Археологія, стародавня та середньовічна історія - Посохов С.И.
ISSN 0320-8281
Скачать (прямая ссылка):
6. Бузескул В. П. Профессор М. М. Лунин — «Харьковский Грановский»: К столетию Харьковского университета. — СПб., 1905.
7. Ковалівський А. П. Вивчення Сходу в Харківському університеті та Харкові у XVIII-XX віках // Антологія літератур Сходу. — Харків, 1961.
8. Кадеев В. И., Латышева В. А., Мещеряков В. Ф., Сергеев И. П. Древняя история и античная археология в Харьковском универ-
194
ІСТОРІОГРАФІЯ TA СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ
ситете [1805-1990] //Вестн. ХГУ. — 1991. — №357: История. — Вып. 24: Историческая наука в Харьковском университете [К 185-ле-тию ХГУ].
9. Козлитин В. Д., Кунденко С. П., Пахомов В. Ф., Страшнюк С. Ю., Чувпило А. А. Изучение новой и новейшей истории зарубежных стран в Харьковском университете [1805-1990] // Вестн. ХГУ. — 1991. — № 357: История. — Вып. 24: Историческая наука в Харьковском университете [К 185-летию ХГУ].
10. История отечественного востоковедения до середины XIX века. — М., 1990.
11. Bongard-Levin G., Vigasin A. The Image of India: The Study of Ancient Indian Civilization in the USSR. — М., 1984.
12. Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования [1805-1905]. — Харьков, 1908.
13. Геннади Г. Лунин М. М. Справочный словарь о русских писателях и ученых, умерших в XVIII и XIX ст., и список русских книг с 1725 по 1825 гг. — Т. 2. — Берлин, 1880.
14. Источники словаря русских писателей. — Т. 4. — Пг., 1917.
15. Дело о принятии кандидата Дерптского университета М. М. Лунина в число воспитанников Профессорского института // РГИА. — Ф. 733. — Оп. 56. — Ед. хр. 665.
16. Петухов Е. В. Императорский Юрьевский, бывший Д ерптский, университет. — Т. 1. — Юрьев, 1902.
17. Почапский А. М. Развитие философской мысли на Украине: Первая половина XIX в. — К., 1984.
18. Лунин М. М. Индия. Взгляд на жизнь индостанского народа // ЖМНП. - 1837. - Ч. 15. - № 7.
19. Лунин М. М. Взгляд на историографию древнейших народов Востока //Москвитянин. — 1842. — Ч.4. — № 8;Ч. 5. — №9.
20. Лунин М. М. Древняя история // OP ЦНБ ХНУ. — Д. № 396/с.
21. Лунин М. М. Несколько слов о римской истории // Москвитянин. - 1841.-Ч. 2. -№ 10.
22. Лунин М. М. Переход средней истории к новой и значение сей последней//ЖМНП. - 1835. -Ч. 13,-№6.
23. Лунин М. М. История средних веков// OP ЦНБ ХНУ. — Д. № 545/с.
24. Лунин М. М. Значение истории и ее разделение //OP ЦНБ ХНУ. — Д. № 479/с.
25. Лунин М. М. Финикия и Персия // OP ЦНБ ХНУ. — Д. № 835/с.
26. Гегель Г. В. Ф. Сочинения: Т. 8: Философия истории / Пер. А. М. Воден. — М.; Л., 1935.
27. Лапшин С. И. «Восточный мир» в системе Гегеля // Ориентация — поиск. Восток в теориях и гипотезах. — М, 1992.
28. Васильев Л. С. История Востока. — Т. 1. — М., 1998.
О. К. Малютина. К. Д. Кавелин о перспективах дворянского сословия...______195
Резюме
Стаття присвячена науковій діяльності відомого харківського історика М. М. Луніна у галузі сходознавства. Аналізуючи погляди вченого автор доводить, що зацікавленість М. М. Луніна історією Сходу випливала з гегелівської історико-філософської концепції, в якій давній Схід відігравав значну роль. Проте М. М. Лунін не обмежувався використанням гегелівських ідей і намагався вивчати історію Сходу за допомогою підходів та методології, що були вироблені під час дослідження історії Західної Європи. Завдяки цьому дослідження М. М. Луніна з історії Сходу в деяких питаннях випереджали свій час та відкривали шлях для виникнення наукової історіографії давнього Сходу.
Summary
The paper deals with the scientific activity of famous Kharkov historian М. M. Lunin in the field of orientalistic. Analysing this scholar’s views» the author proves that Lunins’ interest to the history of Ancient East was resulted from Hegel’s historical conception/ in which Ancient East played the important role. In spite of this, M.M. Lunin had not limited himself with ideas of Hegel and tried to study the history of East using the approaches and methodology/ created at the researchig of European history. In thanks of this Lunin works in the field of orientalistic forestalled his times at many points and opened the way for the rise of scientific historiography of Ancient East.
О. К. Малютина
К. Д. КАВЕЛИН О ПЕРСПЕКТИВАХ ДВОРЯНСКОГО СОСЛОВИЯ ПОСЛЕ КРЕСТЬЯНСКОЙ РЕФОРМЫ 1861 г.
Научное и политическое наследие выдающегося русского ученого и общественного деятеля К. Д. Кавелина велико и многообразно. К сожалению, оно до сих пор изучено недостаточно. Так, не уделено должного внимания взглядам К. Д. Кавелина на дворянский вопрос. После реформы 1861 г. вопрос о перспективах дворянского сословия стал предметом ожесточенной полемики между различными общественно-политическими направлениями. Все ее участники были единодушны в том, что преобразования 60-х годов самым серьезным образом повлияли на положение дворянства, пошатнув его экономические и политические позиции. Суть спора сводилась к определению роли и места высшего сословия в политической и экономической жизни пореформенной России. Дискуссия, активным участником которой был К. Д. Кавелин, породила обширную публицистическую литера-туру [1; 2; 3; 4; 5 и др.].
