Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
• хвороби органИв травлення (3,1 %).
Досить великий вИдсоток смертности населення Украни становлять смертИ, що настають вИд новоутворень, хоча населення працездатного вИку вмирае вИд них рИдше, ниж це вИдбувалося у 90-х роках.
Можна припустити, що перерахованИ вище захворювання у пев-нИй мИрИ пов’язанИ з екологИчною ситуацИею, яка склалася на територп Украни. За даними державно' офИцИйно' статистично1 звИтностИ Украни, виявлено тисний зв’язок мИж змИнами у якости довкилля та станом здоров’я населення. НайбИльш негативний вплив вИдчуваеть-ся видносно хвороб органИв дихання, онкозахворювань, патологИ1 щи-
174
товидно! залози та вроджених вад розвитку [25]. Однак не ильки за-хворювання впливають на показники смертносп населення.
Еколого-демографiчнi проблеми
Поспйне експоненщйне зростання населення свпу ставить перед людством досить складн еколого-демограф!чн! проблеми, яю на сьогодшшнш момент поки що не мають конструктивних шлях1в ви-рДшення. Серед них необидно видшити найголовтш! - де бщшстъ, голод та недоТдання.
Бднк:ть. Проблема, яка роздшяе свп на два табори: б!дних та за-можних, краши розвинуп та кра!ни третього свпу. Зараз у розвинутих крашах мешкае 25 % свпового населення i на них лpиладае 80 % свпо-вих багатств, у той час коли на краши третього свпу з 75 % населенням припадае лише 20 % багатств. Такий стан лiдсилюеIъся швидким зрос-том чисельносп населення у нерозвинених крашах, що зводить нан!-ведь результати економ!чного росту i збшьшуе боргову кризу дих краш. Стабшзащя ж темтв зросту у розвинених крашах викликае успхи у розвитку економки, призводить до росту валового нацюнального продукту, що звичайно позначаеться на рДвн! життя населення. У такому випадку ^вБ^ошен^ зросту иадiоиальних багатств залишаеться не-змшним.
Свпова заборговашсть краш третього свпу на сьогодшшнш день перевищуе 1 трлн доларДв. Це не дозволяе !м вкласти кошти в !нвес-тування економжи, а також у розвиток сощальних програм. Останне спричиняе поиршення умов життя населення, також викликае поп-ршення якосп навколишнього середовища (населення у боротьбД за юнування виснажуе природн багатства), створюе сощальну напру-женють. Таким чином, багап багатдать, а бщш стають ще бщшшими
[41].
Отже, навколо проблеми виникае своер!дне замкнене коло, з яко-го якнайшвидше необхвдно вийти, усДма силами вирДшувати де пи-тання, бо настдки можуть бути катастроф!чними.
Голод та недогдання. Проблема харчування, що виникла через зростання населення планети, комплексна i насамперед е результатом сощально-економ!чних недолшв орган!зади людського суспшь-ства, несправедливого розподшу лpодукгiв харчування.
Одна третина населення свпу не мае змоги нормально харчувати-ся, серед них 600 млн. осДб поспйно голодують та мДльярд недода-
175
ють. У зв’язку з цим виникають хвороби, пов’язаш з нестачею спе-циф1чних елеменпв харчування (авгтамшоз, анем1я), у багатьох ви-падках це призводить до шватдносй. Проблема харчування особливо важко позначаеться на дгтях. Вщ 1 до 7 % дгтей дошюльного в1ку в крашах, що розвиваються, мають вагу на 60 % нижче нормально!, тобто стан, що можна пор1вняти з «ходячою смертю». У результат! недостатнього харчування в дгтей бщняюв розвиваеться квашиор-кок, що супроводжуеться здуттям живота, зниженням мщносп м’яз1в, апапею, характерний дитячий маразм - внаслщок тривалого голодування. Навгть якщо недощання саме по соб1 й не призводить до смертельних випадюв, воно пщвищуе ймов1рн1сть смерт вщ ш-ших причин. Л1м1товане мшеральне харчування, особливо коли у ращот замало затза, призводить до анеми, недолш вггашну А - до розвитку дитячо! ксерофтальмп й слшоти. В 1ндп 10 % вах дгтей страждають попршенням зору, а багато десятюв i сотень тисяч дией orim. Близько 30 % дгтей у районах Африки не одержують необхщ-ного харчування, а 4 % загрожуе голодна смерть. За даними Панаме-рикансько! оргашзацн охорони здоров’я, вщ 10 до 30 % дией Латин-сько! Америки недо!дае. Серед дгтей, що не мають змоги нормально харчуватися, р1зко зростае смерттсть вщ кору, коклюшу, туберку-льозу, д1ареТ [60].
Поряд з проблемою голоду та недо!данням, яю мають надзвичайно жахлив1 наслщки, в 1ндустр1ально розвинених крашах постала проблема перадання. Якщо два мшьярди населення кра!н, що розвиваються, отримують лише 1500 кал. в день, то жител розвинених кра!н в середньому вщ 3000 кал. При цьому ця !жа характеризуеться високими сор-товими показниками. М’ясо, жири, цукор у цих крашах майже повшстю випснили з рацюну харчування овоч та фрукти. Збшьшення калоршно-di !ж1 йде переважно за рахунок жир1в i цукру. В mi европейщв та жи-тел1в Пвшчно! Америки - тваринт жири, якi забезпечують 40-50 % вах поживних калорш, включаючи жири, що знаходяться у м’яи й мо-лочних продуктах. Надмрне споживання жиpiв тваринного походження призводить до розвитку серцево-судинних захворювань й, можливо, раку.
Необхiдно вщзначити i той факт, як м’ясо тдав та худоби, що годувалися концентрованими кормами, а не паслися на зелених па-совиськах, б№ш жирне, а отже, з медично! точки зору бiльш небез-печне. Також небезпечним фактом е те, що у харчувант людей осо-
