Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Экология человека" -> 28

Экология человека - Некос А.Н.

Некос А.Н., Багрова Л.О., Клименко М.О. Экология человека — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 346 c.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка): ekologiyacheloveka2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 22 23 24 25 26 27 < 28 > 29 30 31 32 33 34 .. 115 >> Следующая

1снують бюлопчт та позабДологДчнД (сощальт) мехашзми адаптаци людини до навколишиього середовища (рис. 14). Стосовно людського суспДльства видДляють також еттчну адаптащю як особ-ливий варДант соцДально! адаптаци.
Етшчна адаптацiя — пристосування етнчних груп до природного i соцДально-культурного середовища райошв, що вони заселя-ють. У сощально-культуртй адаптаци етносДв багато своерДдного, обумовленого мовно-культурними, полДтичними, економДчними та Дншими параметрами навколишнього середовища.
80
Рисунок 14 - Мехашзми адаптаци людини до навколишнього
81
Найвиразшше це виявляеться при еттчнш адаптаци груп ИммИг-ранпв у кранах 1х осщання, наприклад, в США, КанадИ, Аргентит тощо.
У даний час з’явилися проблеми при реабштаци представниюв одного етносу серед етнчно однородного населення, але з шшою культурою. Так, тмщ Из колишнього СРСР, що пере1здять на прожи-вання до НИмеччини, або роояни з Середньо1 Ази i Казахстану, що повертаються до Роси. При цьому прийнято видИляти адаптащю, пов’язану Из зайнятютю (влаштуванням на роботу), а також мовно-культурну адаптащю, що одержала назву «акультуращя». Нормаль-ний хИд еттчно1 адаптаци може бути сильно ускладнений i затрима-ний проявами нащоналИзму i расизму у виглядИ дискримшаци, сегре-гаци i т.ш.
За допомогою бюлопчних мехашзмИв в оргашзмИ людини проце-си обмИну речовин врИвноважуються з умовами середовища. Деяю результати адаптаци успадковаш, вщрИзняються винятковою постш-тстю в чаш, причому стабшьнють певного фИзюлопчного типу людини наголошуеться протягом не столтть, а тисячолтть.
Багаточислент науковИ дослщження рИзних вчених надали можливють встановити загальн для теплокровних (i для людини, i для тварин) залежносп, або еколопчт правила адаптаци.
1. Правило Бергмана — розмИри тша тим менше, чим теплИший клИмат, i тим бшьше, чим вш холодшший.
У районах суворого клИмату (антарктичного i арктичного) розмь ри тша тварин бшьше, шж в тротчнш зот. Встановлено, що довжи-на тша i його вага пов’язаш з середньою рИчною температурою негативною корелящею. МалорослИ люди — тгме1 живуть в централь-них поясах ЗемлИ, високоросл - скандинави - в холодному.
2. Правило Аллена - виступаючИ частини тша в холодному кль мат коротшИ, тж в теплому.
З клИматом пов’язат не розмИри, а пропорци тша. У холодному клИмат - щшьтше складання i укорочен юнщвки. Люди, що живуть в помИрному i холодному поясах, мають укорочен пропорци тша.
У людей, яю належать до раси монголоща, що сформувалася в суворому клИмат Центрально1 Ази, юнщвки порИвняно коротшИ, тж у представниюв Инших рас. На противагу монголо1дам для темнош-юрих племен, що населяють тротчт i субтротчт савани, характер-m сильно подовжен в порИвнянт з тулубом юнщвки.
82
3. Правило Глогера - !нтенсивтсть забарвлення шюри (тгмен-тащя) в холодному i сухому ктмап пор1вняно свгтшша, нж в теплому i вологому.
Забарвлення пов’язане з широтою мюцевосп: чим ближче до тропшв, тим воно штенсивтше. Вщомо, що темношюр1 народи, яю одв1чно живуть в екватор1альних районах, не так сильно загоряють на сонц i менш схильн до раку шири. У шюр1 бших людей вщсут-нш тгмент меланш, який сприймае ультрафюлетове сонячне випро-мшнювання перш, тж воно досягне чутливих шар1в шюри.
4. Правило Томсона i Бакстона - юнуе зв’язок м1ж шириною носа та штенсивносп середньо! р1чно! температури i сонячно! радаци. Спо-стереження показали, що у тротках такий зв’язок максимальний. Це правило виявилося справедливим тльки для людини.
Найстародавтш1 видов! (генотитчт) адаптацл Homo Sapiens пов’язаш з пристосуванням до географ1чно контрастних природних умов та з утворенням рас - европео!дно!, монголо!дно!, негро!дно!, близько! до не! австрало!дно! i малих рас (надеттсов) усередин цих великих рас (Аюмова, Хаськин, 2001). Расов1 вщмшносп добре по-мпта у далеко розташованих груп населення i мало помгтт - у тих, що поспйно живуть поряд в однакових умовах. У тепершнш час у свт европеощв - 42,3 %, монголощв - близько 36 %, негрощв -
7,4 %, австралощв - 0,3 %.
За межами Африки в умовах сезонносп кшмату, швидкого розсе-лення, освоення нових прийом1в полювання природний вщб1р удо-сконалював в основному сощальну структуру, повед1нку i складну розумову д1яльтсть людини. Зросли агресивтсть, заповзятливють, винахщливють. Устх особини, групи, популяци у людини став за-лежати не спльки вщ досконалосп набор1в гешв, скшьки вщ р1вня i характеру знань людей. Природний вщб1р втратив сво! здбносп удосконалювати вид.
Зовт представники деяких рас розр1зняються сильтше, тж бага-то вцщв. Але генетична основа цих вщм1нностей незначна. Так, вщ-мштсть м1ж шимпанзе i людиною виявляеться в 20-40 раз1в бшьше, тж м1ж людськими расами. Раси людини - це результат розселення на нов1 територи невеличких груп людей, що приносили з собою не весь генофонд людини, а якусь його випадкову частину. Тобто раси
- це не результат пристосовано! еволюци в нових умовах, а випадко-вий продукт малих виб1рок.
83
ПорДвняльт дослщження ДНК рДзних популяцДй сучасних людей дозволили висунути припущення, що ще до виходу з Африки, бли-зько 60-70 тис. рокДв тому (у цей перДод також спостерДгалося зни-ження чисельностД, але не таке значне, як попередне), предкова по-пуляцДя роздДлилася на три групи, що дали початок трьом расам -африканськДй, азДатськДй i европейськДй.
Предыдущая << 1 .. 22 23 24 25 26 27 < 28 > 29 30 31 32 33 34 .. 115 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed