Археологія, стародавня та середньовічна історія - Посохов С.И.
ISSN 0320-8281
Скачать (прямая ссылка):
Такий стан справ, зважаючи на час, був закономірний і для Харківщини. І тут антифашистський патріотичний рух населення виступав перед широким читачем переважно як історія партійного керівництва (з боку вищих інстанцій) боротьбою партійного підпілля. Виходило так, що завдяки саме дійовому керівництву ЦК КП(б)У та харківського обкому партії була створена розгалужена мережа місцевих підпільних організацій, що навколо підпільних обкому та райкомів, а також партійних осередків, які стали ядром харківського підпілля, згуртувалися комуністи та комсомольці для боротьби із загарбниками. їм лише допомогали прості радянські люди, котрі ненавиділи капіталізм та боролися за радянську батьківщину [ 1 -6].
На затвердження саме такого підходу, на закріплення перемоги у війні перемогою на ідеологічному фронті була спрямована повоєнна діяльність керівних інстанцій. Вони ініціювали та очолили підготовку офіційної історії народної боротьби з фашизмом. На Харківщині після її визволення була утворена спеціальна комісія з метою підготовки офіційного звіту про діяльність партизан та підпільників у період окупації. Ця комісія зрештою успішно виконала поставлене завдання. За короткий термін була створена солідна праця, яка отримала статус офіційної після затвердження її обкомом партії 11 квітня 1945 р. [7, ф. П-2, оп. 31, спр. 1; ф. П—10417, оп. 5, спр. 117].
Ця робота була надрукована типографським способом і стала для дослідників не лише головним джерелом, але фактично найважливішим історіографічним фактом, визначаючи протягом усього повоєнного періоду концепцію харківського підпілля, його методологію.
У відповідності до затвердженої «нагорі» історичної схеми на початку Великої Вітчизняної війни для виконання вказівок Сталіна та ЦК ВКП(б) Харківський обком партії розгорнув роботу по підготовці комуністів та комсомольців до підпільної роботи у тилу ворога. Для керівництва усією підпільною роботою був сформований та затверджений підпільний обком КП(б)У. Його дійсний склад ніколи не обнародува-
162
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
вся, завжди був оточений плотною завісою партійної таємниці. Автору цих рядків не раз на протязі 70-90-х років доводилося чути про те, що
1.1. Бакулін планувався спочатку як запасний секретар підпільного обкому партії і лише після залишення міста основним секретарем був призначений керівником Харківського підпільного обкому.
Деякі підстави для такого висновку давав і аналіз складу підпільного обкому, який наводився у всіх партійних документах та історичних працях. Ще в офіційному звіті харківського обкому КП(б)У 1945 р. стверджувалося, що до складу сформованого на підготовчому етапі підпільного обкому, який очолив І. І. Бакулін, увійшли: І. О. Корзин — до війни працював першим секретарем Старосалтівського райкому партії, а у підпільному обкомі очолив Зміївський кущ районів; А. М. Китаєнко — працював майстром кондитерської фабрики «Жовтень», був секретарем первинної парторганізації; Г. П. Синицин — працював начальником цеху заводу «Котлодизель»; О. І. Мотилевський — працював на станції «Основа»; І. Ф. Гаркуша — працював наХЕМЗі [1-6].
Вже перше знайомство з таким складом підпільного обкому викликало у читача цілий ряд закономірних питань, і головне з них: як підпільний обком партії міг охопити своїм керівництвом численні сільські райони, якщо до його складу увійшов лише керівник Зміївського кущу районів? А справа полягала у тому, що повоєнне партійне керівництво намагалося приховати правду про долю утвореного напередодні окупації Харкова підпільного обкому партії. До його складу було включено лише керівників райкомів, котрі залишилися на окупованій території та прийняли участь у боротьбі. На прізвища інших було накладено табу.
Сьогодні ми вже маємо можливість назвати прізвища всіх членів підпільного обкому, який був сформований напередодні окупації міста. На жаль, ті архівні матеріали, які збереглися, не дозволяють нам із документальною точністю розповісти про особу та долю першого запланованого секретаря підпільного обкому та визначити час призначення на цю посаду 1.1. Бакуліна. Але решта членів запланованого підпільного обкому нами встановлена. Отже, сформований та затверджений Харківським обкомом КП(б)У у вересні-жовтні 1941 р. підпільний обком включав таких керівників: секретар — 1.1. Бакулін; член обкому, керівник Бого-духівського куща районів Д. С. Єрмолаєв — до війни І секретар Валкі-вського райкому партії; член обкому, керівник Петровського куща районів А. О. Моспанов — до війни І секретар Сахновщанського райкому; член обкому, керівник Куп’янського куща районів I. X. Палілов — до війни І секретар Двуречанського райкому; член обкому, керівник Зміївського куща районів І. О. Корзин — до війни І секретар Старосалтівського райкому [7, ф. П-2, оп. 31, спр. З, арк. 96,98].
Зв'язуючою ланкою між підпільним обкомом та первинними партійними організаціями мали стати підпільні райкоми. Усього в області планувалося розгорнути 37 підпільних райкомів, з них 4 у місті Харкові.
А. В. Скоробогатов. До питання про створення мережі харківського підпілля... 163
