Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Экология человека" -> 34

Экология человека - Некос А.Н.

Некос А.Н., Багрова Л.О., Клименко М.О. Экология человека — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 346 c.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка): ekologiyacheloveka2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 28 29 30 31 32 33 < 34 > 35 36 37 38 39 40 .. 115 >> Следующая

Разом з тим у таких умовах широко поширеш таю захворювання:
• хвороби верхнх дихальних шлях1в (бронхгт, ларинпт, ринiт, ту-беркульоз, пневмонiя) i висока смерттсть вiд них;
• запорошене повiтря й iнтенсивне сонячне сяйво сприяють розвитку захворювань очей (кон’юктивгт, трахома). У Алжирсьюй Сахарi, наприклад, на них хворiють до 80-90 % населення. Багато слших;
• арiднiстъ викликае запаморочення, головний бiль, нервове збу-дження, сух1сть слизових покривiв, шюри. Дуже поширенi вира-зки, що викликаються стафiлококами, так званi «ями пустелi»;
• розвиненi хвороби, пов’язаш iз засухолюбивими комарами, блохами, клщами, моск1тами, гризунами. З обводненням пустель розповсюдилися шистосомоз, маляр1я тощо.
Екстремально спекотнi вологi райони
Таю умови спостерiгаютъся в басейнi Амазонки, Конго, екваторь альних i субекваторiальних лiсах.
У троп1чних лiсах особливо спекотно i волого, як в теплищ: лiсовi чагарники майже не пропускають свiтла, перегороджують шлях уль-трафiолетовому промiнню.
97
До екстремально спекотних вологих репотв вщносять волоп тротки й територда, що прилягае до екватора. Вони зб^аються !з зонами вологих тротчних, субекватор!альних та екватор!альних ль ав. Найбшьше типово виражеш в басейнах Конго й Амазонки.
Екстремальтсть природного середовища дих регюшв обумовле-на перевагою протягом року спекотно! й волого! погоди, стомлюю-чим одномантям р!вном!рного ходу температури й вологосп повп"-ря з невеликою р!знидею м1ж найспекоттшими (+28°С) i найхолод-тшими (+24 °С) мюядями. Надлишкове зволоження повпря (7590 %) у сполучент з високою температурою сильно попршуе тепло-вщцачу й створюе вщчуття волого! духоти.
Адаптащя мюдевого населення до таких умов передбачена гене-тично:
• малий зрют, худорлявють тгментащя шири, широкий тс;
• середня вага 39,8 кг при зросп 144 см. Для жител!в савани щ по-казники дор!внюють 62,5 кг i 169 см (для пор!вняння: житель Фшлянди важить у середньому 69,3 кг, в’етнамедь - 50,4 кг, аф-риканедь - 40 кг);
• у пор!внянт з представниками !нших груп населення спожи-вання кисню при ф!зичному навантажент, об’ем легень i частота пульсу у них вище середнього;
• зб!льшене число потових залоз, знижений основний обмш речо-вин, понижений р!вень холестерину в кров!. 1жа низькокалорш-на (не бшьше 2000 ккал/добу), в основному рослинного похо-дження. 1нстинктивне уникнення перегр!ву, част! перерви в робот!.
Разом з дим у мюдевих жител!в розвинеш так! хвороби:
- штрт, лепра (у люових районах Камеруну, Габона, За!ру нею уражено до 40 % населення), фрамбез1я (у Камерун! на не! хворь ють 30 %);
- характерне переважання полинфекцш i полинвазш, тобто одноча-сне захворювання вщразу на деюлька хвороб. Якщо поразка хворобами незначна, то де в тих краях вважаеться вже нормою;
- рання i масова поразка людей перетворюе доросл хвороби на ди-тяч!, а агреая хвороб з дитинства веде до перенапруження оргаш-зму, зниження туттету, часто! смертности
98
Цшаво, що в цих районах рiвень життя европейщв i !х медичного обслуговування завжди (ще з чашв колонiзацi!) був набагато вищим, тж мiсцевого населення. Устхи тротчно! медицини пов’язанi, перш за все, з тими хворобами, на яю хворiли европейцi, а не корiннi жителе
З екваторiальними районами Африки (узбережжя Гвшейсько! затоки) пов’язана доля видатного лiкаря i громацського дшча Альберта Швейцера (1875-1965 рр.). Доставши в Сврот блискучу освгту (медичну, музичну, фiлософську), вiн у 1913 р. ви!жджае до Африки, де в Габон (Ламберенi) будуе лiкарню i лiкуе мiсцевих жит^в. За свою гуманну дiяльнiстъ i антивiйськовi виступи вiн у 1952 р. був удостоений Нобелiвсько! преми.
Високогiрнi регiони. Характерною особливiстю таких репошв е зниження вмiсту кисню в атмосферному повiтрi зi зб№шенням ви-соти над рiвнем моря. При пере!зщ з рiвнинно! територи в гори ви-никае ггрська хвороба. Основы и симптоми обумовлеш ступенем адаптацл до недолiку кисню в атмосферному повпрг У корiнних жителiв юнують генетично закрiпленi мехашзми адаптацл до недо-лiку кисню, тому вони можуть тривалий час проживати в умовах ви-сокопр’я.
Але й для корiнних житетв характернi деяю високогiрнi патологи: тромбози, важюсть переносу захворювань легень, пороки серця.
Провiдним фактором розвитку хвороб в умовах високопр’я можна назвати япоксичну Япокст, тобто стан оргашзму, що виникае при недостатньому постачаннi до тканин кисню внаслщок його де-фiциту у високопрному повiтрi. Та, незважаючи на наявтсть тут низки лiмiтуючих еколопчних факторiв, гiрський клiмат мае лiкуючi властивостi, наприклад, при бронхiальнiй астмi й анемi!.
Територй з морським кшматом. Моря та прибережнi територи займають бiльшу частину земно! поверхш. Вони е найбiльш заселе-ними куточками свiту. Так, у приморськш береговiй смузi проживае бiльше половини усього населення Землi.
Особливiстю таких регюшв е вмiст у атмосферному повiтрi хiмi-чних елемент1в, що не характерш для iнших райошв, - це хлор, на-трш, йод, бром, фтор тощо. Ui елементи потрапляють у повiтря вна-сл1док випаровування з поверхнi моря.
Однак i в таких умовах оргашзм людини в деяк1й мiрi адаптуеть-ся, але в рiзних регiонах свiтового океану адаптацiя вщбуваеться по-
Предыдущая << 1 .. 28 29 30 31 32 33 < 34 > 35 36 37 38 39 40 .. 115 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed