Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Таблиця 13 - Джерела радiацiйного впливу
Джерела Потужмктъ дози випромтю-вання, мР/ргк
Техногенний пГдвищений фон 155
Опромгнення, яке проводиться в медичних цшях 107
Г лобальнг радюактивМ опади 2,5
Припустима безпечна потужнгсть експозицшно!' дози 210
Уйма кра!нами свгту з 50-х рокгв здшснено бшьше пгвтори тисячГ ядерних вибухгв. У 1945 р. США шддали атомному бомбардуванню японськг мгста ХГросГму й Нагасакг. В 1986 р. вщбулося руйнування одного з ядерних реакторГв в Укра'ш на Чорнобильськгй АЕС i ви-кид на поверхню й в атмосферу велико! кшькосп радюактивних речовин. На початку потужнють випромгнювання Гз провалу реактора досягала 30000 рентгешв у годину. Наслщки ще! техногенно! катаст-рофи вщчувалися ще й 20 рокгв по тому. По усьому свгту розаяш
205
ядерш могильники, на дш океашв i MopiB виявилася безлiч ядерних боеприпашв на затонулих пiдводних човнах. Але ращащйна небез-пека пiдст'eрiгae нас i у no6yri. Дeякi види прських порiд (наприклад, грaнiт) i будiвeльних мaтeрiaлiв мають пщвищений вмют радюакти-вних eлeмeнтiв. 1х використання при спорудженш будинюв приводить до значного випромiнювaння прямо у квартирах або на робочих мюцях.
Нaслiдки опромiнeння оргaнiзмiв залежать як вщ поглинаючо! дози, так i вщ !хньо! чутливосп. Радючутливють вишрюеться 50 %-ою летальною дозою (ДД50), що викликае з ИмовИршстю 50 % заги-бель опромшеного оргатзму (рис. 23,24).
рентген
1000000 150000 рослини
1000000 амеба
20000 равлик
8000- 20000 3MU
1000- 10000 комахи
800- 2000 риби, птахи
600- 1500 гаинн
700- 900 щури
250- 600 мавп и
400 людина
400 морськасвинка
250- 400 собака
350 коза
300 BicAIOK
200 в1вця
Рисунок 23 - Чутливкть piji iii\ живих opraMi3MiB до у-вимромшювання
Рисунок 24 - Загибель 50 % омромшених за 30 дшв
На рис. 23 показана чутливють рИзних живих оргaнiзмiв до у-випромiнювaння. Уздовж горизонтально! оа вiдклaдeнi значення дози в греях (Гр), що з 50 % 1мов1ртстю спричиняють загибель оргаш-зму. У дшсносп серйозн1 нaслiдки для оргатзму наступають при по-глинанш значно менших доз. Наприклад, доза в 2 Гр убивае ембрю-
206
ни деяких комах, доза в 50 Гр приводить до повно! бeзллiдностi, у той час як смертельна доза для дорослих особин становить приблиз-но 1000 Гр [8].
Теплове забруднення е нашдком теплових викидгв переважног 6i-льшост промислових тдприемств, устаткування i машин, що викори-стовують процеси гортня, нагрiвання, вибуху, тепловi агрегати тощо. Теплов! агрегати мають невисокий тепловий ККД i викидають в атмосферу значну кшькюгь теплоти. На теплових eлeктpосгашдiях щороку втрачаегься 42* 1012 кДж. Значна юльшсть електроенерги, яку спожива-ють рДзн прилади, у виглящ теплових втрат розсдаеться в на^олиший лpостip. Багато тeллотm надходить у довкшля вщ олалювальиmх систем, теплотрас, тpашспоpтиmх засобДв, систем охолодження га шших джерел. Нин поки що вся розсшвана теплота значно менша, нж га, що надхо-дить з природних джерел, i не чинить ютотного впливу на тепловий баланс ллашeтm. Проге вона може мати суттевий вплив на окрем екосис-теми у раз значних промислових викидДв теплоти. Верхня межа витри-валосп орган!зм!в стосовно температурного фактора не перевищуе 40 -45°С. Оптимум становить 15-30°С. Окрем види бактерш i водоростей можуть жиги i розмножуватися за температури 80 - 88°С. Пiдвmщeиня температури води у ставках-охолодниках потужних теплових електрос-тандт до 36°С ютотно зменшуе бiолpодукгивиiсть i може завдати знач-но! шкоди юнуючим бюденозам.
Хiмiчне забруднення. Серед забруднюючих речовин, як потра-пляють у навколишне середовище Дз промисловими викидами та скидами, найпошmpeнiшими е там:
Карбону оксид (II) СО (чадний газ) — не мае кольору та запаху i е одним з найпошmpeнiшmх забрудниюв повпря. Вш утворюегься при неповному згорант палива за реакщею: 2С + О2 ^ 2СО. За кон-дентрадл в повпр! бшьше 1 % вш негативно впливае на рослини, тварин i людину, понад 4 % — призводить до смерт! Токсичтсть чадного газу полягае в тому, що, потрапляючи в кров, вш позбавляе еритродити (червон кров’ян тшьдя) здатносп транспортувати ки-сень, настае кисневе голодування, задуха, запаморочення i навнь смерть. Вш спричиняе розлад сердево-судинно! системи, а також сприяе розвитку атеросклерозу.
Штрогену оксиди NОх (^О, NO, N2O3, NO2, N2O5) для людини значно небезпечтш!, нж оксид карбону (II). Вони утворюються вна-слщок недосконало! технолог!! спалювання палива та в процес! ви-
207
плавляння меташв. Тому !х багато в районах ТЕС, котелень, металу-рпйних i хгмГчних заводГв. У повГтря викидаються переважно пгдп-риемствами, що виробляють ттратну кислоту, целуло!д, аншновГ фарби та вюкозний шовк. Сполучаючись з водою в дихальних шляхах, вони утворюють нпратну й ттритну кислоти, як спричиняють сильт подразнення слизових оболонок i тяжкг захворювання. Вони поглинаються листям рослин, якг втрачають пгсля цього кормов! якостг i хвордать.
Срчаний анядрид 8О3 утворюеться внаслщок окиснення Срчис-того ангщриду в атмосфер! пгд час фотохгмГчних i каталгтичних реа-кцш i е аерозолем або розчином сульфатно! кислоти в дощовш водг Сульфатна кислота пгдкислюе грунти, посилюе корозда меташв, руйнування гуми, мармуру, вапнякгв, доломтв. Вона загострюе захворювання легенево! системи та дихальних шляхгв людини й тварин. Срчаний ангщрид поширений у районах хгмГчно!, нафтохгмгч-но! та металурпйно! промисловостг, ТЕС, котелень, коксохгмгчних i цементних заводГв. СГрчаний ангщрид дуже шкгдливий i для рослин, оскгльки легко ними засвоюеться i порушуе !х життедГяльтсть.
