Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
• вщсутнють хвороби;
116
• нормальне функдюнування орган!зму в систем! «людина -навколишне середовище»;
Рисунок 16 - Фактори, що обумовлюють здоров’я людини [17]
• повне ф!зичне, духовне, розумове й сощальне благополуччя;
• здатнiсгъ адаптуватися до умов юнування в навколишньому середовищ! що постшно змшюються;
• здаттсть до повнощнного виконання основних сощальних
Стан здоров’я можна об’ективно ощнити лише за сукупн!стю багатьох параметр!в: антропометричних, ктшчних, ф!зюлопчних, бю-х1м!чних показниюв, поеднаних з урахуванням статевого й вшового
117
фактор!в, а також сощальних, кшматичних, географ!чних i метеоро-лопчних умов [23].
Медики вважають, що для кожно! людини важлива ощнка стану здоров’я на даний момент часу та прогноз на майбутне життя. Тому важливо розглядати не величину здоров’я, а його «потужшсть» (рис. 17). Отримати комплексне уявлення про здоров’я людини не-можливо, якщо не брати до уваги вплив на не! псих1чних та бюлоп-чних процеав, що вщбуваються у повсякденному житт! Жодна хвороба не вщокремлена лише тшом чи тшьки психжою. Людина, на вь дмшу вщ !нших представниюв тваринного свгту, надшена розумом, отже, вона волод!е ф!зичним (бюлопчним) та духовним здоров’ям.
Як бачимо, потужнють здоров’я мютить деюлька складових (фь зичт, псих1чн! та моральн щнносп), яю вщграють певну роль у фо-рмуванш людини як особистосп.
Рисунок 17 - Оцшка потужност1 здоров’я [72]
ФЬичне здоров’я розумдать як силов! взаемовщносини людини з зовтштм свгтом. Ц взаемовщносини забезпечуються р!зними ф!зи-чними показниками: подготовкою, розвитком, формою, треновашс-тю, активтстю i шшими под!бними властивостями та !х вщповщтс-тю здбносп оргашзму виконувати сво! функцл i, головним чином, забезпечувати свое збереження та розвиток. Доповненням може бути вегетативне здоров’я - здаттсть використовувати сво! внутршт
118
органи для самозбереження. Вегетативне здоров’я ощнюеться за по-казниками фушкцiонувашня основного обм!ну речовин, сердево-судинно! системи, дихання, !мунно! системи, видшьно! системи тощо.
Психчне здоров’я визначае здаттсть людини використовувати вщображення зовтшнього свпу, контролювати сво! емощ! i поведь нку, долати стреси та використовувати !х для покращення здоров’я. Псиичне здоров’я вишрюеться р!внем адекватносп i конструктив-носп вщображення зовтшнього свпу.
Сощальне здоров’я полягае у здатносп формувати i використовувати для самозабезпечення суб’ективн! уявлення Днших людей про зовтшнш свн та !х роль у ньому. Ця складова вщображае сощальн зв’язки, ресурси, здаттсть до спшкування та його яюсть. Яюсть ви-м!рюеться здаттстю виживання в сощально-економ!чному i поль тичному середовищ! та може бути виражена вщношенням того, що особистють отримуе вщ суспшьства, до одинищ того, що вона вщдае суспшьству.
Духовна складова здоров’я - здаттсть використовувати твор-чють та самовщтворення. Чим бшьше сощально!, полнично!, особи-стюно! свободи, тим бшьшу частку себе та середовища людина т-знае. Або, шакше кажучи, чим б!льше обгрунтовано виб!р, тим вище р!вень духовного здоров’я i тим бшьш адекватна повед!нка людини. Духовно здорова людина бшьше усвщомлюе вщповщальтсть, до-тримуе грань мДж правами та обов’язками, свободою та творчютю. Тому немае б!льшо! щнносп, б!льшо! адекватно! м!ри !ндивщуаль-ного та суспшьного благополуччя, нж духовне здоров’я.
Поняття «здоров’я» не розкривае юльюсно! м!ри стану людини, яка дозволяе судити про яюсть здоров’я. Тому для дього необхщно враховувати деякий !нтеград!йний показник - р1вень здоров’я. У су-часному вим!р! р!вень здоров’я населення можна розглядати як показник якосп населення.
Рвн1 здоров’я як показникякост1 населення
Ця характеристика може використовуватися як показник адекватносп зовтшнього середовища умовам оптимально! життед!яльнос-т конкретно! групи населення, з одного боку, i як показник ступеня адаптиватс^ людей до дього середовища, з !ншого.
119
РИвн здоров’я класифИкують на основИ видшення груп здоров’я населення при облИку рИзних форм i стадш захворювань. Розробля-еться пiцхiц до класифИкаци стану здоров’я й на основИ ведомостей про так званий третш стан - пром1жний стан м1ж здоров ’ям i хворобою. У третьому стан людина здорова, але при взаемоди з навко-лиштм природно-сощальним середовищем у не1 «вщтмаеться частина здоров’я». Якщо щ стосунки будуть мати бшьш значн аспекти взаемоди, взаемопроникнення, то вони приведуть до передзахворю-
Стан передзахворювання - це стадая функщонально1 готовности оргатзму до розвитку певного захворювання, часткова адаптацИя (прикордонний стан) до нових умов юнування, яка викликае стан стомлення або напруги регуляторних мехашзмИв оргатзму людини. Таким чином, можна видалити три основт рИвня здоров’я: саме здоров’я ^ стан передзахворювання ^ хвороба (стан патологи). Чтт-кою гранню м*ж другим та третИм рИвнями е норма здоров’я, вщхи-лення вiд меж якоТ можна вважати хворобою, або патолопею [23].
До головних критерив рИвня здоров’я населення, що Интегрально вщображають сощально-економИчт та еколопчт умови життя людей, саштарно-етдемюлопчну ситуащю та рИвень розвитку охорони здоров’я в репот, вщносять тривалкть життя та смерттсть.
