Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Вiтамiн В3 (пантотенова кислота) Бере участь в обмш жирних кислот. Добова потреба у впашт В3 становить 5-10 мг. При нестач1 пантотено-во! кислоти виникають порушення i затримка розвит-ку, змши шк1ри i и складових, бшь у м’язах, живот1, нудота, блювота, детгментащя волосся i шк1ри. Виа-мш використовуеться при отках, троф1чних виразках, хворобах верхтх дихальних шлях1в, полшевритах. Пантотеновою кислотою багап пивн1 i хтбт дрiжцжi, деяк1 овоч1, зернов1 продукти, дикоросла зелень, особливо злаки.
Впамш В6 (тридоксина пд-рохлорид) Бере участь у процесах б1лкового й жирового обмшв, у транспортуванш кров’ю мщ, зал1за, арки, а також у ферментативних реакщях у кишечнику й нирках. Не-досталь впамшу призводить до порушень функцц центрально! нервово! системи, появ1 дерматиту. Част-ково впамш може утворюватися в кишечнику людини, завдяки учасп мшрофлори, однак е й потреба вводити його ззовн1. Добова потреба у впамЫ В6 становить близько 2 мг. Знаходиться впамш у дажджах, зародках злак1в, бо-
141
бових, кукурудз*, м’яа великох рогато1 худоби. У риб* й бИльшост оaочia i фрукпв придоксину мiститъся мало. Гостра потреба у вгтамЫ може виникати у ваптних жшок особливо при токсикозах, у хворих атеросклерозом, при хрончних захворшваннях печшки, у груд-них дпей, що вигодовуються штучно.
Впамш В9 (фолацин, або фол*ева кислота) Мае особливе значення a утворент кров’яних елемен-тв - еритроципв. Впамш впливае на функцИональний стан печшки, стимулюе синтез пуринв i приди^в, а також впливае на жовче-вщщлення, перешкоджае атеросклерозу i ожиршню печшки. Добова потреба у фолацин* станоaитъ 0,1-0,5 мг, що цшком задовольняеться звичайною даетою, i, крИм того, a оргатзм* кнують депоноват a печшщ запаси фол*е-во1 кислоти, якими можна поповнювати потреби про-тягом трьох-шести тсящв. Фолацин мститься у дрИжджах, моркв*, шпинат*, бшо-качаннш i кольоровш капуст*, щавл*, салат*, петрушщ, зеленому горошку, свИжих грибах, а також a печшщ тварин.
Впамш В12 (щанокобаламш, кобаламш) Входить до складу багатьох ферментia, що беруть участь a реакциях обмшу амшокислот, нуклешових кислот, a процесах кровотворення, актиaiзуе зростання нервових клпин. Добова потреба у aiтамiнi В12 станоaитъ 3 мг. У печшщ людини е запас впамшу на один-два роки. Тривале ве-гетар*анство може призвести до авпамшозу або гтповь тамшозу В:2. При нестач* aiтамiну виникають порушення централь-но1 нерaоaоl системи, полiнеaрит, анем*я, зниження апетиту i актиaностi травлення. Щанокобаламш мiститъся a продуктах тваринного походження (печшщ, нирках, м’ясГ), але е вш i a деяких рослинних оргащзмах (синъоaато-зелених водоростях, грибах, актиномщетах).
Впамш В15 (пан-гамова кислота) Посилюе використання клпинами кисню. У значнш кiлъкостi мiститъся у свижих фруктах i овочах. Викори-стоaуетъся для лшування захворюaанъ серцево-судинно1 системи. Добова потреба у впамш становить 200-300 мг.
142
Вгтамш С (аскорбшова кислота) Мае досить широкий спектр да. Вш необх!дний для синтезу бшк1в, утворення оpганiчноi речовини кюток, п!двишуе !мунп'ет. Нестача впамшу С призБодить до захворювання цингою, яке супроводжуеться кровоте-чею ясен, зниженням оп!рност! органзму до шфекщй. Сприяе кровотворенню, щдтримуе Дмунну систему, протдще впливу токсичних речовин, захищае клгтини в!д рададшного впливу i сприяе детоксикади органз-му. Основним джерелом впамшу С е рослини, особливо таю, як чорна смородина, лимон, шипшина. Добова потреба у БламМ становить 75-100 мг.
Впамш D (протирах!тичний) Бере участь у регуляди обмшу солей фосфору i каль-щю. Авгтамшоз призБодить до виведення дих солей гз исток i порушення продесв окостеншня. Розвиваеться хвороба рахт, яка, крДм порушення продеав окостеншня, спричиняе м’язову слабшсть. Велика кiлъкiсть вгтамшу D мститься у риб’ячому жир!, яечних жовт-ках, молощ. КрДм того, вгтамш D утворюеться у шкр! щд впливом улътpафiолeтоБих лpомeнiв сондя.
Вгтамш РР (надин, або тко-тинова кислота) Входить до складу багатьох ферменпв, що беруть участь у клгганному диханш, обмш! бшк1в, окислюва-льно-в!дновних реакщях. Надин стимулюе продеси кровотворення, загоення ран, всмоктування в кишечнику, посилюе секрещю слизово!' шлунка i перистальтика кишечнику, бере активну участь в продесах регу-лявд вищо! нервово! дiялъностi людини. Добова потреба в надин становить 19 мг. Задовольня-еться вона за рахунок надходження тваринних продукта. Нестача в надин виявляеться там, де населення вживае в основному рослинну !жу. Нiадин входить до складу: пшенищ, гречки, гриб!в, ка-пусти, картопл!, кукурудзи, дибул!, моркви, яблук, по-мгдоргб. АктибнГсть нiадину виявляеться разом з ламтом i ри-бофлавшом.
Впамш Е (токоферол адетат) Забезпечуе дозр!вання статевих клгтин, актиБiзуе сперматогенез, сприяе збереженню Багiтностi. Токоферо-ли дають як судиноpозшиpюБалънi, тому !х використо-вують при гiпepтонiчнiй хвороб!, коронаросклероз!, особливо з нападами стенокарда, при порушенн фун-кдц статевих залоз, захворюваннях шкри, печшки, за-
143
пальних захворюваннях стки очей, а також при нерво-во-м’язовш дистрофii. Добова потреба в токоферолах становить всього 1-2 мг. Впамшом Е багап зародки пшенищ, листя конюшини, салат, шпинат, суршиця польова, зерна вах рослин. Найбiльша к1льк1сть токоферолу мститься в рослин-них маслах: соняшниковому, соевому, бавовняному.
