Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Вплив же на людину тих або Инших хИмИчних сполук залежить вИд !хньо! структури, хИмИчних И фИзичних властивостей, особливостей, механИзмИв дИ!, шляхИв надходження в органИзм И перетворення в ньо-му, концентрацИ! (дози), тривалостИ впливу на органИзм. Та сама ре-
226
човина залежно в1д к1лькост!, у як1и вона над1ишла в орган1зм людини, може бути або незначущою для не!, або необхщною, або лкарсь-кою, або токсичною. Приклад тому - поварена аль, що, з одного боку, е необхщною для нормально! життед!яльносп речовиною, а з ш-шого боку - стае «бшою отрутою» при перевищент звичаИних норм споживання. Саме тому вважаеться, що поняття «отрута» носить не стшьки яюсниИ, сюльки юлькюниИ характер i суттсть явища токси-чносп повинна насамперед ощнюватися юльюсними взаеминами м1ж х1м1чно шюдливими факторами зовтшнього середовища И ор-гашзмом. Виходячи !з цих положень, у токсиколог!! пропонуеться таке визначення отрут.
За Саноцьким I. В., отрута - х1м1чниИ компонент середовища пе-ребування, що надходить у юлькосп (рщше - якосп), не вщповщнш уродженш або придбанш властивостям оргашзму, i тому несумюниИ з Ио Гр
<3
Отрути - це хiмiчнi сполуки, що вiдрiзняються високою токсичнiстю, тобто здатшстю в мiнiмальних кшькостях викликати важк порушення життещяльносп або загибель живого оргашзму.
Виходячи з юнуючо! залежносп м1ж к1льк1стю речовини, що на-д1Ишла до оргашзму, i реакщею на не! оргашзму людини, вцщляють к1лька вцщв доз тако! речовини.
___________________________________________________________Q
МЫшальна дЮча (гранична) доза - це така найменша кшь-касть речовини, що викликае явш, але ще зворотш змiни життeдiяль ностi.
З токсиколог!! вщомо, що чим сильтша отрута, тим ближче ве-личини м!н!мально д!ючо! И м!н!мально токсично! дози.
Шншальна токсична доза - це вже бшьша кiлькiсть речовини, що викликае виражене отруення з комплексом характер-них патологiчних зрушень в оргашзму але без смертельного результату.
31
Летальн (смертельн) дози й концентраци - кшькосп речовини, яка приводять до загибел! людини при вщсутносп тер-мiнового медичного втручання.
<3
Встановлено, що при повторному вплив! тге! само! токсично! речовини характер реакцш оргашзму може мГнятися. Одна Гз причин -ефект кумуляцп. Кумулящя може проявлятися як у нагромадженш токсично! речовини в оргашзмГ (матергальна кумуляцгя), так i у на-громаджент, речовин, що формуються в результат! дП' токсиканта (функцюнальна кумуляцгя). Ефект матерГально! кумуляци характер-ний для тих речовин, яю повшьно виводяться з оргашзму або повь льно знешкоджуються ним. Функцюнальна кумулящя може проявлятися важкими розладами здоров’я у випадках, коли сама токсична речовина не затримуеться в оргашзмг (наприклад, при ди алкоголю). Кумулятивш властивосп токсичних речовин ощнюють за допомо-гою коефщента кумуляци. 1нша причина змГни реакци оргашзму при повторному впливГ токсичних речовин - сенсибтзащя. Це стан оргашзму, коли повторний вплив речовини викликае бшьший ефект, тж попереднш вплив. Цей ефект пов’язаний з утворенням пгд впли-вом токсично! речовини в кровГ та в Гнших внутрГштх середовищах оргашзму людини змгнених i бГлкових молекул, що стали чужорщ-ними. Поява такого бшка приводить до утворення антитш, а при повторному, навпъ слабкому токсичному впливГ вщбуваеться взаемо-дГя отрути з антитглами, що викликае таку своерщну вщповщь оргашзму. Третя причина змгни реакци при повторному вплив! токсикан-лв - звикання. Воно проявляеться в ослаблент негативних для здоров’я людини ефекпв. Мехашзми звикання рГзш, але найчаспше вони пов’язаш зГ стимулящею токсичними речовинами ферментгв, що знешкоджують !х в оргашзмг, рщше - зГ зниженням чутливосп до них в1дпов1дних бюструктур або з перевантаженням останшх через масований вплив на них надлишково! юлькосп молекул токсично! речовини.
РозрГзняють два основт види вщповщних реакцш оргашзму (ре-флекторних реакцШ) на токсичт дози чужорщно! хгмГчно! речовини. Перший е результатом прямого впливу на бюструктуру, коли така речовина перебувае в оргашзмг й продовжуе робити свою специ-фГчну дда. Другий вид реакци виникае паралельно з першим як на-
228
слИдок порушення стало! в органИзмИ рИвноваги процесИв життедИяль-ностИ И включения рИзних пристосувальних реакцИй. СтупИнь И трива-лИсть прояву кожного Из цих видИв бИологИчних реакцИй залежать вИд токсичних властивостей отрути, ИнтенсивностИ хИмИчних травм, ряду особливостей органИзму й Инших факторИв.
шнього та внутрИшнього середовища (намриклад, змИна тем-мератур, сильний звук, модразливий замах) через мосередниц-тво центрально'! нервово'! системи. 1снують вродженИ рефлек-си (безумовш) та набутИ - умовш (виробляються на мИдставИ Индивидуального досвИду).
функцИонування ферментативних систем органИзму людини. Однак нерИдко в основИ механИзму дИ! отрут лежать !х взаемодИ! з такими бИоструктурами, як гемоглобИн, нуклеопроте!ди, бИлки бИологИчних мембран. Виходячи Из загальних механИзмИв дИ! на органИзм людини токсичних речовин, серед них можна видИлити двИ групи. До першо! належать речовини з малою вибИрковИстю дИ!, тобто тИ, якИ мають зда-тнИсть взаемодИяти з усИма (включаючи И другоряднИ) компонентами клИтин. Тому для досягнення загального токсикологИчного ефекту необхИдна !хня велика кИлькИсть. До друго! групи належать речовини, якИ вражають тИльки певну бИологИчну структуру (мИшень), не розтра-чуючись на другоряднИ (менш ИстотнИ для життя) елементи.
