Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
КосмГчна зйомка дозволяе точшше уявити масштаби змши мютами, оточуючих !х ландшафтв. Отримана з космосу шформащя ще бшьше загострюе питання необидност збереження невеликих масивГв, люу навколо мют, а також люопарюв, тдкреслюе особливу важливють люорозведення та оргашзацп нових люопарюв.
Масштаби забруднення мютами сумГжних з ними територш стали зрозумшими тшьки пюля аналГзу даних спостережень з космосу. На зимових зшмках забруднення щентифшуеться за наявнютю зон потемншого сшгу. При цьому ареали забрудненого сшгу найчастше перевищують за площею розмГри самого мюта, шод! в деюлька разГв. Розподш забрудненого сшгу навколо мют залежить вщ потужносп промислових i побутових викидГв в атмосферу, вщ метеоумов, сприятливих або несприятливих для переносу та розсдавання повГтряних забруднень.
400
На кocмiчних зшмках, отриманих навесш, влпку або восени, забруднення навколо мют безпосередньо не спостершаеться. Але за цими зшмками добре простежуються деяю результати випадання атмосферних забруднень за непрямими ознаками. Навколо деяких промислових центpiв за зшмками виявляються зони повнютю або частково загибло! рослинносп, уражено! димовими викидами.
З космосу можна дocлiдити й багато шших особливостей впливу мют на довкшля, зокрема теплового i свгглового. Деяк Micma - джерела велико! кыькост! енерги, тепла, що видыяються ними, - на тфрачервоних зтмках фiксуються як ceoepidHi «острова» тепла. Перепад температури мiж ними i прилеглою теpитopiею може досягати декшькох граду ств.
1снуе особливий вид кocмiчних зображень, зроблених у видимому дiапазoнi довжин хвиль у шчш години. Рoзмipи cвiтлoвих плям, iнтенcивнicть cвiтiння можуть бути використаш як iндикатopи деяких особливостей мют, у тому чи^ чисельност населення.
На рисунку 39 приведеш результати нiчнol теплово! зйомки д^нки мicькo! теpитopi!, де cвiтлi плями вказують на мicта неоргашзованого видiлення тепла: погано iзoльoванi дахи дoмiв, кoтельнi, звалища таке ш.
401
Будинки з твоХ частини малюнку в1др1зняються ввд тших будинтв тдвищеним тепловим випромтенням, що св1дчить про недостатню теплову гзолящю даху (спектральний д1апазон 8-13 мкм).
Рисунок 39 - Результат шчно!* теплово!* зйомки мкького жилого кварталу
«Остр1вки» окремих джерел тепла будинмв та вулиць поеднуються у теплов1 «архшелаги» м1ст, вносять свою, немалу, частку в загальне потеплшня, пов’язане з затримкою довгохвильового (теплового) випром1нювання Земл1 вуглекислим газом, що накопичився в атмосфер!.
Щкашсть до м1сько! територи викликана в першу чергу !'!' швидким зростанням в умовах дефщиту земельних ресурс1в. Це вимагае точного врахування i максимально рацюнального використання земельних фонд1в.
На створюваних картах використання мюьких земель, в першу чергу, фжсуються д1лянки р1зномаштного функцюнального використання. Вони розр1зняються за характером планування, типом буд1вель, особливостями навколишнього ландшафту, по-ложенням в1дносно транспортних шлях1в тощо. На картах зазви-чай видшяються житлов1 i промислов! зони, земл1, вшьш в1д за-будови тощо, з подальшим подшом цих титв на тдтипи.
402
При дослщженш такого мобшьного елементу культурного ландшафту оперативнють заcoбiв, що використовуються, мае виршальне значення. Саме тому кocмiчнi знiмки почали використовувати в першу чергу для вивчення динамши мют. Вир> шенню ще! задачi сприяе i мoжливicть перюдичного повторення зйомок, тому що на пiдcтавi цих зйомок складаються сери карт використання мюьких земель, що фшсують стан на piзнi дати.
На пiдcтавi карт використання мюьких земель може також проводитися видшення фактичного кордону мюта. Проведення цього кордону е надто актуальним завданням, через те що наяв-нють таких кордошв дозволяе обчислювати плoщi населених пунктiв, визначати щiльнicть !хньо! забудови i щiльнicть насе-лення.
Використання знiмкiв дозволяе пiдiйти до питання виявлення агломеращй шляхом розгляду зв'язюв не окремих населених пунктов, а вciе! !хньо! сукупност на значнiй теpитopi!.
Таким чином, сери piзнoчаcoвих аеpoкocмiчних знiмкiв можуть бути щнним матеpiалoм для контролю за зростанням i роз-витком населених пунктiв, виявлення потенщйних i icнуючих аглoмеpацiй тощо.
Кocмiчнi знiмки надають також мoжливicть для вивчення транспортно! меpежi, ocкiльки лшшш елементи зображуються на дpiбнoмаcштабних зшмках дуже добре.
На зшмках помтош дороги, ширина яких в чотири рази мен-ша ширини мшмальних площинних oб'ектiв, що зображаються на зшмку. З сухопутних шляхiв сполучення найкращим чином вiдoбpажаютьcя пoкpащенi гpунтoвi дороги i шосе. Чiткicть зображення непрофшльованих грунтових дopiг залежить вщ на-вколишньо! cитуацi!. Зображення залiзниць менш чiтке, нiж ав-тoмoбiльних шляхiв; в основному вони зображаються завдяки насипам, ви!мкам, cмузi вiдчуження i т.д.
Непряме вщображення знаходять на знiмках також водш i пoвiтpянi шляхи сполучення — завдяки зображенню присташ i портових споруд, злтоних смуг i аеpoдpoмiв i т.п. Довго зберпа-еться в океаш cлiд корабля, який щойно пройшов. У вщношенш картографування транспортно! меpежi, що швидко змшюеться, зшмки повинш використовуватися в першу чергу для понов-лення карт, що швидко заcтаpiвають. Кpiм того, на зшмках зна-
