Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Що ж називають сферою пращ? Вона виникае в рамках дИяльно-го вщношення людини до 11 життевого (природного). Разом з тим дь яльне вИдношення людини до природи хоча й дозволяе 1й використо-вувати природн ресурси для сво1х потреб, але тколи не могло й не може дати людит необмежену владу над природою, дозволити юну-
151
вати поза природою, поза природним середовищем. Саме тому жит-теве (природне) середовище i трудове середовище завжди залиша-ються в цiалектичнiй едносп.
Вторгаючись у природу, опановуючи и закономiрностями й присто-совуючи до сво!х потреб, людина порушуе еколопчну рiвноваrу. Разом з тим збереження еколопчно! рiвноваrи природного середовища потрь бне як передумова для юнування людини в нш, ясно, що людны потрь бно так оргашзувати свою трудову дiяльнiсть, щоб не було порушень еколопчно! рiвноваrи в природному середовищ, щоб не було в результата !! деградацц життевого природного середовища людини. Тому не-можливо говорити про захист життевого (природного) середовища лю-дини й при цьому не враховувати, що порушення природного середовища виникае насамперед як наслiдок дяльносп людини в трудовому середовнщi. Нарешп, едшсть природного й трудового середовища здш-снюеться позитивно в процеа пранi, але i !хня деградацш представляе единий процес [40].
Захист життевого (природного) середовища людини вщ подаль-шого порушення еколопчно! рiвноваги в останнi роки стае все в бь льшiй мiрi предметом сустльно! уваги й дiй у багатьох кра!нах. Тому забезпечити безпечнi умови працi, а вщповщно зменшити мож-лнвiсть порушення еколопчно! рiвноваги, на сьогоднiшнiй день е умовою стратепчно! ди.
Екол ого-етдемЬол огЬчт дослЬдження
Вже зрозумшо, що на яюсть здоров’я людини впливае багато фа-кторiв. З метою визначення ступеня впливу кожного з них викорис-товують сучаснi еколого-ешдемюлопчт дослiдження.
Проведення еколого-епiдемiологiчннх дослiджень е необхщним для визначення дннамiки змш екологiчного стану територiй та здоров’я населення. За цими мат^алами будуються карти та схеми еколого-етдемюлопчного стану регiонiв кра!ни. Знання, отримаш при проведеннi еколого-епiдемiологiчннх дослiджень, дозволяють визначити прiоритетнi напрямки та проводити ефективну, науково обгрунтовану роботу з профшактики багатьох захворювань.
Так, стан здоров’я населення, що проживав на певнш територи, оцшюють за допомогою рiзних показникiв, якi можна розда-лити на цвi групи:
• показники поширеност1 захворювань, що характери-
152
зують частку населення, яка страждае тим або шшим захво-рюванням в конкретний момент часу;
• показники, що ощнюють частоту виникнення нових випадкв захворювання протягом певного перюду часу.
КрДм того, щ показники пщроздшяють на так!, що:
¦ характеризують стан здоров’я лeвио! групи населення;
¦ використовують для лоpiвняння стану здоров’я двох або бшьше груп населення.
Стан здоров’я населення можна ощнити за рДзномаштни-ми коефщ1ентами:
• Коефщент розповсюдження захворювань (коефщент ураження) Кр.з — описуе стан здоров’я популяр! в конкретний момент часу на певши територи.
• Коефщент захворюваностi Кз - допомагае ощнити частоту виникнення нових випадюв захворювань у населення, яке мешкае на певшй територи.
• Спещальт коефiцieнти - характеризують частоту поя-ви випадюв, що вивчаються, для окремих категорш населен-ня, тобто дають бтьш детальну ощнку р1вшв народження, захворювання та смертности
• Кумулятивний коефщент захворюваностi Ккум - роз-раховують тшьки для лостiйиого колективу, вс члени якого з початку перюду слостepeжeиия були здоров! Таким чином, його ощнюють тшьки для тих осДб, у яких е ризик захворгти. Розраховуеться в результат! проведення когортних етдемю-логiчних до^джень.
Одним Дз прямих методДв ощнки факторДв впливу на здоров’я на-
рДвень минуло! експозидл. Найдетальтше визначен тести експозидл
153
щодо плюмбуму, кадмда, ртутi, миш’яку, оксиду вуглецю, дюксану, ПХБ, бензолу.
Цей метод проводиться у лабораторних умовах. Лабораторт дос-лiдження з використанням бiомаркерiв повнннi бути стандартизована Обов’язково повинно бути проведене мiжлабораторне зютавлен-ня методiв визначення токсичних речовин у бiосередовнщах [56].
На сьогодшшнш день досить активно розвиваються науки, що вивчають та на основi цього аналiзують вплив природних факторiв (клiмату, природно! радiацil, вологосп повiтря, хiмiчного складу грунтiв тощо) на здоров’я населення. Серед них, наприклад, таю як бюметеоролопя, геохiмiчна екологiя, медична генетика та iншi.
Вже з давнiх часiв люди помпили залежнiсть тимчасового само-почуття вiд погодних умов. А в наш час науковщ почали займатися професiйно вивченням залежностi самопочуття вщ погоди. Вивчен-ням !! впливу на людину займаеться досить нова наука бюметеоролопя.
Бюметеоролопя поставила перед собою завдання не тшьки спо-стеркати взаемозв’язок стану здоров’я людини з погодою, а й об’ективно простежити i вiдповiсти на питання, яким чином здшс-нюеться зв’язок «погода - людина». Наприклад, вам вщомо, узимку грип i рiзнi простуднi захворювання у нас зус^чаються частiше, нiж улiтку. Але простежуеться певна закономiрнiсть: зима на зиму не схожа. Якщо зима суха та рiвна, хворiють менше. Якщо погода сш-жна, з рiзкими коливаннями температур, з вщлигами, мокрим снiгом, то сила l! впливу порiвняна iз втратою здоров’я. Встановлено, що на запалення легетв часпше хворiють у сiчнi, у лютому спостертаеться пiк виразкових кровотеч, iмовiрнiсть найбiльшого загострення ревматизму у квгтт. По-рiзному реагують люди на температуру. До холоду найб№ш чутливi сухорлявi люди. У холодну погоду вони по-чувають себе незатишно, некомфортно, iнодi можуть бути у станi, що нагадуе депресiю: поганий настрiй, занепад сил, знижена працез-датнiсть. Для повних людей гiрше спекотна погода. Вони вщчувають
