Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
154
задуху, прискорене серцебиття, у них пщвищуеться дратИвливють. Вщомий зв’язок певних захворювань Из особливостями географИчно-го середовища. Так, важк форми ендемИчного зоба зустрИчаються в районах, де в грунт й водИ недостатньо йоду. КарИес зубИв особливо розповсюджений у мюцевостях, бщних на фтор.
Зараз вже вщомо, що самопочуття може змИнюватись i вщ впру. Так, при наближент твденного впру деяк люди скаржаться на не-пояснену тугу, нервозшсть, мИгрень, безсоння. Особливо погано по-чувають себе сердечники. ПИвтчний вггер теж викликае мИгрень i безсоння, загострюе невралгл. Так само на самопочутт позначають-ся i змши електромагттного поля. При магттних бурях збшьшуеть-ся юльюсть випадюв серцевих нападав.
ВсебИчний вплив людини на природу посилив дИю вщповщно са-мо1 природи на здоров’я людини. Один з небажаних, але очевидних наслiцкiв техшчного прогресу — це забруднення навколишнього середовища побИчними продуктами виробничо-техшчно1 дИяльносп. У результат* господарсько1 дИяльност людства природа й, зокрема, фь зичний свгт вщчувае посийн змИни: ютотно скоротилася площа зеленого покриву планети, вИдбуваеться пщкислення грунту й води, вь дходи промисловостИ, у тому числИ рИзнИ високотоксичнИ речовини, забруднюють повпря, океани й грунт, у результат спалювання великих мас мИнерального палива в бюсферИ збшьшуеться концентрация вуглекислоти, що може привести до змИни теплового режиму повер-хш планети. Наслщки усього цього вже активно позначаються на стан здоров’я людини. Так, рИк у рИк росте число серцево-судинних i ракових захворювань.
Сучасш науковИ дослщження щодо рИзномантних аспекпв про-яву екологИчних проблем надали поштовх до розвитку нових галузей науки.
Фунцаментальнi дослщження з геох*мл рщких i розсИяних х*мИч-них елеменпв у грунтах провИв А. П. Виноградов (1957). Саме щ дослщження було покладено в основу початку розвитку reoхiмiчнoT екологл. Однак у цьому аспект не можна не сказати i про великий вклад у розвиток бИогеохИмИчних дослИджень В. I. Вернадського, про що було вже згадано ранИше.
155
0
Геохiмiчна екологгя - дисциплiма, що дослiджуе взаеми-ни органiзмiв i Тхшх спiвтовариств iз геохiмiчним сере-довищем, а також геохiмiчнi вщносини особин i Тхшх спiвтовариств в умовах екосистем рiзних iерархiчних р1вн1в. 1
Виноградов А. П. (1957) висунув щею юнування бiогеохiмiчних провiнцiй - областей певного розмДру та форми, що вщмшн вщ сусь дтх бДльш чи менш однаковою кондeитpадiею в навколишньому се-редовищД (грунтах, водах, mBhpi) одного чи деюлькох елеменпв, з чим i пов’язана вщповщна бюлопчна реакщя оргашзм!в (мшливють, порушення обмДну речовин, ендемiчнi хвороби - захворювання, повязан з надлишком чи нестачею х1м!чних елеменпв у грунтах чи водах певно! територи).
Так, визначено, що на територДях, де в грунтах чи водах мютиться недостатня кшькють фтору, у населення виникають захворювання на карieс (захворювання десен), а де його надлишок - захворювання на флюороз (ендем!чне захворювання зубДв, обумовлене iитоксикадi-ею фтором, що виникае в результат! споживання питно! води з пщ-вищеним вмютом фтору). Недостатня юлькють йоду спричиняе хворобу щитовидноi залози, а кобальту - зниження штенсивносп дИ вiтамiну В12.
Розробка проблем бюгеох1ми мае велике народногосподарське зна-чення (застосування мшродобрив, лiдгодуБашня тварин мкроелемента-ми, що п^ищую^ продуктившсть i попереджають ендемчш захво-рювання, застосування мiкpоeлeмeитiв у ветеринар!! й медидиш).
У сьогодшшньому свт для пщтримки i збереження людсько! по-пуляди е дуже актуальними дослщження медично! генетики.
Медична генетика ставить перед собою завдання допомоги родинам або !ндивщуумам при захворюваннях, що вражають апарат спадковосп (гени або кн комплекси - хромосоми).
Медична генетика в усьому свт переживае перюд ренесансу, що пов’язано, у першу чергу, з успхами молекулярно! генетики в досль дженн генома людини.
Зараз значне число дослщниюв у свт, особливо в США, залучено до роботи Дз програми «Геном людини», але медична генетика не вичерпуеться молекулярною генетикою. Вона мае багато шших, не
156
менш важливих наукових напрямкiв, величезний шар практично! дь яльностi, удосконалювання яко! вимагае щоденних зусиль. Це стосу-еться, у першу чергу, роботи медико-генетичних консультацiй, якi iснують сьогодш майже у всiх розвинутих кра!нах, великих мiстах свiту.
Трндцятнрiчннй досвщ роботи з надання допомоги населенню медико-генетичною службою, безсумнiвно, вимагае узагальнень, якi можуть дозволити виявити як слабю, так i снльнi сторони роботи ще! служби. Вона усе ще залишаеться недостатньо пов’язаною з рiзними видами спещатзовано! медично! допомоги, такими, як офтальмоло-гiя, невролопя, дерматологiя тощо. Вiдсутнiсть такого зв’язку призводить до того, що значна частина родин з рiзноманiтною спадкоем-ною патолопею практично не мае змоги одержати адекватну меди-ко-генетичну допомогу.
Як вже зазначалося, у сучасному свiтi досить великого успiху у молекулярнш генетннi досягли дослiдження генома людини та тварин. Це дало значний поштовх до розвитку нового наукового напря-мку - клонування. На сьогоднi вже здшснено сотнi клонiв рiзннх тварин. Людина сто!ть на порозi створення людського клону, але тут е перепони морального, еттчного, пснхологiчного, релiгiйного плану. Клонування мае як позитивт, так i негатнвнi наслiдки.
