Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Дослщження теплового впливу мкт на урболандшафт
В результат! наземних i особливо космГчних дослщжень на Земл! були виявлен окрем! аномально нагрт дiлянки, що пов’язано з дГяльшстю людини в мютах. З космосу так! тепловi
406
аномалп фшсують на зшмках, отриманих в шфрачервоному д!апазош спектра.
Особливо сильно нагрт велик! мюта, де р!зниця м!ж температурою мюта i його околицями часто складае 4-7оС. Окр!м теплових пол!в, площа розповсюдження яких ствпадае з площею всього мюта, виявлеш тепловi «куполи» над мютом
[7].
Розм!р площ! теплових аномалш визначаеться ступенем промислового розвитку мюта. Для великих мют вона сягае багатьох сотень кв.м, а для надвеликих - перших тисяч кв.км. Особливо значш теплов! аномал!! юнують у великих мюьких агломеращях - наприклад, Рурський в Кмеччиш, мегаполюах на сход! США. За даними зйомки, зроблено! 29.07.1970 з! ШСЗ, в район! Рурсько! агломераци мют сформувалося теплова пляма площею близько 1000 км2, теплов! контрасти з навколишньою мюцевютю досягли 6-7оС.
Одна з головних причин виникнення «острова тепла» пов’язана з! зменшенням можливост! регулювання нагр!ву поверхн! шляхом випаровування через грунт i рослинн!сть.
П!драховано, що енерпя найб!льшого «острова тепла» -мегаполюа «Босваш», розташованого на сход! США м!ж Бостоном та Вашингтоном, складае близько 5% вщ загально! суми енергп, що вид!ляеться при природних процесах випром!нювання в цьому район!. Антропогенно зумовлене випромшювання (витрати енергп) окремих мют е ще вищим. Для Лос-Анджелеса воно складае 20% вщ кшькост1 природно! рад1ацп. Випромшювання центру Нью-Йорка (острова Манхетен) майже в 7 раз!в вище випромшювання природного фону.
Мюта видшяють велику кшькють тепла. Це безумовно впливае на ктматичш процеси ц!лого району, впливаючи на атмосферу i прискорюючи танення сшгу в межах зайнято! ними площ!. Звщси ясно, що з! зб!льшенням тепла промислового походження на Земл! i в подальшому будуть виникати райони, де можна очшувати порушення природного теплового балансу.
407
Вивчення свгглового впливу на урболандшафт
З мютами також пов’язаш специфiчнi CBiraoBi поля, особливо 4iTK0 nOMiTHi з космосу в ШЧШ години. Часто зус^чаються своeрiднi свiтловi малюнки на шчних зшмках Свропейсько! частини СНД, вони спостертаються у виглядi лшшно витягнутих смуг, якi являють собою ланцюжки мiст вздовж залiзниць Москва-Петербург. Свiтловi поля можуть мати форму трикутниюв (табл. 16).
Таблиця 16
Порiвняння даних штучноТ та природно-обумовленоТ рад1ацп, Вт/м2
(За матерiалами Григор’ева А. А., 1982 р.)
Мкто Пло ща, км2 Населен ня, млн.чол. Витрати енергп, пов'язаш 3i штучним випромшю- ванням мкта, Вт\м2 Витрати енерги, пов'язаш з при-родно обумовле-ною радiацieю, Вт\м2
Манхетен 59 1,7 630 93
Москва 878 6,42 127 42
Лос- Анджелес 3500 7,0 21 108
Район Лос-Анджелеса 10000 7,0 7,5 108
Захвдний Берлш 234 2,3 21,3 57
Фербенкс 37 0,03 8,5 18
Босваш 8700 33 4,4 90
408
Точки i плями, що св^яться, вщображають наявнють великих промислових центрiв i мiст, при цьому яскравють свтння корелюе з осв!тлешстю того чи шшого центру i в деякш мiрi непрямим чином характеризуе !х енергетичну потyжнiсть.
Оскiльки розмiри св^лових плям пов'язанi з розмiрами мюта i таким чином з кшькютю населення, а яскравiсть свiтiння залежить вщ витрат електроенергi!, цi плями можуть використовуватися як iндикатори енергетичного потенщалу мiст. В резyльтатi дослщження зшмюв встановлюються кiлькiснi зв'язки мiж щiльнiстю населення, розмiрами мiст i кiлькiстю використано! електроенергi!.
Специфiчнi фiзичнi поля, що фiксyються з космосу, дають можливють виявити важливi в мiстобyдiвномy вiдношеннi особливостi мiста, наприклад, втрати тепла, контрасти мiж температурою окремих частин мюта i його околиць [3].
Вплив забруднення вщ мкта на рослинно-Грунтовий покрив
Вщомо, що мiста «народжують» величезну кiлькiсть аерозолiв промислового походження. 1х максимальна кiлькiсть осщае безпосередньо в межах самих мют. Частина забруднень затягуеться пов!тряними течiями переноситься на велию вiдстанi, i частина !х випадае навколо мiста.
Аерозолi, що випали на земну поверхню, перш за все забруднюють грунти i акватори, знижують врожаймсть ыльськогосподарських культур, викликають захворювання трав i древинно - чагарниковог рослинност1.
Забруднеш дшянки, що виникли поблизу урбашзованих районiв, помiтнi навiть на TV-зшмках невисокого розр!шення. Зазвичай на фош снiгово! поверхнi вони вид!ляються темними плямами неправильно! форми, розмiри яких значно перевищують площу самого мюта. При цьому центром плями е джерело забруднення - мюто або навт один великий завод.
Ареали в декшька разiв перевищують територда, яку займае мюто, це видно з табл. 17.
409
Звичайно форма ареалу в значнш мiрi залежить вщ напрямку переважаючих вiтрiв, i тому його межi на космiчному знiмку, нiби повторюють земну розу вiтрiв в районi мюта. Як показали дослщження В.В. Купрiянова та В.Г. Покачаево!, на базi космiчних знiмкiв навколо мiст видшяються ареали забруднення рiзного орiентування [6].
Таблиця 17
