Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
На жаль залишаеться без уваги i те, що переклад термша sustainable development на росшську та укранську мови був невдалим. Його без осмислення переклали як «устойчивое развитие». А вже тсля цього переклали на укранську мову не з англшсько!, а з росшсько! як «сталий розвиток». I тепер ц помилковГ переклади отримали широкого розповсюдження. Але справа в там, що поняття «сталий розвиток» вщповщае англшському термГну stable, що означае незмш-тсть процеав у чаш, тодГ як поняття «вщтворений», що означае тд-тримку, збереження сприятливого внутршнього стану об’екта пере-кладаеться з англшського як sustainable. Тобто у першому випадку ми маемо справу з категорГею часу, тодГ як у другому - з категорГею яюсного стану. А це рГзн речГ
Таким чином, зрозумшо, що термш «сталий розвиток» не вщпо-вщае сут наведеного вище визначення поняття «вщтворений розвиток», до якого його неправомГрно вщносять. Бо у редакцл термша «сталий розвиток» вщсутнш головний признак, що характеризуе поняття sustainable development, - вимога до вщтворення еколопчного стану компоненгав навколишнього природного середовища в процеа сощально-економГчного розвитку сустльства.
Значне мюце в Концепци сталого розвитку займають питання, пов’язан зГ здоров’ям населення планети. Здоров’я людини стае найвищою щнтстю на Земш, а право на життя в еколопчно чистому, здоровому i безпечному середовищГ - одним з найважливших прав людини.
23
Комтая зГ сталого розвитку ООН рекомендовала для ощнки ви-конання кранами i регюнами Концепци сталого розвитку понад 50 показниюв, серед яких позначен п’ять безпосередньо тих, що характеризуют стан здоров’я населення, хоча i багато шших показниюв так чи шакше торкаються здоров’я людини (табл. 1).
Таблиця 1 - Показники та шдикатори сталого розвитку
Група пока-знитв Показник 1ндикатор
Здоров’я Харчування Стан харчування даей
Смерттсть Дитяча смертноть Очшувана тривалсть життя
Сан^рн умови Частка людей, забезпечених каналзащею
Питна вода Населення, забезпечене питною водою
Охорона здоров’я Частка населення, забезпеченого медичною допомогою Вакцинац1я проти шфекцшних дитячих за-хворювань
У свт поки що юнуе можливють такого варГанта взаемостосунюв людини з навколиштм середовищем, при якому зберГгатимуться i прогресивно розвиватимуться не тальки бюсфера, але i саме людське суспшьство. Ця можливють майже повтстю залежить вщ созологгч-но1 св1домост1 людини. Тобто вщ ступеня розушння та попере-дження наслщюв дГяльноста сустльства.
Термш «созолопчна свiдомiсть» запропонував польський бюлог Михайлов у 1965 рощ, а вперше ввГв у наукову термшолопю Ге-тель.
Видатний фГзик сучасноста, НобелГвський лауреат, академш Олександр Прохоров, розмГрковуючи про долю науки, сказав: «Якби я знов пщнявся на НобелГвську трибуну, то говорив би про те, що най-важливша проблема, яка сто!ть перед людством, це еколопя... Треба створювати новГ технологи, чисте виробництво, розвивати медицину на еколопчних принципах».
24
j“D
Созологгчна св1дом1сть - це суспшьна свщомють, спрямо-вана на гадтримку взаемоди мiж дiяльнiстю людини та навколишшм природним середовищем, на створення системи методiв, прийом1в та заходiв, що забезпечують збереження та вiдновлення природних ресурав, попереджа-ють прямий та опосередкований вплив результат дiя-льностi сустльства на природу та стан здоров’я населен-ня.
СвГт вступае в поспндустрГальне сустльство, для якого характе-рними стають новГ менш енергоемн виробництва (квантова елект-рошка комп’ютери, молекулярна бюлогтя, натвпровщники, новГ комушкаци тощо), яю хоча ще не застосовуються в широких масштабах, але можуть бути потенщйно небезпечними: генетичн пору-шення, електронний смог, косшчт та еколопчн вшни, втручання у кшмат тощо. Все це треба намагатися передбачати. Поки що юнуе можливють створення такого варГанта взаемостосунюв людини з на-вколиштм середовищем, при якому зберГгатимуться i прогресивно розвиватимуться не тГльки бюсфера, але i саме людське сустльство.
Саме це робить необхщним i актуальним розгляд багатьох проблем екологл людини в даному навчальному кура.
Мюце i роль науки «Еколопя людини» в системi наук. Склад-нють i комплекснють проблем, що вщносяться до екологи людини, призводить до того, що юнують дуже рГзн трактування цього науко-вого напряму. Еколопя людини розглядаеться рГзними вченими на рГзних етапах свого розвитку як:
• широка еколопчна проблема, як синошм глобально! екологи (тобто синекологи), що вивчае «закономГрносп взаемостосун-юв природи i сустльства (саме сустльства як певно! сощаль-но-економГчно! системи, а не окремо! людини)» (Шварц С. С., 1974);
• самоспйна дисциплша в рамках комплексно! науки про навко-лишне середовище, яке покликане вивчати проблеми взаемоди людей з середовищем, питання розвитку народонаселення в процеа ще! взаемоди, проблеми цшеспрямованого управлГння збереженням i розвитком здоров’я населення, вдосконалення фГзичних i псих1чних можливостей людини (Казначеев В. П.,
25
1986; цього ж визначення дотримувався i укра!нський вчений Бачинський Г. О., 1987);
• синотм географи (американський вчений Берроуз Х. Х., 1923 ставив знак рГвносп мГж еколопею людини i географГею);
