Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Джерельна вода. Вживання джерельно! води в сьогодшштх умовах було б наИкращим виходом. Однак не можна сьотодн дже-рельну воду вживати без ризику. Адже це вода з верхнх водоносних шарТв, i забруднюеться вона швидше. Неможливо И гарантувати пос-тшну високу яктсть тако! води, оскшьки вона змТнюеться залежно вщ погодних умов, вщ викцщв i скцщв поруч розташованих промисло-вих i сшьськогосподарських пщприемств. Джерельна вода, цшюща сьогодш, може стати отруИною завтра. Варто також завжди пам’ятати, що максимальниИ строк зберТгання навгть наИчисиспшо! джерельно! води 2-3 дт - так вважае МихаИло Курик, директор Укра!нського шституту екологи людини [34].
Як видно з наведеного вище матерТалу, до факторТв, що вплива-ють на здоров’я населення урбашзованих територш, належить багато фТзичних i хтмТчних особливостеИ середовища. Однак цеИ список буде неповним, якщо в нього не включити сощальт умови. З остантх наИбшьше значення мають насичетсть контактами й тформацшною надмiрнiстю середовища. Мюьке середовище ви-сувае птцвищенТ вимоги до адаптивних особливостеИ людини i, на-самперед, до вмшня адекватно реагувати на умови дТяльносп горо-дян, що швидко змТнюються. ЗвичаИниИ в умовах шформащИно-стресогенних перевантажень (характерних для життя в сучасному мст) стан психтчно! перенапруги И дезадаитаци проявляемся в пе-ребудовТ дТяльносп соматичних систем, аналопчно! тим порушен-ням, яю спостери’аються при наИпоширешших хрошчних захворю-ваннях людини: гшертошчнш хворобу атеросклерозу шемчнш хво-робТ серця И мозку, виразковш хворобг Багато з цих змш пов’язанТ з розладом дТяльносп вегетативно! системи И формуються внаслщок надлишково! активаци адаптивних мехашзмТв, що наИбшьшою мь рою виражена в оаб з дисгармошИною особистюною структурою.
Висока концентращя населення в мютах стае передумовою виникнення так званого «мюького емощИного стресу», психо-емощИного
268
напруження, яке викликае рЪст серцево-судинних захворювань, хвороб нервовоi системи й Ънших патологЪчних вЪдхилень. Нерво-во-психИчний стрес обумовлюе бИохИмИчнИ порушення в органИзмИ, служить причиною ряду соматичних захворювань (виразкова хвороба шлунка й 12-пало! кишки, порушення мозкового й ниркового кровообИгу, гИпертонИя, астма). Тому для мИського населення великого значення набувае психо-емоцЪйне розвантаження.
ЕкологЪчнЪ проблеми курортних мЪст i туристичних центрЪв Одним зИ специфИчних видИв мИського середовища е мИста-курорти. Тут, як правило, немае великомасштабного виробництва, а Иснують рИзномаштт санаторно-курортнИ заклади та об’екти для вИд-починку населення.
Курорти у бИльшостИ випадкИв розмИщенИ у малих мИстах И пИдроз-дИляються на клИматичнИ, бальнеологИчнИ й грязьовИ. НерИдко на клИ-матичних курортах органИзовуеться бальнеогрязьове лИкування за допомогою привИзних матерИалИв. КлИматичнИ курорти пИдроздИля-ються на морськИ й гИрськИ. В УкранИ достатньо рИзномаштт курорт-но-оздоровчИ зони, центрами яких е мИста-курорти И туристичнИ центри. Для прикладу наведемо головнИ найбИльшИ курорти Украни.
Ялта - найбИльший в УкранИ клИматичний курорт. ЛИкувальним фактором е субтропИчний клИмат середземноморського типу. Середня температура липня +23,7° С, середньорИчна кИлькИсть опадИв — 653 мм, кИлькИсть годин сонячного сяйва — 2250 у рИк. Площа зеле-них насаджень займае до 90 % територИ! мИста. У ЯлтИ е 30 санатор-но-курортних установ. Одночасно Ялта е важливим туристським центром. ПромисловИ пИдприемства Ялти спецИалИзованИ на обслуго-вуваннИ вИдпочиваючих.
Еколопчш проблеми Ялти пов’язанИ з розмИщенням пасажирсь-кого порту безпосередньо в районИ пляжИв, поганим очищенням гос-подарсько-побутових стИчних вод мИста, що скидають глибоковод-ним колектором у море. МалИ рИки Учансу й Дерекойка, що перети-нають все мИсто, виносять у море в районИ пляжИв велику кИлькИсть нафтопродуктИв, зважених й органИчних речовин, змитих з мИсько! територИ!. Високе рекреацИйне навантаження на Ялтинське узбереж-жя в перИод курортного сезону, через великий наплив органИзованих й, головним чином, неорганИзованих вИдпочиваючих, викликае дода-
269
ткове забруднення морського середовища. ОпублГкована ще й така шформащя. З тГла одного середньостатистичного пляжника за 10 хвилин змиваеться до 10 млн. бактерш. ВГд однГе! людини за день купання у воду надходить 94 мг фосфору, 778 мг натрда, 735 мг ка-лГю, 1333 мг хлору.
Якщо припустити, що вгд чорноморських пляжГв у воду надхо-дять тГ самГ речовини i в тих самих кглькостях, то близько 20 млн. вГдпочиваючих, якг щорГчно !дуть до Чорного моря, за 100 дтв курортного сезону вносять у його прибережну зону приблизно 1900 тон фосфору, 1600 тонн - натрда, 1500 тонн - калда, 2700 тонн -хлору.
Мшробне забруднення прибережно! смуги моря нергдко е причиною закриття пляжГв у лгтнш перГод. Кримський хребет, що захищае ПГвденний берег Криму вГд проникнення холодних вГтрГв з твночГ, погГршуе умови провГтрювання. ВГдпрацьованГ гази автомобшьного й морського транспорту накопичуються в повГтряному просторГ мГста. Улику при тривалГй штильнГй погодГ виникають явища, близью до фотохгмГчного смогу. До числа екологГчних проблем Ялти варто вГднести також постГйну недостачу питно! води й зсувоутворення.
