Археологія, стародавня та середньовічна історія - Посохов С.И.
ISSN 0320-8281
Скачать (прямая ссылка):
9. Corpus juris civilis. — Berolini, 1895. — Vol. 2: CodexJustinianus / Rec. P. Krueger. Ed. stereotypa 6.
10. Waltzing J. P. Etude historique sur Ies corporations professionalles chez Ies romains depuis Ies origines jusqu’a la chute de l’Empire d’Occident. T. 2: Les colleges professionales consideres comme institutions officielles. — Louvain, 1896.
11. Stockle A. Spatromische und byzantinische Zunfte. — Leipzig, 1911.
12. Suidae Lexicon / Rec. Im. Bekkerus. — Berolini, 1854.
13. West L. C., Johnson A. C. Currency in Roman and Byzantine Egypt. — Princeton; London, 1944.
14. Barnish S. J. B. The Wealth of Julianus Argentarius: Late Antique Banking and the Mediterranean Economy // Byzantion. — 1985. — T. 55. — Fasc. I. — P. 5-38.
15. Византийская книга Эпарха: Вступит, ст., пер., коммент. М. Я. Сю-зюмова. — М., 1962.
16. Gregorii Theologivulgo Nazianzeni opera omnia//PG. — 1862. — Т. 38.
17. Theophanis Chronographia ex rec. I. Classeni. — Bonnae, 1839. — Vol. I.
18. Sophocles E. A. Greek Lexicon of the Roman and Byzantine Periods (from BC 146 to AD 1100). - New York, 1893. - Vol. 2.
19. Corpusjuris civilis. — Berolini, 1904. — Vol. 3: Novellae / Rec. R. Schoell. Opus Shoelli morte interseptum absolvit G. Kroll. Ed. stereotypa 3.
20. Nicetae Choniatae Historia/ Rec. Im. Bekkerus. — Bonnae, 1835.
21. Leider E. DerHandelvonAlexandreia. — Hamburg, 1934.
22. Сюзюмов М. Я. О запрете накопления наличными деньгами в Византии // ВВ. - 1947. - Т. 1 (26).
23. Сюзюмов М. Я. О роли закономерностей, факторов, тенденций и случайностей при переходе от рабовладельческого строя к феодальному в византийском городе // Античная древность и средние века. — 1965. — Вып. 3.
24. Kazhdan A. Ignatios the Deacon’s Letters on the Byzantine Economy //Byzantinoslavica. — 1992. — T. 53. Fasc. 2.
25. Рудаков А.П. Очерки византийской культуры по данным греческой агиографии. — М., 1917.
С. Б. Сорочан. Ранневизантийский сектор услуг: менялы.
47
26. Laiou-Thomadakis A. The Greek Merchant of the Palaeologan Period: A Collective Portrait//Praktikates Akademias Athenon. —1982. — T. 57.
27. Античный способ производства в источниках// Известия Государственной Академии истории материальной культуры. — Л., 1933. — Вып. 78.
28. Прокопий Кесарийский. Тайная история// Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история: Пер., статья, коммент. А. А. Чекаловой. — М., 1993. — С. 316-418,515-531.
29. Ioannis Malalae Chronographia ex rec. L. Dindorfii. — Bonnae, 1831.
30. Haussig Н. W. Diejudische Geniza — Uberlieferung als Quelle fiir den Nachderungen in der stadtischen Wirtschaft // Jahrbuch der Osterreichischen Byzantinistik. — 1982. — Bd. 32. — № 2.
31. Corpusjuris civilis. — Berolini, 1908. — Vol. I: Digesta/ Rec. Th. Mommsen. Retractavit P. Krueger. Ed. stereotypa undecima. — P. 1-959.
32. Beati Ioannis Eucratae liber qui inscribitur Pratum quod floridaam proferat vitarum narrationem coelestis roseti //PG. — 1976. — T. 87.
33. Miracula Sti Artemii (Diegesis ton thaumaton toy agioy ... Artemioy) // Varia graeca Sacra. Сборник греческих неизданных богословских текстов IV-XV веков с пред. и указат. изд. А. Пападопуло-Керамевс. — Записки имп. СПб. ун-та. Истор.-филол. ф-т. — 1909. — Ч. 95.
34. Vogt A. Basile I empereur de Byzance et la civilisation byzantine a la fin du IX s. — Paris, 1908.
35. Symeoni Logothetae Metaphastae Vita Sti Marciani // PG. — 1864. — T. 114.
36. Basilicorum libri LX / Ed. C. G. E. Heimbach, G. E. Heimbach. — Lipsiae, 1840. - T. 2 (Lib. XIII-XXIII).
37. Гурулева В.В. Византийские весовые знаки с изображением храма из Херсонеса // Византия: кумуляция и трансляция культур. Тезисы докл. IX науч. Сюзюмовскихчтений 24-27 августа 1997 г. — Екатеринбург, 1997.
38. Сорочан С. Б. Византия IV-X веков: этюды рынка. Структура механизмов обмена. — Харьков, 1998.
39. Лука Пачоли. Трактат о счетах и записях / Изд. подгот. Я. Соколов. — М., 1974.
40. Lopez R. S. An Aristocrasy of Money in the Early Middle Ages // Speculum. - 1953. - Vol. 28. - № I.
Резюме
У статті розглядаються місце мінял у візантійському секторі послуг IV-IX ст., їх зв’язок з пізньоримською системою банківської справи, проблеми термінології та номенклатури. Головну відзнаку трапезитів від інших категорій автор бачить у тому, що тільки вони одержували за розмін певні комісійні, які були узаконені. Однак їх вузьку спеціалізацію не треба перебільшувати. Міняли мали відношення до самих різних побічних занять, що були пов’язані з грішми, і поєднували своє реміс-
48
АРХЕОЛОГІЯ, СТАРОААВНЯТАСЕРЕАНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ
ло з діяльністю лихварів, кредиторів, скупників та продавців коштовностей. Негативна оцінка мінял сучасниками мала більш абстрактний моралізуючий характер і, мабуть, перебільшена: серед мінял було не більше шахраїв, ніж серед купців. Насамперед, міняли ніколи не займалися широкими банківськими операціями, але кількість помічників у них не була обмежена, як іноді вважають. Ці помічники були не найманими робітниками, а слугами-учнями або слугами-рабами. У ранньосередньовічній Візантії з її важливою роллю грошей та розвиненим міновим господарством попит на фах міняли міг зменшитися тількі у тих окраїнних районах, які поволі виходили з «номісма-зони» і втрачали зв’язок з Імперією.
