Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Экология человека" -> 29

Экология человека - Некос А.Н.

Некос А.Н., Багрова Л.О., Клименко М.О. Экология человека — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 346 c.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка): ekologiyacheloveka2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 23 24 25 26 27 28 < 29 > 30 31 32 33 34 35 .. 115 >> Следующая

Для сучасно! людини характерний процес метгсацп — змДшення рас. РасовД вiдмiииостi стосуються невелико! кДлькостД другорядних ознак - кольору шкДри, волосся i очей, форми носа, губ, розрДзу очей, росту i пропорцДй тДла, а також особливостей груп кровД i активностД деяких фермента (правила Бергмана, Аллена).
У рДзних природних зонах пдд впливом температурного фактора фо-рмуються сво! морфолопчн i функцiоиальиi особливосп мДсцевих жи-телДв та вщповщш вимогам терморегуляци пропорци тДла.
КрДм того, е й ДншД приклади адаптивних змДн в оргашзмД людини. У рДзних народДв вони мають сво! характеры особливосп:
• у ескДмосДв швидкДсть кровотоку удвДчД бДльша, шж у европей-цДв, що дозволяе уникати переохолодження;
• ескДмоси краще за европейцДв переносять морози, оскДльки споживають бДльше кисню i вДдповщно виробляють бДльше тепла;
• у Дщщйщв Аляски штенсивтсть кровообДгу в руках у двДчД бД-льше, нДж у бДлих, що також допомагае !м не замерзати на мо-розД;
• у тих районах, де спостерДгаеться дефщит йоду, у населення збДльшуеться щитовидна залоза, змшюються !! функцл;
• у твтчних районах, де у мДсцевих жителДв (оленярДв i мислив-цДв) переважае м’ясна !жа, рДвень холестерину в кровД не пДд-вищуеться;
• у екстремально спекотних районах адаптацДя приводить до морфологДчних змДн людського оргашзму.
НаявнД вДдхилення, наприклад, у ескДмосДв Гренлащщ! i Аляски, пояснюються тзшшими переселеннями народДв. 1нодД в людських расах виявляються коивергеитиi адаптаци. Скандинави, що живуть на ПДвночД, належать, як це було показано спецДальними дослщжен-нями груп кровД, пропорцДй тДла i т.Дн., до бДло! раси, проте, споконвД-ку живучи в холодному клДматД, вони набули багато спДльного з мон-
84
голо1дами. ВсИ щ пристосування оргатзму до навколишнього середовища успадковаш.
У процесИ еволюци у людини не виробилося таких характерних химерних форм, як у Инших тварин, наприклад, горби у верблюда або витягнута морда мурахоща. Одна з причин цього полягае у тому, що людина в еволюцшному значенн - ютота молода, i у не1 просто не було досить часу для виникнення значних адаптацш. I все-таки дивно, що приблизно за мИльйон роив юнування на Земл у людини не виникло няких ютотно нових рис, за винятком вертикального положення тша i характерно1 для всИх рас форми голови. Це зайвий раз показуе, що людина - ютота уткальна. Вона спещалИзувалася на не-спещалИзованосп (Фарб, 1971). Таким чином, вона дютала можливють зайняти бИльше еколопчних тш, тж займае яка-небудь Инша жива ютота, - людина живе скрИзь, вщ Арктики до тротюв, може ха-рчуватися i майже тшьки рослинною 1жею, i одним м’ясом i при цьому не розпадаеться на декшька видИв, що займають рИзн еколопчт тшг
Замють того, щоб довИритися природному вщбору i поступово накопичувати адаптаци, людина виявилася здатною створювати вла-сними руками адаптаци - вогонь, одяг, знаряддя. Це дало людин сили, якими до не1 не володша жодна форма життя.
Стутнь адаптаци людини до середовища юнування характеризуемся ефективнгстю адаптивного процесу.
Ефектившсть адаптивного процесу - це еколого-сощальна ре-зультативнють системи заходИв, спрямованих на найскорИше присто-сування оргатзму до умов середовища, що змшюються, збереження повнощнно1 працездатносп, життевих функцш i здИбностей людини до нових умов; здатнють брати участь у сустльно кориснш пращ; використовувати рИзн види квалИфИковано1 роботи з мшмумом по-милок; тривало зберпати психИчну та фИзичну працездатнють в умовах взаемоди системи «людина - навколишне середовище» (психИч-ний стрес людини тсля надзвичайного лиха, фИзюлопчний стрес оргатзму внаслщок рИзко1 змши еколопчних умов проживання, пере-бування людини в екстремальних умовах, змша сощально-еколопчного середовища тощо).
Примтка. У розумшт ефектиaностi адаптиaного процесу до навколишнього або сощального середовища важливий фактор часу. Ефективтсть у тепершнш час ще не означае виршення проблеми у майбуттому. Це може вплинути на майбутнш
85
стан здоров’я сучасного поколшня дтей та дорослих, на триватсть життя, стан здоров’я майбутшх поколшь.
Р1зка змша середовища може привести до дезадаптацл (зриву адаптацл).

гЭ
р Дезадаптащя - неможливiсть забезпечити форму-вання адекватних пристосовних реакцш, що приводить до частковоТ адаптацп або до й зриву.
Залежно вщ тривалосп ди якого-небудь неадекватного чинника i ступеня впливу перебудов видшяють деюлька етатв адаптацл: по-чатковий, етап несталог довготривалог адаптацИ, сталог адапта-цп, або стан адаптованост1.
Дезадаптащя може виникнути також i як наслщок початково! не-повнощнносп будь-яко! системи.
Адаптащя людей при пере!зд1, наприклад, на П1втч характеризу-еться початковим перюдом, який продовжуеться в середньому до 6 мюящв, вираженою дестабшзащею багатьох функцш. Другий перь од стабшзацл i синхротзацл регуляторних i гомеостатичних про-цес1в продовжуеться протягом 2,5-3 роив, а у деяких явище дестабь тзаци залишаеться на багато роив. Третш перюд (тсля 10-15 роив) характеризуемся поступовим виснаженням резервних можливостей, проявом хрошчних захворювань. В той же час нерщко зустр1чаються люди, яю устшно проходять перюд адаптацл в умовах Заполярря i залишаються здоровими до глибоко! старост (Скарбниюв, 1983).
Предыдущая << 1 .. 23 24 25 26 27 28 < 29 > 30 31 32 33 34 35 .. 115 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed