Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
З метою зниження випадюв профеайних захворювань на вироб-нищта необхвдно впроваджувати комплекс заходiв щодо покращен-
162
ня умов пращ, серед них важливе мюце посщають лpофiлактичнi програми:
• ппенчне нормування професшних шкадливостей;
• змша технологш виробнидтва;
• мехашзащя та автоматизад!я виробничих лpодeсiв;
• герметизащя апаратури, в яюй вщбуваеться обробка токсичних матерДалДв;
• ефективна мюдева та загальна вентилящя;
• використання щдивщуальних засобДв захисту;
• бюлопчт методи лpофiлактики: загальнооздоровч! та спеща-льт;
• попереднш та перюдичний медидинський огляд осДб, яю пра-дюють в умовах, що можуть викликати лpофeсiйнi захворю-вання;
• сан!тарно-осв!тня робота [50].
Ергономжа — «закон пращ»
Термш «ергономша» в переклад! з гредько! - де «закон пращ». Вперше його защротнував Войтех Ястшембовський у 1857 р. та мав на увазД науку про прадю, що заснована на законом!рностях науки
про природу.
э
0
Ергономта - наука, що комплексно вивчае трудову дiяль-нiсть людини в системi «людина - техшка - середовище» (СЛТС) з метою забезпечення li ефективност^ безпеки та комфорту.
Ергономiка передбачае три головш цiлi:
• щцвищення ефективносп СЛТС;
• забезпечення безпеки пращ;
• забезпечення умов для розвитку особистосп лpацiвника в про-цеа пращ.
Предметом ергономiки е трудова д!яльтсть людини в процес! взаемодп з техн!чними системами та в умовах впливу на них факто-piB зовтшнього середовища.
Розглянутi щш ергономiки визначають li завдання:
163
• Розробка теоретичних основ проектування дИяльностИ людини з урахуванням специфИки експлуатаци нею техшчних систем i навколишнього середовища.
• ДослИдження закономИрностей взаемодИ1 людини з технИчними системами й навколишшм середовищем, що визначають яюсть
11 дИяльносп.
• Формулювання принцитв створення СЛТС й алгоритмИв дИя-льносп в нш людини.
• Висування й перевИрка гшотез з перспективи розвитку пращ людини й пов’язаних з нею техшчних систем, факторИв зовт-шнього середовища.
• Створення методИв дослщження, проектування й експлуатаци СЛТС, що забезпечують 11 безпеку, ефективтсть й задоволення працею працюючо1 в нш людини.
• Розробка специфИчних категорш ергономИки, що вщбивають особливост 11 предмета, змюту й методу.
• Пошук, виявлення й опис факпв, що демонструють зв’язок якосп прац людини з ергономИчними параметрами техшчних систем i зовтштм середовищем [72].
Безпека життещяльност в умовах виробничого середовища пе-редбачае систему нормативних та законодавчих баз, розвиток та удосконалення яких забезпечить збереження життя, здоров’я та пра-цездаттсть у процесИ пращ.
На^дки виробничог дiяльностi людини
Потужним неприродним фактором у бюсферИ стала дИяльтсть людини. З прогресуючим розвитком та удосконаленням нових технологИй, галузей промисловостИ планетарна екосистема почала зазна-вати потужного антропогенного впливу. Використання людиною природних ресурсИв та утворення антропогенно1 продукци змИнило перебИг природних процесИв бИологИчного кругообИгу речовин. За остант десятилИття антропогенний фактор став одним з головних у великому кругообертИ хИмИчних елементИв у природИ, що й сприяло утворенню так званого техногенного кругооб^.
ВИдомо, що матерИальною основою взаемоди сустльства i природи е праця. Завдяки прац людина видалилася з природи й завдяки 1й же стала дуже тюно пов’язаною з нею. У процесИ прац сформувалася техносфера - будинки рИзного призначення, системи комуткаци,
164
виробниче обладнання, транспорта засоби тощо. ВсИ ц елементи при включенн у кругообИг природних елеменпв надають руху абю-генним компонентам. Тепер поряд з кругообИгом вуглецю, фосфору, азоту й Инших так званих бюфшьних елеменпв почалася Интенсивна мИграцИя залИза, цинку, свинцю, ртуп, кадмИю, хлору й багатьох ш-ших х*м*чних елеменпв. Це вИдбуваеться зокрема й за рахунок мар-нотратносп стосовно природних ресурсИв. Наприклад, процеси, пов’язаш з отриманням енерги. За тдрахунками спещалюпв, при видобутку тильки кам’яного вугшля загальна маса непаливних мате-рИалИв, що видобуваеться, перевищуе вагу видобутого виду палива. БИльшу частину цих матерИалИв становлять вскришн породи (90 %). КрИм того, у самому видобутому паливИ е близько 20 % небажаних твердих домИшок - золи, сИрки й ш. При спалюванн твердого палива використовуеться лише мала частка енерги, що втримуеться в ньому. Iнше тепло розсдаеться у навколишне середовище без усяко1 корист для людини. I так вщбуваеться у багатьох галузях виробництва та при використант ресурсИв.
Тому реалИзащя виробничих функцИй сустльства за юнування су-часних технологий виробництва призводить до використання дуже невелико1 корисно1 частки ресурсИв, розсИювання велико1 юлькост ресурсИв тд час виконання та утворення вИдходИв.
За таких умов слщ розглянути загальн особливосп господарсько1 дИяльност людини як функционального елемента, що увИйшов у сфо-рмовану систему природного кругообИгу. Щоб зрозумИти, яким чином господарська дИяльнють включаеться до спрощено1 схеми бюти-чного кругообиу, розглянемо схему, задану трьома функцИональни-ми елементами - ПРОДУЦЕНТАМИ, КОНСУМЕНТАМИ й ДЕСТРУКТОРАМИ (П, К i Д) i трьома Ингрцщентами: фунтовим гумусом, вуглекислим газом, киснем.
