Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
91
Рисунок 15 - Динамка показниюв теплопродукци i теплов!ддач1 у людини залежно вiд середньорiчноT температури по основних клматичних зонах (Агаджанян, Торшин, 1994)
Бiльшiсть людей на Землi живе на висот до 3000 м над piBHeM моря. Близько 15 млн. людей — на висот до 4800 м. Але на висот вище 5500 м людина не може жити постшно. У не! piзко попршуеть-ся здоров’я, вiдбуваeться стpiмкий розвиток хвороб, що може привести до неминучо! загибел^ якщо не повернутися до звичних умов життя. Це пов’язано з дуже низьким парщальним тиском газiв, що видихаються, великим перепадом денних i нiчних температур, тд-вищеною сонячною pадiадieю. Основну проблему для людського оргашзму в таких умовах представляе перенесення атмосферного кис-ню до кттин. Прикладом можуть бути альпiнiсти - завойовники ви-сокогipних вершин. 8-тисячники Пмала!в можуть бути пiдкоpeнi тшьки в кисневих масках, i знаходитися на такш висотi можна не бь льше деюлькох годин.
Вивчення адаптаци нерозривно пов’язане з характеристикою ото-чуючого середовища людини. Мехашзми адаптаци можна зpозумiти тiльки тод^ коли детально вивчeнi умови, до яких людина повинна адаптуватися. Чим нeзвичнiшi i складнiшi для людини новi еколопч-нi умови, тим важче проходить у не! адаптащя.
У процеа життя людит доводиться адаптуватися до piзних умов навколишнього середовища, яю бувають:
• сприятливими;
• несприятливими;
• досконало несприятливими або екстремальними.
Нeспpиятливi умови виникають як за мiнiмальних, так i за мак-симальних показниюв вираженост природных умов:
• кшматичних (холоднi, спeкотнi, сух1, вологi);
92
• геoхiмiчних (дефИцит або надлишок имИчних елеменпв);
• геoмoрфoлoгiчних (високопр’я, печери, тдводний свгт).
Часто декiлька показниюв накладаються: високопр’я + холод
(Антарктида, де, наприклад, полярна станщя «Восток» розташову-еться на висот 3488 м), спека + безводдя (Сахара).
кнують значн вiцмiнностi за площею екстремальних репошв:
• великi (Антарктида - близько 14 млн. км2);
• просторово обмежень
За тривалiстю дп в рiчному циШ розрИзняють екстремальт умови:
• постшт (Арктика);
• сезoннi (Схвдний СибИр з суворою зимою).
За стабшьтстю:
• територп з неусувними екстремальними умовами (високопр’я);
• з усувними (наприклад, коли дефИцит мшроелемента може бути лiквiцований введенням його у воду, в харчовий рацюн).
Екстремально хoлoднi територп
Такими називають територп та регюни, що належать до Швночг Межа екстремально холодних територш проходить по твденному кордону тундр, по ИзотермИ +10°С найтеплИшого мюяця в рощ. Екстремально холодш райони займають 16 % площ* суш*, на яюй проживае лише 1 % населення (середня густина - 0,01 ойб/кв. км).
Вмют кисню в атмосферному повпрИ П*вноч* дуже не вщрИзня-еться вщ Инших репошв i складае 20,99 %, а от у твденних широтах вш менший - 20,44 %. При змш метеоролопчних умов на ИвночИ коливаеться його щИльтсть. Вона змшюеться прямо пропорщйно ти-ску й оберненопропорщйно температурИ й вологосп. ЩИльтсть кисню шдвищуеться вноч* та зранку, а також взимку та зменшуеться у весняно-лгтнш перюд.
Майже для всИх регюшв П*вноч* характеры слабко мшералИзоват води та нехарактерне вщношення макро- i мИкроелементного складу мюцевих продукта харчування.
До екстремально холодних умов у корИнного населення вироби-лись ацаптивнi (генетично закрИплеш) пристосування. Серед них найголовтшими е:
93
• конституцшт особливосп тта: при вщносно невеликш дов-жин тша - щшьт, коренаста, з широкою грудною клтткою, вщ-сутнш астешчний тип статури;
• процеси обм1ну речовин i терморегуляцл змшеш: тдвищений гемоглобш, високий р1вень циркуляцл кров1 (що сприяе зни-женню чутливост шюри рук i тг до холоду), знижений пори-чутливосп до обмороження, тдвищений основний обмш речовин;
• !жа мютить багато б1люв i жир1в тваринного походження (до 70-80 % д1ети), висока !! калор1йн1сть (в середньому понад 3000 ккал на добу), але високий вмют холестерину в кров1 не викликае атеросклерозу, рщюсною бувае гшертошя, низька смерттсть вщ серцево-судинних захворювань.
На П1вноч1 зв1р1 пристосовують свш оргашзм до знижено! вщдач енергл. У деяких це викликае навгть необхiднiстъ зишвлг Люди в тих же умовах реагують пщвищеною вщдачею енергп. Це вимагае розвитку здатност здобувати собi достатню кiлькiсть Тж, а також впливае на виб1р !жi. Вона повинна бути максимально корисною лю-дит. Ескiмоська !жа для нас була б не!спвною, оскшьки вона повинна мютити велику кiлькiсть чистого жиру.
Як показуе досвщ полярних експедищй минулих рокiв, далеко не ва 1з них змогли витримати сувор1 умови полярно! Пiвночi (або Ан-тарктиди) i пристосуватися до них. Багато хто загинув через неправильно пщбране харчування i спорядження.
Морози, що вибухнули в одну iз зим у Захiднiй Gвропi, призвели до катастрофiчних наслiдкiв i супроводжувалися людськими жертвами. У т ж днi у Верхоянську (полюс холоду) при температурi -57°С школярi 8-9 рокiв ходили на заняття в школу, а табуни чисто-порiдних домашнiх коней, супроводжуваш пастухами, паслися як завжди.
Iнодi аклiматизацiя проходить спокiйно, без зривiв, без зрушень основного обмiну, наприклад, на деяких станцшх в Антаркщщ (Но-волазарiвська) при доброму сощально-побутовому захистi полярни-кiв. Люди типу «стаер» адаптуються краще, нж «спринтери».
