Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Досить несподГваш еколопчт наслщки виникають у зв’язку з ро-звитком виробництв. Так, новгтт заводи електронноТ промислово-стi виробляють багато вцщв продукци, для одержання яко! потрГбна особливо чиста сировина. Чистота виробГв також повинна бути дуже високою. Це робить необхгдним багаторазове очищення сировини, а повторне використання води стае неможливим. Не випадково в 1984 рощ Агентство з охорони навколишнього середовища США включило територи 19-ти найбГльших наукомгстких компанш у перелГк найзабрудшших мюць у крат. Першим у ньому значиться район СилГконово! долини (пгвденне узбережжя затоки Сан-Франциско), де зосереджеш центри електронно! й аерокосмГчно! промисловостг
Ще одна еколопчна проблема виникае у зв’язку з ускладненням рГзномаштних машин та устаткування. Вони складаються з тисяч деталей, виготовляються з рГзнорщних компонента: чорних i кольоро-вих металГв, пластмас, дерева, гуми, скловолокна, композищйних матерГалГв. Це обтяжуе !х утилГзащю пгсля заннчення термгну служ-би. Термгн служби стае усе коротшим у зв’язку Гз прискорюваним розвитком техшки, що визначае швидке, моральне старшня машин i устаткування.
Великий внесок у забруднення атмосфери надае автомобшьний транспорт. Загальна потужшсть двигушв 300 млн. легкових автомо-бшв свгту становить 15* 1012 Вт. Це у илька разГв перевищуе потуж-тсть вах електростанщй свгту. Одним з варГанта замГни автомобшв з бензиновим двигуном е використання електромобшв. Паршен-ков С. А. (1991) описуе ситуащю, що може виникнути при замш 300 млн. легкових автомобшв з бензиновими двигунами на 300 млн.
216
електромобшв. Для роботи останн!х буде потр!бно приблизно 2* 1012 кВт/годин в рДк, тобто дещо менше, шж виробляеться сучасними АЕС. Автомобшьний транспорт (у свт налчуегься бшьше 600 млн. автомобшв) дае 70-90 % забруднень у мютах. Якщо врахувати, що в них проживае близько половини населення ЗемлД, то стане зрозумь лим вирДшальне значення автотранспорту в безпосередньому вплив! на людей. У вихлолшmх газах автомобшв переважають оксид вугле-дю, двоокис азоту, свинедь, токсичн вуглеводн (бензол, толуол, ксилол тощо). ВзаемодДя вуглеводшв й окиств азоту при високш температур! призводить до утворення озону (О3). Якщо в шар! атмос-фери в дшому (особливо на висот 20-30 км) досить високий вмют озону конче потр!бний для захисту орган!чного життя вщ жорсткого ультрафюлетового вилpомiнювашня, то у приземному шар! лiдвищe-ний вмют озону викликае гноблення рослинносп, подразнення диха-льних шлях1в i поразку легешв.
Дуже велика юльюсть забруднюючих речовин надходить у при-родне середовище в процес! сшьськогосподарськот дiяльностi. Значне забруднення грунта, а поим i сiльськогосподаpськmх культур, пов’язане Дз застосуванням мiнepальнmх добрив. ЩорДчно у свт на поля вноситься 400-500 млн. т мшеральних добрив, гшсу й фосфорита. Досить щримпно, що коефщ!енти використання агрох1м!ка-та (вщношення !хньо! кшькосп, поглинено! рослинами, до загального внесеного) при збшьшент доз рДзко падають, викликаючи нагро-мадження !х залишюв у грунп, грунтових i поверхневих водах, рос-линах i твариннидькш продукци.
БДльш локальн забруднення надають велик твариннидьк ком-плекси: у навколишне середовище потрапляють гнш, залишки силосу й кормових добавок, у яких нерщко мютяться сальмонели i яйдя гeльмiитiв.
Найбшший вплив на навколишне середовище здшснюе застосування пестидид!в - щорДчно !х у свт використовуеться 4 млн. т, але в остаточному падсумку лише один вщсоток досягае мети, тобто впливае безпосередньо на шюдниюв альськогостдарських культур. 1нша частина впливае на шшД оргашзми, змиваеться в грунт i водой-мища, виноситься вггром. Ефективнють застосування пестидид!в по-стшно знижуеться через звикання до них шкаднишв, тому, щоб дося-
гти колиштх результата, потр!бна все бшьша !х кшькють [8].
'X Пестицидами називають велику групу речовин, перева-жно штучного походження, яка використовуються для знищення чи великого пригшчення небажаних для людини вцщв рослин чи живих iстот.
Пестициди — узагальнюючий термгн, тому дуже поширет назви окремих специф1чних груп:
• шсектициди — створеш для знищення шкгдливих комах;
• гербщиди — використовують для пригтчення бур’ятв на полях культурних рослин;
• нематоциди — застосовують проти черв’якгв Гз ще! групи;
• фунпциди — антигрибковГ речовини.
Вивчення пестиццщв потребуе особливо! уваги, тому що !х застосовують практично повсюдно i завжди. А це майже прямий шлях у продукти харчування людини. Про застосування пестиццщв i !х наслщки треба добре знати. Серед перших пестиццщв був синтезований у 1939 р. швейцарцем П. Мюллером ДДТ. Успгшне застосування ще! речовини наприюнщ Друго! свгтово! вшни i пгсля не! у боротьбГ з епгдемГями, збудникгв яких переносили комахи, спричинило масове виробництво та значне поширення ДДТ. У подальшому ця речовина була вилучена з виробництва та категорично заборонена у використант внаслщок !! надзвичайно! токсичност та небезпечного впливу на стан здоров’я людини. Усвщомлення небезпеки накопичення першого поколшня надспйких пестиццщв у грунп й водГ змусило хгмшв шукати нов! речовини. Завдання полягало у пщвищент !х то-ксичносп для шкгдливих вцщв (це давало змогу знизити масу речовин, яю вносили на поля) i зменшенш часу знешкодження у грунп. Юльюсть синтезованих штучних бюотрут швидко збшьшувалася, вони ставали дедал токсичтшими. З’явилися гербГциди тако! актив-носп, що внесення всього 60 г/га грунту було вже достаттм для по-вного винищення на ньому рослин небажаного виду.
