Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> История -> Посохов С.И. -> "Археологія, стародавня та середньовічна історія " -> 46

Археологія, стародавня та середньовічна історія - Посохов С.И.

Посохов С.И. Археологія, стародавня та середньовічна історія — НМЦ «СД», 2000. — 287 c.
ISSN 0320-8281
Скачать (прямая ссылка): vestnikharkovskogouniver2000.pdf
Предыдущая << 1 .. 40 41 42 43 44 45 < 46 > 47 48 49 50 51 52 .. 142 >> Следующая


Етап другий. Радикальні зміни в цій цілісній і відносно стійкій системі основ природознавства відбулися наприкінці XVIII-першій половині XIX ст. За свою бурхливу історію індустріальне століття породило велику кількість теорій, гіпотез, філософських і світоглядних концепцій, але цілісний і всесвітній світогляд як струнка і логічно взаємозалежна система знань, традицій почала утворюватися тільки в XIX ст. їх можна розцінити як другу глобальну наукову революцію, що визначила перехід до нового стану природознавства — дисциплінарно організованої науки.
В. М. Шейко. Основні етапи та тенденції розвитку цивілізації

97

У цей час механічна картина світу втрачає статус загальнонаукової. У біології, хімії та інших галузях знання формуються специфічні картини реальності, що не редуціються до механічної. Одночасно відбувається диференціація дисциплінарних ідеалів і норм дослідження. Наприклад, у біології і геології виникають ідеали еволюційного пояснення, у той час як фізика продовжує будувати свої знання, абстрагуючись від ідеї розвитку. Але й у ній, з розробкою теорії поля, починають поступово розмиватися норми механічного пояснення, що домінували раніше. Всі ці зміни торкалися головним чином третього прошарку організації ідеалів і норм дослідження, що виражає специфіку досліджуваних об’єктів. Що ж стосується загальних пізнавальних установок класичної науки, то вони ще зберігалися в даний історичний період. Все більшого значення набуває освіта.

Відповідно особливостям дисциплінарної організації науки видозмінюються її філософські основи. Вони стають гетерогенними, включають досить широкий спектр уявлень тих основних категоріальних схем, згідно з якими освоюються об’єкти (від зберігання у певних межах механістичної традиції до включення в розуміння «речі», «стану», «процесу» та інші ідеї розвитку). В епістемології центральною стає проблема співвідношення різноманітних методів науки, синтезу знань і класифікації наук. Висування її на перший план пов’язане з утратою старої цілісності наукової картини світу, а також з появою специфіки нормативних структур у різноманітних галузях наукового дослідження. Пошук шляхів єдності науки, проблема диференціації та інтеграції знання перетворюються в одну з фундаментальних філософських проблем, зберігаючи свою гостроту протягом всього наступного розвитку науки.

Перша та друга глобальні революції в природознавстві протікали як формування і розвиток класичної науки і її стилю мислення. І хоча другу глобальну революцію можна назвати століттям пару, зауважимо, що в цей період з’явився перший електромагнітний телеграф (П. Л. Шиллінг, 1832 p.). З того часу з’явилися прообрази перших телекомунікацій. Людство стало пов’язаним швидкими потоками інформації, будь-яка подія в короткий термін ставала відомою у будь-якому куточку земної кулі і на неї можна було відреагувати тим або іншим засобом. Але це вже трохи пізніше. Відтоді інформація стала об’єднувати різноманітні культури, і зародження суть земної цивілізації можна умовно віднести саме до того періоду. Таким чином, ми підійшли до визначення поняття «цивілізація» як континуума культур.

Етап третій. Третя глобальна наукова революція була пов’язана з перетворенням стилю мислення класичної науки і становленням нового, некласичного природознавства. Вона охоплює період з кінця XIX до середини XX ст. В ту епоху відбувалася своєрідна ланцюгова реакція революційних змін у різних галузях знання: у фізиці — відкриття подільності атома, становлення релятивістської і квантової теорії, у кос-
98

HOBATA НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

мології — концепція нестаціонарного Всесвіту, у хімії — квантова хімія, у біології — становлення генетики. Виникає кібернетика і теорія систем, що зіграли найважливішу роль у розвитку сучасної наукової картини світу.

У процесі всіх цих революційних перетворень формувалися ідеали і норми нової, некласичної науки. Вони характеризувалися відмовою від прямолінійного онтологізму і розумінням відносної істинності теорій і картини природи, що були вироблені на тому або іншому етапі розвитку природознавства. В противагу ідеалу єдино істинної теорії, що «фотографує» досліджувані об’єкти, припускається істинність декількох конкретних теоретичних описів однієї і тієї ж реальності, які відрізняються один від одного, оскільки в кожному з них може міститися момент об’єктивно-істинного знання. Осмислюються кореляції між онтологічними постулатами науки і характеристиками методу, за допомогою якого освоюється об’єкт. У зв’язку з цим приймаються такі типи пояснення й описи, що у явному виді містять посилання на засоби й операції пізнавальної діяльності. Найбільш яскравим зразком такого підходу виступали ідеали і норми пояснення, описи і доказовості знань, що затвердилися у квантово-релятивістській фізиці. Якщо в класичній фізиці ідеал пояснення й опису припускав характеристику об’єкта «самого по собі», без зазначення способів його дослідження, то в квантово-релятивістській фізиці як необхідна умова об’єктивності пояснення й опису висувається вимога чіткої фіксації особливостей засобів спостереження, що взаємодіють з об’єктом (класичний засіб пояснення й опису може бути поданий як ідеалізація, раціональні моменти якої узагальнюються в рамках нового підходу).
Предыдущая << 1 .. 40 41 42 43 44 45 < 46 > 47 48 49 50 51 52 .. 142 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed