Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Характеристика даних забруднення сшгу навколо мкта (за матерiалами Григор'ева А. А., 1982р.)
Мюто Площа 2 мюта, км Дата зшмання з1 ШСЗ Площа ареалу забруднення, км2
Москва 879 08.03.72 2500
Петербург 570 03.04.71 1450
Омськ 430 08.04.71 2000
Наприклад, у мютах, розташованих в тундр^ таких як Воркута, Дудинка, Норильськ, площа забруднення витягнута в швшчному напрямку, що свщчить про переважання пiвденних вiтрiв. Ареали забруднення сшгу навколо Череповця, Вологди мають захщний напрямок завдяки переважанню схщних вiтрiв.
Чим б1льша рпниця у значенш альбедо власне мiста i ландшафту навколо нього, тим ч^юше зображуються мiста. Особливо контрастно видшяються (темними плямами) мюта на фош сшгу, що щойно випав. Перепад в альбедо (мюто-фон) в таких випадках складае бшьше 50%.
Ще бшьший штерес викликають змiни альбедо територш, розташованих навколо мюта. В люовш зош це пов'язане зi знищенням лiсiв i замiною !х на сiльськогосподарськi угiддя (частiше за все розораними полями), внаслiдок чого альбедо поверхш навколо мюта в лтош часи збшьшуеться на 10-15%. В зонах пустель, нашвпустель i стешв в результатi антропогенного опустелювання навколо мют також виникають зони пщвищеного альбедо порiвняно з зональними.
410
Забруднення сшгу зменшуе його альбедо (з 70-90%) в 2-3 рази. В результат цього у весняш часи забруднений сшг бшьше поглинае сонячноТ рад1ацп i швидше тане, шж чистий. За допомогою зшмюв виявлене явище бшьш швидкого танення сшгу навколо мют у весняш часи. Безпосереднш вплив на цей процес, але на невелиюй вщсташ, виявляе теплове поле самого мюта. Головною ж причиною штенсивного танення сшгу за межами мюта е забруднений сшг з! зниженим альбедо.
Строки випередження загального сходу сшгового покриву можуть бути рГзними i визначаються мюцем розташування мюта в рГзних географГчних районах, рГзних природних зонах. Навколо мют, розташованих в люовш зон!, танення сшгу за даними КупрГянова В.В. [6] вщбуваеться на 5-8 д!б рашше зонального. Навколо окремих мют, розташованих в зон! тундри, ця цифра сягае 32-46 д!б.
Атмосфера багатьох великих мют i промислових центрГв виявляеться токсичною для грунту i рослинностг Спостереження з лГтака Рурсько! област НГмеччини дозволили виявити уражен дшянки люу. Встановлено, що бшьшому ураженню шддаються стар! дерева, а також люов! масиви, розташован на шдвищених дшянках. Поеднання шфрачервоних i кольорових аерофотозшмюв е найефектившшим при виявленн штоксикацп грунтв та облГку загиблих дерев.
КосмГчн зшмки тшьки починають використовувати з щею метою (багатоспектральн! зображення великого розршення). Про це свщчить те, що ушкодження люу виявилися на велико-, середньо- i дрГбномасштабних зшмках.
Спостереження за забрудненнями природних вод поблизу мкт
М^та свту - найбiльшi джерела забруднення акваторш, рiчок, озер, морiв. На космГчних зшмках щентифшуються рГзн особливост антропогенного забруднення акваторш, максималь-ний розвиток якого спостершаеться поблизу великих промислових центрГв: скиди аномально нагрГтих промислових та мюьких стоюв, утворення рГзних активних нафтових плГвок. Ц особли-
411
вост вдаеться визначити за допомогою р!зномаштних шдикато-р!в, зокрема за змшами вщбивно! властивосп забруднено! води, водно! рослинносп, характером хвилювання тд впливом активних пл!вок, виникненням теплових аномалш.
За спостереженнями з космосу, неодноразово зафшсоваш зони специф!чного теплового випромшювання поверхш вод. Аномально нагрт води утворюються у прибережнш смуз! в результат! змшування природних холодних та нагр!тих промислових вод. Судячи з шфрачервоних косм!чних зшмюв, найчастше теплов! забруднення вщбуваються поблизу великих мют та гирл р!чок, куди потрапляють нагрт спчш води. В окремих випадках контрасти температур води досягали 6-7оС (поблизу гирл Темзи, Шельди, Сени, Ельби).
Антропогенний нагр!в шдвищуе температуру води, змшюе бюлопчний режим водоймища, викликае захворювання, а часто i загибель флори та фауни. Тому необхщний контроль за вшма змшами термального режиму водоймищ, за скидами в них нагр> тих ст!чних вод.
До специф1чних, маловивчених вид1в впливу на г1дросферу на-лежить забруднення смгового покриву. Основним джерелом забруднення сшгу е атмосфера, з яко! може випадати пил, який змшюе забарвлення поверхш сшгу. Пил може бути природного та антропогенного походження. Пщшмаючись тд час пилових бур, вш може переноситись на велик! вщсташ i осщати на сшг. При таненш сшгу забруднеш частки пилу потрапляють в пдро-сферу та грунти.
Визначення тишв промислових шдприемств
За аерофотозшмками можуть бути визначеш р!зш типи промислових шдприемств. Осюльки вщ типу промислового тдприемства багато в чому залежить сучасна структура мюьких земель, перспективи !! змши в майбутньому, а також весь стан навколишнього природного ландшафту, то можливють визначення тишв шдприемств набувае важливого практичного значення.
Для виршення ще! задач! звичайно використовують аерофотозшмання середнього i великого масштабу. В деяких
412
випадках територп промислових тдприемств, особливо видобувно! промисловосп, можна розтзнати на космiчних знiмках. По зображенню можна розрiзняти пiдприемства видобувно! та обробно! промисловосп. Серед пiдприемств видобувно! промисловостi, звичайно, можна розтзнати прничо-, соле-, нафтовидобувну та iн. Вони мають характерш, тiльки !м притаманнi типи будiвель i бiльшi площi певним чином порушеного рослинного покриву. Гiрничодобувнi пщприемства можуть бути представленi кар'ерами, шахтами, штольнями. Вони видшяються на аеро- i космiчних знiмках як позбавлет рослинного покриву дiлянки (кар'ери, штольт) або за невеликими наземними будiвлями (шахтами), з'еднаними гарними дорогами (покращеними грунтовими або шосейними в залежносп вiд обсягiв видобутку) з розташованими поблизу з тдприемствами з первинно! переробки сировини, що видобуваеться.
