модифікаційні — це такі суфікси, які не змінюють ні частиномовної належності, ні лексичного значення твірного слова, а вносять у нього якісно-кількісний або емоційно-оціночний відтінок: -ець (двигун — двигунець), -к-a (ягода — ягідка), -як (вишня — вишняк). В українській мові один і той самий суфікс може виконувати не одну, а кілька функцій: -к-а — мутац. ватяний — ватянка, транспоз. підтримати — підтримка, модиф. п’яниця — п'яничка; -ик — мутац. взуття — взуттьовик, модиф. кінь — коник.

У відмінюваних словах суфікси і флексії взаємопов’язані. Суфікси спільно із закінченням утворюють похідні слова. Суфікси, як і закінчення, частково виражають також граматичне значення слова, тому вони мають лексико-граматич-ну семантику (суфікси -ець, -ин, -ар виражають граматичне значення чоловічого роду). Крім того, суфікси формують систему словозміни, її парадигми, зумовлюють характер і систему флексій: суфікс -б- у віддієслівних абстрактних іменниках зумовлює флексію -а (боротьба), суфікси -ич, -ик, -ак, -ар у назвах осіб і конкретних предметів — нульову флексію у Н. в. і флексію -а — у Р. в. і т. ін.

Закінченням свою чергу, зумовлюють певні особливості у суфіксах. Суміжність з флексією регулює ступінь абстракції суфіксів. З одного боку, ступінь абстракції у суфіксів порівняно з префіксами підвищується через сусідство з більш абстрактними морфемами, якими є флексії. З другого боку, флексії конкретизують лексико-граматичне значення або високоаб-страктних, або неоднозначних суфіксів. Визначити однозначно сематику суфіксів -к-, -ист-, -ськ- без закінчення не можна. Лише закінчення виявляють і диференціюють їхнє значення:

1) суфікс -к- із закінченням -а (-к-a) може означати іменник жіночого роду Н. в. із значенням особи, предмета і под. (учителька, лапка), а із закінченням -и- або Р. в. однини (учительки, лапки), або Н. в. множини (учительки, лапки); 2) суфікс -ист-, -ськ- з нульовим закінченням — іменник чоловічого роду у Н. в. (домбрист, Курськ), а із закінченням -ий-прикмет-

ник чоловічого роду (м'ясистий, курський).

27
За відношенням до морфонологічних явищ суфікси поділяються на усічувані й усікаючі. Усічувані — це такі суфікси у складі твірного слова, які в процесі творення похідного слова усікаються (випадають) і не входять до його складу. До постійно усічуваних належать: 1) інфінітивний суфікс -ти (читати, читач — усічуваний суфікс -ти)\ 2) предметний суфікс -к-a (Варварівка — варварівський — усічуваний суфікс -к-)\

3) прикметниковий суфікс -ськ-ий (ялтинський — ялтинці — усічуваний суфікс -ськ). Усікаючі — це твірні суфікси, які при творенні похідних витискають (усікають) в основі кінцевий звук чи морфему, що заважають поєднанню твірних елементів. Наприклад, у слові таращанці суфікс -ц-і є усікаючим. бо він витиснув у твірному прикметнику таращанський суфікс -ськ-(таращанський — таращанці — усікаючий суфікс -ц-). До усі-каючих належать: суфікс -6-а (ворожити — ворожба), суфікс -ан-ий, -ун (цитувати — цитований, кричати — кричун).

Суфікси утворюються: 1) на базі повнозначних слів і їхніх форм шляхом редукції і втрати основних своїх функцій: суфікс (чи постфікс) -ся у словах типу купатися — це знахідний відмінок зворотного займенника собі (давнє себе, 3. в. — снх.)\ суфікс -тека у словах бібліотека, картотека, фонотека, дискотека — це колишній іменник із значенням “склад”, “сховище”, “папка”, “портфель”; суфікс -дром у словах іподром, танкодром, космодром — це грецьке dromos із значенням “місце для бігу”; 2) на базі інших коренів складних слів: -вод (вівцевод, чаєвод, рибовод, -від (хвилевід, водовід, родовід, чистовід, сечовід), -фон (телефон, диктофон, ксилофон, таксофон), -надцять (дванадцять, тринадцять) тощо; 3) на базі генетично іменникових закінчень у прислівниках: -ом (смерком, попасом, ходором), -цем (бігцем, тюпцем, хильцем), -ком (тишком, біжком) і под.; 4) на базі інших суфіксів шляхом нарощення у препозиції додаткових звуків за рахунок кінцевих звуків твірної основи: -ан-и, -чан-и, -ик, -чик, -ук, -чук і под. (полтавчани, щасливчик, Іванчук); 5) на базі кінцевих звуків запозичених слів шляхом набуття словотвірних функцій, наприклад: слово глобус, що в латинській мові має корінь глоб- і закінчення чоловічого роду -ус, запозичено українською мовою як непохідний іменник, в якому звуко-сполука ус є частиною кореня; на її базі в українській мові сформувався суфікс -ус (пор. глобус — глобальний — глобулярний), за допомогою якого утворюються похідні слова від питомих слів (пор. свинтус)', слово пленум поділяється на корінь плен- і суфікс -ум (пор. пленарний) і под.
Предыдущая << 1 .. 6 7 8 9 10 11 < 12 > 13 14 15 16 17 18 .. 92 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed