Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Ялта е центром Ялтинського рекреащйного району (Велика Ялта), у який входять Алупка, Гаспра, Гурзуф, Коре!з, ЛГвадГя, МГсхор, Ореанда, Симе!з, Форос. Хоча мГста-курорти, що входять до складу Ялтинського рекреащйного району, ютотно поступаються самГй ЯлтГ за рГвнем Гнфраструктури, екологГчна обстановка в них набагато краща. У зв’язку з обмежешстю мГсцевого житлового фонду й вгдсу-тнГстю великих готельних комплексГв рекреацГйне навантаження на узбережжя тут значно нижче. БГльш висока чистота прибережно! смуги моря забезпечуеться вщсуттстю великих портових спору-джень, порГвняно невеликим обсягом скидання стГчних вод. Весь транзитний автотранспорт направляеться так названою «верхньою» дорогою, що вГ вгддалена узбережжя на кглька кглометрГв.
Серйозну стурбованГсть викликае намГчуваний розвиток видобу-тку газу на шельфГ в районГ мГстечка-курорту Симе'1за. РозвгданГ тут запаси газоконденсатно! сировини е для енергопостачання Криму досить привабливими. ЕкологГчно безпечний морський видобуток газу й нафти технГчно щлком досяжний. Прикладом можуть бути райони видобутку вуглеводно! сировини в ПГвтчному морГ на шельфГ Великобритани й Норвегл, у КаспГйському морГ в районГ Баку.
270
Однак е й зворотнИ приклади, скажИмо, у ПИвнИчному КаспИевИ в райо-нИ АстраханИ. Тут Интенсивному забрудненню пИддаеться як морське середовище, так И узбережжя, де у вИдвали складуються сИрка й сИрчи-стИ сполуки газового конденсату, що видобуваеться.
У цИлому ж лИкувально-оздоровчий потенцИал Ялтинського рекре-ацИйного району використовуеться досить незначно. Його пропускна здаттсть могла б бути багаторазово збИльшена за умови розвитку сучасно! Инфраструктура особливо в частинИ облаштованостИ пляжИв, благоустрою прилегло! територп, створеннИ ефективно працюючих споруд з очищення стИчних вод достатньо! потужностИ.
Серед вИдомих клИматичних курортИв Украни слИд зазначити Яремчу й Ворохту в 1вано-ФранкИвськИй областИ, розташованИ на бе-резИ р. Прут у зонИ хвойних И букових лИсИв. Курорти функцИонують цИлий рИк, характеризуються прекрасною екологИчною обстановкою, е центрами гИрського туризму.
МИжнародний туризм, що в усИм свИтИ е одним з Истотних джерел валютних надходжень, в УкранИ розвинений порИвняно слабко. Ос-новнИ причини такого положення: практично повсюдно поганий стан дорожнИх покриттИв, низький рИвень готельного й транспортного об-слуговування при досить високих цИнах на туристськИ послуги, а також несприятлива екологИчна обстановка в рядИ туристських центрИв.
Серед туристських центрИв Украни варто назвати насамперед ЛьвИв - одне з найбИльших мИст Украни, центральна частина якого в 1998 р. рИшенням ЮНЕСКО занесена до списку ВсесвИтньо! Историкокультурно! спадщини. Площа зелених насаджень займае близько трети-ни всИе! територИ!. У мИстИ 11 паркИв-пам’яток садово-паркового мистец-тва, ботанИчний сад унИверситету, багато скверИв. МИсто оточують поту-жнИ лИсовИ масиви. У мИстИ створений ряд штучних водойм.
До екологИчних проблем Львова, що вимагають невИдкладного рИшення, варто вИднести проведення реконструкцИ! мИсько! каналИза-цИйно! мережИ й розширення загальномИських очисних споруджень
[72]. ...
З наведеного вище зрозумИло, що при дуже великому И рИзноманИ-тному рекреацИйному потенцИалИ укра!нських мИст И центрИв курорт-но-туристичного профИлю, еколопчт проблеми Иснують повсюдно. Тому при виборИ мИст вИдпочинку необхИдно добре ознайомитися не тИльки зИ структурно-органИзацИйними питаннями майбутнього мИсця
271
вщпочинку, але И з еколопчною ситуащею, яка юнуе на перюд часу вашого вщпочинку.
Захворювання rn:umeMie м1ських територш
Урбашзащя супроводжуеться, з одного боку, пщвищенням ком-фортносп i рТвня життя И зниженням загально! захворюваносп мюь-ких жителТв, а з Тншого боку - появою нових захворювань i ростом тих, яю в минулому не були поширеш. У структурТ захворюваносп велику вагу здобувають хронТчнТ хвороби, що пропкають довгостро-ково. У цшому мюью умови життя призводять до того, що городяни часпше альських жителТв страждають на серцево-судинт, легеневТ И онколоичн захворювання, неврози И психтчт захворювання, хвороби центрально! нервово! системи. Вважаеться, що захворюванють населення у великих мютах до 40 % (а на територТях поблизу потуж-них джерел викцщв - до 60 %) пов’язана Тз забрудненням середовища, у тоИ час як у невеликих - не бшьше, нтж на 10 %. ЦТ дан дозво-ляють дослщникам зробити висновок, що забруднення навколишнього середовища в мютах - один Тз провщних факторТв, що визна-чають стан здоров’я населення.
З погляду на здоров’я городян провщну роль вщграе забруднення атмосферного повiтря, тому що через нього контакти людини з навколиштм середовищем бшьш Тнтенсивт И тривалТ нтж через воду И продукта харчування. Статистично достовТрна залежнють захворюваносп населення вщ забруднення атмосферного повпря встановлена для бронхгтгв, пневмонп, емфiземи легетв (розширення легеневих пухирщв-альвеол, що приводить до здавлювання дрТбних кровоносних судин i попршення процесу газообмТну), гострих рес-траторних захворювань, такого захворювання, як сатуртзм (хрот-чне отруення свинцем, характеризуемся порушенням обмТну порфь ритв з явищами анеми, свинцевим полшевритом (полшевропаттею), свинцевими колками та шшими розладами). Встановлено достовТр-ниИ вплив забруднення повпря на тривалють захворювань. У дпеИ, що проживають у забруднених раИонах, плин рестраторних захворювань подовжуеться в 2-2,5 рази. У мютах з високим рТвнем забруднення атмосфери рТвень захворюваносп за низкою показниюв ви-ще, шж в умовах з вщносно чистим повпрям. Зокрема, виявлениИ рют на 76 % захворюваносп на хвороби шюри, на 32 % - на хвороби
