Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
272
серцево-судинно! системи, на 4 % - на хвороби оргашв дихання, на 35 % - на злоякгсш новоутворення [44].
Велику небезпеку для здоров’я людей несуть м^ью смоги, що являють собою сполучення пилових часток, диму, саж1 й крапель густого туману. Смог — дшсний бГч багатьох великих промисло-вих мют. Вш викликае в людей задуху, приступи астматичних явищ, алерпйт реакцГ!, подразнення слизових оболонок. Здавна вгдомий смог лондонського типу (вологий), у якому сполучаються газоподГбнГ забруднювачГ (головним чином сГрчистий анггдрид), пил i краплГ туману. Такий смог називають ще «чорним». Смог лос-анджелеського типу (фотохгмГчний, «бГлий», сухий) утворюеться в результатГ розк-ладання забруднювачГв сонячними променями (переважно ультрафь олетовими). Компонентами фотохгмГчного смогу е озон, угарний газ, сполуки азоту, азотна кислота тощо. КрГм того, вгдомий смог кри-жаного (алясюнського) типу, що виникае при сполучент газоподГб-них забруднювачГв, пилу й кристатв льоду (замерзаючих крапель туману) [7].
БГльше того, багато Гнших вгдомих шфекщйних хвороб одержали поширення, коли основна маса населення зосередилась у мГстах. Наприклад, для того, щоб виникла епГдемГя кору, потрГбна чисельнГсть населення близько 300 тис. чоловГк. Це так званий «порГг передачГ», що сприяе загостренню епГдемГологГчно! обстановки. У той же час знання цього порога дозволяе устшно боротися з епГдемГею - досить зробити щеплення певнГй юлькосп людей, щоб не допустити поширення хвороби.
1нфекцшш хвороби теж швидко поширюються в мГстах. Кгль-кгсть людей, уражених малярГею, гепатитом i багатьма Гншими хворобами, обчислюеться величезними цифрами. Багато медикгв вва-жають, що варто говорити не про «перемогу», а лише про тимчасо-вий успГх у боротьбГ Гз цими хворобами. «Повернення» ГнфекцГйних агентГв фГксуеться серед вГрусГв, а багато вГрусГв «вГдриваються» вГд природно! основи й переходять у нову стадда, здатну жити в середовищГ перебування людини, стають збудниками грипу, вГрусно! фор-ми новоутворень й Гнших хвороб. За сво!м механГзмом ди цГ форми можна прирГвняти до природно-осередкових, яю й у мГському середовищГ мають мюце (туляремгя тощо). Навгть у лГсГ або зеленГй зон мюта, де, здавалося б, не може бути нГяко! небезпеки, людина може отримати таку хворобу, як берлюз - хвороба пов’язана з зараженням
273
вИд клИщИв, людей вИд зараження може врятувати лише правильно пИ-дИбраний одяг для прогулянок у лИсИ чи скверИ.
У нашИ днИ знову, як И сто рокИв тому, одержало поширення таке ИнфекцИйне захворювання, як туберкульоз. На сьогоднИшнИй день ту-беркульозом ИнфИкованИ 2 млрд. людей. ЗахворюванИсть зросла навИть у розвинених кранах через велику стИйкИсть до антибИотикИв, збИд-нИння й велику щИльнИсть населення в мИстах.
Таким чином, урбанИзацИя створюе нове екологИчне середовище. ОрганИзм людини недостатньо пристосований до тривалих несприятливих впливИв цього середовища. От чому настИльки важливо вирИ-шити проблему оздоровлення екологИчного середовища мИст, плану-ючи мИста-парки, збИльшуючи в мИстах площИ зелених насаджень, озер И ставкИв, проводячи твердий контроль за станом природних факторИв, впроваджуючи радикальне очищення й захист навколишнього мИського середовища.
Урбашзащя, змИнюючи спосИб життя людини, впливае на демо-графИчнИ показники. Однак якщо говорити про такий показник, як народжуванИсть, то головною причиною !! зниження в мИстах вважа-еться не урбанИзацИя як така, а специфИчнИ умови розвитку родини в мИстИ й ИншИ, нИж у сИльськИй мИсцевостИ, пИдходи до визначення розмИ-ру родини.
ТривалИсть життя значною мИрою вИдбивае сукупнИсть впливу численних факторИв навколишнього середовища на стан здоров’я й визначаеться умовами життя. У цей час, залежно вИд ступеня процесу урбанИзацИ!, найбИльша середня тривалИсть життя рееструеться в промислових областях з високою часткою мИського населення, най-менша - у сИльськогосподарських з меншою часткою мИського населення.
РИвень смертности в мИстах неоднорИдний. ВИн бИльш високий у великих мИстах И невеликих мИських селищах, де висока питома вага осИб пенсИйного вИку. У зв’язку Из цим вИдзначимо, що бИльш високий рИвень смертности вИд раку легенИв виявлений у чоловИкИв - мИських жителИв, що народилися в сИльськИй мИсцевостИ, у порИвняннИ Из чоло-вИками - корИнними городянами. Це вИдбуваеться через меншу адап-тованИсть народжених у сИльськИй мИсцевостИ городян до несприятливих факторИв мИського середовища.
Психо-емоцЪйнерозвантаження населення
274
Одшею з важливих сторш проблеми взаемовщносин людини та навколишнього середовища е вивчення дТяльност та поведТнки людини у змшних умовах юнування, що характеризуются новизною обстановки, сощально-психтчними обмеженнями, факторами ризику тощо. При порушены процеав взаемоди часто виникають стресовТ ситуаци, а також змша емоцш, сприИняття, пам’ятт, мислення та ш-ших функцш. Все це призводить до зниження працездатностт, виникнення негативних емощИних переживань, конфлдатних ситуацш, психолопчних депресш. В медико-психолопчних дослщженнях ю-нуе визначення «психтчна напруга», «емоцшна напруга», «нервова напруга», «нервово-психтчна напруга». Дослщження показують, що у емощИнш напрузТ виключне значення належить психтчним компонентам. Як правило, напруга виникае у людини, коли вона потрапляе у важю, екстремальт умови, що виникають при емощИному перева-нтажент, при змш стереотитв дш, умов пращ, середовища юнування, у випадках появи реально! або можливо! загрози для здоров’я або життя i залежить вщ особливостеИ людини, !! моральних i Тнте-лектуальних якостеИ та характеру. В основТ несприятливих проявТв стресу лежать емощИно-поведТнковТ, вегетативт, неИрогуморальт особливосп реакцш людини при впливТ несприятливих чинниюв середовища.
