Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Бютичт - чинники живо! природи: пИдроздИляються на фИтогеннИ (рослиннИ органИзми), мИкробИогеннИ (вИруси, бактерп, простИ). ВсИ бИ-отичнИ чинники обумовленИ внутрИшньовидовими i мИжвидовими взаемодИями - контакти, конкуренцИя, взаемодопомога, захист, пИд-порядкування i т.Ин. Вони можуть негативно впливати на здоров’я людини за багатьма напрями: отруення отруйними рослинами, укуси отруйних тварин, висока концентрацИя озону в соснових лИсах небез-печна для людей з хворобами серця, зараження природно-осередковими ИнфекцИями при укусах кровоссальних членистоногих.
Антропогенн! (сощально-еколопчш) - чинники, зобов’язанИ сво!м походженням дИяльностИ людини: господарське вилучення природних ресурсИв, трансформацИя природних комплексИв, внесення забруднень i техногенних об’ектИв у навколишне середовище i Ин. Сощально-еколопчш чинники обумовлюють функцюнування соцИального життя суспИльства: вИдносини власностИ, рИвень суспИльного розподИлу пращ, сощальт Института i оргатзаци i т.Ин.
Серед абИотичних чинникИв, якИ безпосередньо або опосередковано впливають на життедИяльнИсть i здоров’я людей, видИляються, як наголошувалося, геофИзичнИ (гравИтащйт, магнИтнИ, електромагттт, радИащйт, хвильовИ), а також добовИ i сезоннИ змИни у природИ, що вИ-дображаються на ритмИчних явищах, характерних для людського органИзму.
Ритмгчт явища в органiзмi людини
На бюлопчнш, а вщповщно i сощальнш ритмИцИ в значнИй мИрИ, грунтуеться вся дИяльнИсть людини як певно! особи.
Першою роботою, що започаткувала вивчення проблем бИологИч-них ритмИчних процесИв в живих органИзмах пИд впливом фИзико-географИчних чинникИв, було дослщження астронома де Марона, який майже 250 рокИв тому встановив перюдичтсть рухИв листя рос-лин в штучних умовах !х вирощування в повнИй темнотИ, при постИй-нИй температурИ i вщповщнш вологостИ в примИщеннИ. У цих умовах
69
зберДгаеться така ж добова перюдичтсть руху листя, як i у рослин, що знаходяться в умовах нормального чергування свила i темноти.
Ч. ДарвДн дДйшов висновку, що така перюдичтсть е внутр^тою властивДстю рослин.
БДоритми, або так званий «бюлопчний годинник», - важливе пристосування оргашзмДв до умов середовища. Про iсиуваиня влас-ного бюлопчного годинника вддомо кожному: прокинувшись декД-лька дшв тдряд вДд дзвiика будильника, швидко звикаеш прокида-
зовиiшиi чинники, якД впливають на бюлоичн ритми. До !х числа вД-дносять, перш за все, змДну освiтленостi ЗемлД, що викликаеться обе-ртанням !! навколо власно! осД, рух Землi навколо Сонця, мДсячн цикли.
«Торкнувшись квДтки, ти тим самим потривожиш i зДрку», - писав поет Ф. Томпсон. ВДн, звичайно, перебiльшував, проте мДж рухом небесних тш i живими оргашзмами на Землi дДйсно iсиуе зв’язок. ЖивД Дстоти не тДльки уловлюють свДтло i тепло Сонця i МДсяця, але володДють рДзними мехашзмами, що точно визначають положення Сонця, реагують на ритм приливДв, фази Мюяця i рух нашо! планети. Людина, також як i всД рослини i тварини, схильна до таких впливДв, хоча в порiвияниi з ними вона менш сприйнятлива до всДх циклДчних змДн.
Низка бюритшв збДгаеться з геофДзичними циклами, залежними вДд обертання ЗемлД, сили земного тяжДння, дДяльтстю Сонця. РозрД-зняють добовД, сезоны, рДчн i приливно-вщливт бДоритми.
Добовий цикл обумовлений перюдичною змДною освпленосп через обертання ЗемлД навколо свое! осД. Так, вiдмiииостi мДж денним i тчним способом життя - явище складне, i пов’язане воно з рДзно-маштними фДзюлопчними i поведДнковими ацаптацiями, що вироби-лися в процесД еволюци. Для людини, наприклад, природна денна
70
активнИсть, i змИна на нИчний спосИб життя, що стало популярним i модним останнИм часом (у значнИй мИрИ викликане багатьма технИч-ними досягненнями та Иншими чинниками), часто негативно позна-чаеться на !! самопочуттИ, супроводжуеться порушенням здоров’я.
Вивчення бИоритмИв життедИяльностИ призводить до висновку, що порушення звичного розпорядку життя накладае на органИзм певну дИю, що виявляеться в змИнИ добового ритму деяких психофИзИологИч-них функцИй - бИострумИв мозку, кровИ, дихання, температури тИла тощо.
ЗИр людини, так само як i зИр його найближчих родичИв - людино-подИбних мавп, пристосований до денного свИтла. КрИм того, вИн у людини кольоровий, i тому йому особливо необхИдне свИтло.
Добова ритмИка властива не тИльки проявам фИзИологИчних функцИй, але i чутливостИ органИзму до рИзних впливИв. Наприклад, лИкар-ськИ речовини, вживанИ в тИй же дозИ, але у рИзний час доби, мають неоднакову дИю на чутливИсть органИзму.
Добовий ритм сну i неспання встановлюеться з четвертого тижня життя дитини. ДослИди тривалого перебування спелеологИв у печерах говорять про те, що спочатку ритми витримуються, а потИм вИдбува-еться !х збИй. ТруднощИ зустрИчають люди, що потрапили в умови полярно! ночИ. ОсобливИсть людини у тому, що в умовах значущостИ соцИальних чинникИв у не! вИдбуваеться перебудова !! ритмИв на «пе-ревернений» добовий режим або на добовий розпорядок.
Сезонна ритмИка. ЗмИна пИр року, що нИколи не припиняеться, обумовлена рухом ЗемлИ навколо Сонця, не тИльки завжди вражае i захоплюе людину, створюючи особливий стан душИ i настрИй, але i вИдображаеться в ритмИ фИзюлопчних процесИв, що вИдбуваються в органИзмИ. ЗмИна пИр року вИдчуваеться в результат змИни температури, освИтленостИ (змИнюеться тривалИсть дня i ночИ), кИлькостИ рИзних поживних речовин у продуктах харчування. Звичайно, технИчний прогрес досяг такого рИвня, що вИн нИвелюе деякИ сезоннИ вИдмИнностИ для людини (овочИ i фрукти можна !сти протягом всього року, неста-чу вИтамИнИв замИнюють харчовими добавками). Чи варто говорити, що при цьому вИдбуваеться ломка вироблених багатьма роками реф-лексИв, якИ досягли оптимальностИ у робот багатьох внутрИшнИх про-цесИв в дуже складному органИзмИ людини.
