Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> История -> Посохов С.И. -> "Археологія, стародавня та середньовічна історія " -> 73

Археологія, стародавня та середньовічна історія - Посохов С.И.

Посохов С.И. Археологія, стародавня та середньовічна історія — НМЦ «СД», 2000. — 287 c.
ISSN 0320-8281
Скачать (прямая ссылка): vestnikharkovskogouniver2000.pdf
Предыдущая << 1 .. 67 68 69 70 71 72 < 73 > 74 75 76 77 78 79 .. 142 >> Следующая


В цей же час влада широко застосовувала до валютчиків і репресивні заходи. Так, у вересні 1930 р. газети сповістили про розстріл великої групи валютчиків та про відправлення до концтаборів 438 спекулянтів срібною монетою (24,1930,20 вересня).

Таким чином, наведений матеріал свідчить, що в роки непу діяльність непманів на валютному ринку України відігравала помітну роль у фінансовому житті. Функціонування приватного валютного ринку давало можливість представникам нової буржуазії шляхом вкладання коштів у золото-валютні цінності здійснювати накопичення капіталів, що мало неабияке значення в умовах нестабільності радянської валюти (як на початку 20-х років, так і на завершальному етапі непу). Для регулювання валютних відносин та діяльності непманів держава застосовувала як економічні методи (грошову рестрикцію, валютну інтервенцію тощо), так і позаекономічні, в основному репресивні, заходи (головним чином на етапі згортання непу) проти валютчиків, які вважалися дезорганізаторами валютного ринку. На межі 20-30-х років, в умовах проведення політики форсованої індустріалізації, радянська держава намагалася повністю ліквідувати вільний валютний ринок і зосередити в своїх руках всі наявні валютні ресурси (в тому числі і шляхом насильницької експропріації валютних цінностей непманської буржуазії, який був одним із джерел фінансування індустріалізації), що призвело до встановлення на початку 30-х років державної валютної монополії.

Література

1. Ларин Ю. Частный капитал в СССР — М.; Л., 1927.

2. Сігал Б. В. До питання про приватний капітал на Україні. Стат,-економ. нариси — Харків, 1929.

3. Яснопольский Л. Н. Рынок золота за границей и в России — К., 1923.

4. Лоевецкий Д. А. Валютная политика СССР. — М., 1926.

5. Борисов С. М. Рубль золотой, червонный, советский, российский. Проблема конвертируемости. — М., 1927.

6. Юровский Л. Н. Денежная политика советской власти /1917—

1927 - М., 1928.

7. Айзенберг Й. Вопросы валютного курса рубля. — М., 1958.
150

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

8. Декрети Советской власти. Т. 3. — М., 1964,

9. Вісті: орган ВУЦВК.

10. Отчет центрального управления чрезвычайных комиссий при Совнаркоме Украины за 1920 год. — Харьков, 1921.

11. Звоницкий А. Свертывание частной торговли // Господарство України. — 1929. — № 5.

12. Финансы и денежное обращение в современной России. — М., 1924.

13. Зібрання узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — Харків, 1923.

14. Гражданский кодекс УССР. — Харьков, 1925.

15. Пролетарская правда: ежедневная газета Киевск. губкома КП(б)У, губисполкома и губпрофсовета. — К., 1924,

16. Бак И. С. Биржа на Западе и в СССР. — Б. М., 1926.

17. Вестник финансов: Изд. НКФ СССР. — М., 1925.

18. Собрание Законов рабоче-крестьянского правительства СССР. — М., 1922-1930.

19. Сокольников Г. Я. Новая финансовая политика. На пути к твердой валюте. — М., 1991.

20. ЦДАГО України.

21. Державний архів Харківської області.

22. ЦДАВО України.

23. Медведев P А. О Сталине и сталинизме. — М., 1990.

24. Пролетарий: Всеукр. рабочая газета. Орган Всеукр. совета профсоюзов и ЦК КП(б)У. — Харків, 1930.

25. История милиции Украинской CCP в документах и материалах. Т. 1. - К., 1969.

Резюме

В статье исследуются вопросы становления и функционирования вольного валютного рынка Украины, а также анализируются методы предпринимательской деятельности нэпманской буржуазии в этой сфере. Значительное внимание уделено изучению государственных мероприятий по регулированию частного валютного рынка республики в период нэпа. В статье нашел отражение процесс ликвидации вольного золотовалютного рынка и установления валютной монополии государства на этапе свертывания нэпа.

Summary

The problems of function and sitting up of free currency market in Ukraine are researched in this article and also methods of business activity of nepman’s bourgeoisie in this sphere are analyzed. A great attention is given to researching of the state arrangements on regulating the private currency market of the republic during the period of NEP The process of the liquidation of the golden-currency market and the establishment the currency monopoly at the stage of NEP curtailing are represented in the article.
Л. Б.Лехан. Розселянювання на Лівобережній Україні.

151

Л. Б. Лехан

РОЗСЕЛЯНЮВАННЯ НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ TA ЙОГО НАСЛІДКИ (1929 1933 рр. )

Процес здійснення колективізації сільського господарства в нашій країні постійно привертав і продовжує привертати велику увагу як вчених-істориків, письменників, публіцистів, так і широких кіл громадськості. Історіографія цього питання досить широка і пройшла кілька етапів. До середини 50-х років колективізація оцінювалася згідно з Коротким курсом історії ВКП(б) як «найглибший революційний переворот», рівнозначний Жовтневій революції, як революція, «проведена зверху, з ініціативи державної влади, при прямій підтримці знизу, з боку мільйонних мас селян...» [10, с. 286-287].

Наступний етап дослідження проблеми суцільної колективізації почався з середини 50-х років, коли після XX з’їзду КПРС почалося розвінчування культу особи Сталіна. В умовах хрущовської «відлиги» відбулася певна переоцінка соціально-економічних перетворень на селі у 1929-1933 pp. Це знайшло своє відображення у працях істориків, що вийшли в світ з середини 50-середини 80-х років (Л. В. Гусєва, М. А. Ів-ницький, М. Т. Куц, Ю. А. Мошков, 1.1. Слинько таін. ) [5, с. 170-172; 9; 20; 22; 31]. Але слід зазначити, що дослідники так і не вийшли за рамки, окреслені радянською ідеологією. Роботи, що з’явилися у цей період, містили лише натяки на негативні наслідки колективізації, а про голодомор 1932-1933 pp. не згадувалося взагалі. Період, що розглядається нами, в основному характеризувався піднесенням сільського господарства та покращанням добробуту селянства, і лише зауважувалося, що в 1931-1933 pp. мав місце деякий спад сільськогосподарського виробництва [ 12, с. 166-167; 13, с. 277-280]. Висвітлюючи підсумки та «досягнення» суцільної колективізації, науковці змушені були дуже обережно їх характеризувати, замінюючи «незадоволення селян методами хлібозаготівель та їх протести» на «куркульський саботаж», поняття «голод» на «продовольчі труднощі» та «ускладнення з харчуванням в ряді районів» тощо. Причинами цих явищ називали ускладнення періоду соціалістичної реконструкції сільською господарства, деякі «перегини» у здійсненні суцільної колективізації, недорід, «шкідницьку» діяльність «класових ворогів». Найвідомішою працею з аграрної проблематики середини 50-середини 80-х pp. є робота С. П. Трапезникова [35]. Автор визначив колективізацію як найглибшу революцію, що завершилася видатною перемогою трудящих і значним піднесенням їхнього добробуту. Таким чином, форсована суцільна колективізація в історіографії середини 50-середини 80-х років оцінювалася в цілому лише позитивно. Науковці так і не розкрили ті наслідки колективізації, що привели країну до розселянювання, зменшення чисельності селянства, дезорганізації сільсько-
Предыдущая << 1 .. 67 68 69 70 71 72 < 73 > 74 75 76 77 78 79 .. 142 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed