Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Безумовно стан здоров’я населення можна вважати найчутли-вГшим показником, який характеризуе вплив навколишнього середовища. Вчеш прогнозують, що у найближчому майбутньому для характеристики суспшьного здоров’я будуть користуватися негатив-ними показниками (захворюванГсть, смертнГсть, швашдшсть тощо), яю вгдображають лише умовну негативну характеристику [6].
При медико-еколопчних дослгдженнях показники нездоров’я ви-вчаються за характером !х поширення, що певним чином залежить вгд характеру навколишнього середовища. Hi захворювання називають еколого-залежними. Тут видГляють [6]: тдикаторну патологию, яка характеризуе високий стутнь залежносп здоров’я вгд якостГ на-вколишнього середовища (профзахворювання, алергози, онкозахво-рювання тощо); еколого-залежну патологгю, що характеризуе сере-дню залежтсть вГд якостГ навколишнього середовища (дитяча смертнГсть, хронГчний бронхГт тощо); пом1рний стутнь залежностг (па-тологГя вагГтностГ, захворювання серцево-судинно! системи тощо). Професор Барановський В. А. (2001) свого часу провГв дуже щкавГ медико-демографГчнГ дослГдження в УкраТт, хоча на наш погляд вони дшсно можуть претендувати на медико-еколопчт дослГдження щодо синтетично! ощнки суспшьного здоров’я населення на основГ комплексу показниюв, що всебГчно i безпосередньо характеризують медико-екологГчну ситуацГю: загально-медичт; псиичн розлади; спадковГ розлади; сощальт; показники стану екологГчно! ситуаци, включаючи спГввГдношення техногенного навантаження i стГйкосп до нього природного середовища.
278
Дослщження такого роду пов’язаш з особливостями просторово-го регюнального характеру, тому повинт вщображатися на певних картах. Там карти називають медико-екологiчними. Келлер
взагал характеризують заключниИ етап медико-еколопчних досль джень - створення медико-еколопчних карт.
3.4 ТОВАРИ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЯК1СТЬ ТОВАРУ. НЕБЕЗПЕЧН1СТЬ ТОВАР1В НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ
Середовище юнування сучасно! людини суттево змТнилося. Розв’язуючи еколопчн проблеми сучасносп, весь час потрТбно пам’ятати, що людина е наИвищою щннютю, головною продуктивною силою, вона мае право i повинна жити в здоровому навколиш-ньому середовища споживати бюлопчно давно^ны продукти харчування, використовувати у побут еколопчно безпечт товари народного споживання. Тому все бшьш зростаючого практичного зна-чення набувае висунута наприюнщ минулого сторТччя академком А. А. Покровським концепщя охорони внутршнього середовища
279
людини вИд впливу шкИдливих для органИзму хИмИчних агентИв. До цього можна додати, що не тИльки хИмИчних, але й фИзичних, бИологИчних, а ще й соцИальних чинникИв.
Населення планети все збИльшуеться. Щохвилини зростае в сере-дньому на 1500 чоловИк. Людство все бИльше видобувае природних ресурсИв. Кожна людина протягом дня використовуе 300-400 лИтрИв води, близько 2 кг !жИ, 15 тис. л повИтря. Щоб задовольнити потреби одного громадянина планети,щороку з надр ЗмлИ видобуваеться 40 тоннмИнерально! сировини. Використовуеться вона, в кращому разИ, на 3-4 %, решта йде у вИдходи. Все бИльше населення ЗемлИ, задово-льняючи потребу матерИальних благ, збИльшуе виробництво И асор-тимент товарИв народного споживання.
Це явище оцИнюеться як позитивне, але може породжувати як не-гативнИ ефекти, так Иефекти, значення яких ще не може бути поясне-не й оцИнене однозначно.
У процесИ виробництва й споживання мИж людиною й товарами народного споживання (ТНС) встановлюеться багатогранний взае-мозв’язок. У процесИ споживання вплив товару на споживача залежить вИд властивостей, закладених у процесИ виробництва.
Очевидно також, що будь-який товар безпосередньо впливае як на саму людину, так И на навколишне середовище. Однак, говорячи про такий рИд впливу, як правило, мають на увазИ змИни, що вИдбува-ються безпосередньо в процесИ споживання (експлуатаци), або якИснИ змИни, що е вИддаленими в часИ результатами споживання. Разом з тим не можна Игнорувати й той факт, що будь-який товар поступово або раптово втрачае своТ споживчИ властивост! й неминуче перетворюеться в те, що називаеться спещальним термИном «побутовИ вИдходи».
Забруднення ж навколишнього середовища рИзними вИдходами вИдбиваеться на екологИчному станИ всИх компонентИв природних систем (атмосфера, вода, грунт, флора й фауна). А саме вони е тим, що ми називаемо ресурсами для виробництва матерИальних благ. Таким чином, взаемодИя товару з людиною И навколишшм середовищем не може бути обмежена в часИ лише процесом споживання (експлуата-цИ!). Вона спостерИгаеться задовго до процесу споживання товару, коли сам товар як единий предмет з певними функцИями ще не Иснуе, а навколишне середовище е матерИальною основою для його створення.
280
СпоживчТ товари як i уи матерТальн об’екти включаються у свь товиИ процес кругообТгу речовини. Однак, !хнш кругооби- як частина антропогенного кругообку не е замкнутим, тому що ланки Иого ро-зТмкнуп, а швидктсть створення И споживання товарТв не порТвнянна зТ швидктстю природних кругообтв речовин. Процес кругообтв то-варТв у межах природних i сощальних систем варто вивчати вщповь дно до цикшв i стадш !хнього виробництва, споживання И утитзацл вщходТв вщ них. У такому аспект можливо видшити дектлька еколо-го-технолопчних циктв.
